справа №619/472/22
провадження №6/619/9/22
Ухвала
іменем України
07 лютого 2022 року
м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні подання про звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстроване в установленому законом порядку,
найменування (ім'я) сторін:
заявник: старший державний виконавець Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області СМУМЮ (м. Харків) Руденко Т.П.,
стягувач: ОСОБА_1 ,
боржник: ОСОБА_2 .
Питання, що вирішується ухвалою.
Старший державний виконавець Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області СМУМЮ (м. Харків) Руденко Т.П. звернулася до суду із поданням, у якому просить звернути стягнення на не зареєстроване в установленому порядку майно боржника ОСОБА_2 , а саме: на будинок АДРЕСА_1 та на будинок АДРЕСА_1 . У обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у Дергачівському відділі державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області перебуває виконавче провадження № 60828653 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 оря моральної шкоди в розмірі 400000,00 грн за виконавчим листом № 619/706/19 від 08.11.2019 року, виданим Дергачівським районним судом Харківської області. Реально рішення суду за два роки не виконане, шкода не відшкодована. За вказаною вище адресою проживав батько боржника - ОСОБА_3 . На вказане спадкове майно (будинок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 має бути звернене стягнення, адже за номером запису про обтяження 35041588 від 15.01.2020 накладений арешт на все майно ОСОБА_2 , у тому числі і на те, яке буде отримане ним у порядку спадкування. Боржник ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті його батька ОСОБА_4 . В Дергачівській державній нотаріальній конторі 13.03.2017 була відкрита спадкова справа №60361547 (№справи у нотаріуса 40/2017). Свідоцтво про право на спадщину боржнику ОСОБА_2 видане, але в реєстрі прав на нерухоме майно не зареєстровано, а правовстановлюючі документи про право власності будинку АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 містяться лише на паперових носіях в БТІ на ім'я померлого батька боржника - ОСОБА_3 , а сам боржник не оформив право власності на своє ім'я та ухиляється від цього. Іншого майна, грошових коштів, рахунків в банках, заробітної плати, пенсії в боржника немає. Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості. Відповідно до паспорту боржника ОСОБА_2 на момент смерті проживав та був зареєстрований із батьком у спадковому будинку. Таким чином, він фактично прийняв спадщину, однак відмовляється виконувати обов'язок з її оформлення. Боржник ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та звернувся до Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області за видачею свідоцтва про право на спадщину на спадковий будинок. Було видано два свідоцтва про спадщину №61648368 від 29.11.2017 та від №61648393 від 29.11.2017. Однак, в державний реєстр речових прав на нерухоме майно свідоцтва не внесені. Право власності на будинок на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 14.01.1992, виданого Дергачівською міською радою народних депутатів Харківської області належить спадкодавцю боржника - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Це робить неможливим виконання рішення суду та грубо порушує права потерпілого.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
При цьому, старший державний виконавець Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області СМУМЮ (м. Харків) Руденко Т.П. у судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила.
Перевіривши подання до додані документи, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.
Частиною 10 статті 440 ЦПК України передбачено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження (ст. 48 ч.ч.5,6, 52 ч.ч.5,6 Закону).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Порядок звернення стягнення на нерухоме майно боржника державним виконавцем визначено розділом VII «Порядок звернення стягнення на майно боржника» Закону України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до статей 48, 50, 57, 61 Закону, у разі відсутності в боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Зокрема, відповідно до статті 50 Закону, звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
Так із тексту подання вбачається, що на примусовому виконанні в Дергачівському відділі ДВС у Харківському районі Харківської області СМУМЮ (м. Харків) перебуває виконавче провадження №60828653 про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 400000,00 грн на підставі виконавчого листа №619/706/19 від 08.11.2019, виданого Дергачівським районним судом Харківської області.
До подання додано копії паспортів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , неякісно виготовлену копію свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 14.01.1992 (інші дані прочитати не можливо) та Витяг про реєстрацію в державному реєстрі правочинів від 23.10.2004, згідно даним якого 23.10.2004 зареєстровано договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець).
Разом з тим, у поданні відсутні відомості щодо фактичного місця проживання боржника, державним виконавцем не з'ясовано, чи є житловий будинок боржника фактичним місцем його проживання, чи є вказане нерухоме майно єдиним житлом боржника.
Згідно ст.47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Крім того, до подання не надано докази про те, що боржник обізнаний про наявність його боргових зобов'язань за вироком суду, чи направлялась боржнику постанова про відкриття виконавчого провадження у встановленому законом порядку.
Також, до подання не надано докази, що здійсненою перевіркою майнового стану боржника установлено, що рахунків у банківських установах боржника не має, транспортні засоби на його ім'я не зареєстровано, об'єктів нерухомого майна на його ім'я не зареєстровано, доходів на території України боржник не отримує, тощо.
З огляду на встановлене, суд вважає, що головним державним виконавцем не доведено обставин, що підтверджують передбачені Законом підстави, які б свідчили про необхідність звернення стягнення на нерухоме майно боржника.
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно.
Так, подання не містить доказів, що право власності ОСОБА_2 на вказаний вище житловий будинок в установленому законом порядку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Отже, матеріали справи не містять доказів того, що державний виконавець дотримався усіх вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та здійснив всіх необхідних заходів, що мають передувати зверненню стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано, у встановленому законом порядку.
Керуючись ст. 440 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області СМУМЮ (м. Харків) Руденко Т.П. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 09.02.2022.
Суддя І. М. Нечипоренко