09.02.2022
про залишення позову без розгляду
копія
Справа № 401/4224/21 Провадження № 2-а/401/9/22
09 лютого 2022 року м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Мельничика Ю.С.,
за участю: секретаря Пилипенко Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Київській області лейтенанта поліції Кукси Вадима Вікторовича, Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 02 грудня 2021 року, -
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Київській області лейтенанта поліції Кукси Вадима Вікторовича, Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції та просить скасувати винесену відповідачем постанову про накладення адміністративного стягнення від 02 грудня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року постановлено прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Київській області лейтенанта поліції Кукси Вадима Вікторовича, Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 02 грудня 2021 року. Також, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судовий розгляд справи на 11 годину 30 хвилин 10 січня 2022 року.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву в якому просив у задоволенні позову відмовити, та розглянути справу за його відсутності.
10 січня 2022 року позивач в призначене судове засідання не з'явився, явку представника не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим поштовим відправлення, яке повернуто до суду з відміткою про вручення судової повістки. Іншої адреси позивачем не зазначалося.
В подальшому, в призначене судове засідання на 11 годину 30 хвилин 27 січня 2022 року, позивач повторно не з'явився, явку представника не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить довідка про доставку SMS повідомлення 11 січня 2022 року о 14 год. 32 хв.
Також в призначене судове засідання на 10 годину 20 хвилин на 09 лютого 2022 року позивач втретє не з'явився явку представника не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим поштовим відправлення, яке повернуто до суду з відміткою про отримання повістки до суду.
Судом встановлено, що будь-яких доказів поважності неявок у судові засідання позивачем суду не надано, тому суд вважає, що причини неявки позивача є не поважними.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до приписів пункту 3 частини 5 статті 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов'язані: з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частинами 1, 2 статті 124 КАС України передбачено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише в разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд відзначає, що в розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
За матеріалами справи судом встановлено, що в судові засідання, призначені на 10 січня 2022 року та 27 січня 2022 року, 09 лютого 2022 року позивач не прибув, причини неприбуття не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить матеріали справи.
Водночас, суд звертає увагу на те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення кожного із зазначених засідань, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
При цьому суд зауважує, що в судові засідання позивач не з'явився, не зазначивши жодних причин неявки.
Крім того, в матеріалах справи відсутні заяви (клопотання) позивача про розгляд справи за його відсутності.
Слід також звернути увагу на те, що загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Законодавче формулювання частини п'ятої статті 205 КАС України "… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі N 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі N 9901/11/19, які суд враховує в силу імперативної норми частини 5 статті 242 КАС України.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов'язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення Де Жуфр де ла Прадель проти Франції, пункт 28 рішення Станєв проти Болгарії). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".
Системний аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
З огляду на викладене, беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначення судового засідання на 10 січня 2022 року та 27 січня 2022 року, 09 лютого 2022 року повторне після відкладення розгляду справи неприбуття його в судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на те, що представник відповідача на розгляді справи по суті не наполягав, суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для залишення позову без розгляду.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги те, що позивач, який був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, повторно не з'явився у судові засідання, заяви (клопотання) про розгляд справи за його відсутності не подав, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту четвертого частини першої статті 240 КАС України.
При цьому, суд роз'яснює позивачеві, що він не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення частини 4 статті 240 КАС України.
Сплачена позивачем сума судового збору відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" поверненню не підлягає.
З огляду на викладене та керуючись ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240, 248, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Київській області лейтенанта поліції Кукси Вадима Вікторовича, Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 02 грудня 2021 року, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково до апеляційного адміністративного суду через Світловодський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Світловодського
міськрайонного суду Ю.С. Мельничик
Згідно з оригіналом