Справа № 404/809/22
Номер провадження 1-кс/404/362/22
07 лютого 2022 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання слідчого СВ ВП №2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню 12022121040000110 за ч. 1 ст. 246 КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням про накладання арешту на автомобіль «ЗИЛ -ММЗ 555СПГ», самоскид - С, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зеленого кольору, номер шасі: НОМЕР_2 , 1983 року випуску, власником якого є ОСОБА_5 та фактичним володільцем громадянин ОСОБА_6 . Також заявлена вимога про арешт п'яти складометрів дров породи «Дуб» та «Берест», власником яких є ОСОБА_7 .
Метою арешту є збереження речового доказу.
Слідчий вимоги підтримав. Власник подав заяву про розгляд клопотання без її участі.
03 лютого 2022 року поруч з с. Созонівка, Кропивницького району на узбіччі, оглянули вантажний автомобіль «ЗИЛ -ММЗ 555СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в кузові якого насипом перевозили змішані пиляні та рубані дрова різних порід дерев.
За результатами проведеного огляду місця події, відшукали та вилучили: автомобіль завантажений дровами.
Постановою слідчого вилучене майно визнано речовим доказом цього кримінального провадження.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінально-процесуальним кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину (ч.1 ст.170 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Необхідно зауважити, що дрова не зберегли на собі слідів злочину.
Згідно з ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд для прийняття законного та справедливого рішення згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинні врахувати: можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Якщо необхідно, представникам сторони обвинувачення достатньо оглянути і залишити для експертного дослідження тільки поперечний спил з унікальними слідами від поперечного зрізу пили. Не має значення, не досягне мети цього кримінального провадження та не буде використана при доказуванні в суді великогабаритна партія дров.
Разом з цим, звертаю увагу, що великогабаритний вантаж має свою специфіку застосування спеціальних заходів та умов безпеки для їх довготривалого зберігання. Зберігання вимагає матеріальних витрат для забезпечення умов і місця схову.
Крім того, власник дров є багатодітною матірю малолітніх дітей та проживає в житлі обладнаному пічним опаленням. Сукупність перерахованих обставин зобов'язує забезпечити санітарні норми існування малолітніх дітей, оскільки довготривале зберігання усієї партії змішаних порід дров не має доказового значення та не забезпечить завдань кримінального провадження. (таке твердження не стосується обов'язку зберігання експериментальних зразків у виді поперечних спилів)
Подане клопотання суперечить практиці застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
На даному етапі проведення досудового розслідування відсутній заявлений цивільний позов, тобто безпідставними є і посилання про забезпечення цивільного позову.
Повідомлення про підозру не вручено жодному учаснику кримінального провадження, відтак застосування запропонованого слідчим заходу забезпечення суперечить загальній засаді кримінального розслідування як: розумність та співмірність.
Слідчий з прокурором звернулись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту, тоді як у цьому кримінальному провадженні відсутня потреба у застосуванні арешту на авто, оскільки транспортний засіб достатньо оглянути та повернути володільцю.
Хибні припущення слідчого про наявність ризиків і підстав для арешту, оскільки в теперішній час з авто вилучили всі наявні сліди. Огляд провели з використанням фото фіксації. Власник та володілець сприяв та не створював перешкод для проведення повторних обглядів, слідчих експериментів і процесуальної фіксації.
За таких умов, слідчий мав і продовжує мати згоду ефективно організувати досудове розслідування, ретельно оглянути з використанням відеозапису, провести слідчий експеримент та експертизи без накладення арешту, без заборони користування майном.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 цього Кодексу.
Не надано доказів перешкоджання під час проведення досудового розслідуванні. Першочергові слідчі дії проведені, майно оглянуто, сліди вилучені, пояснення відібрані. Існує доступ для проведення повторних оглядів, слідчих експериментів та експертиз.
За таких умов, речовий доказ достатньо повторно ретельно оглянути з використанням аудіо та відеозапису. Арешт, заборона користування та розпорядження авто є вочевидь надмірним видом заходу забезпечення, неприйнятним і таким, що задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 2 статті 100 КПК України речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в поряду, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника.
Згідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
З огляду на вказане констатую, що накладення арешту порушить принцип співрозмірності.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. (ч. 5 ст. 132 КПК України)
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено перелік і види майна що належить арештувати ( п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України.)
У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу в якій зазначає перелік майна на яке накладено арешт (п. 1 ч. 5 ст. 173 КПК України)
Відповідно до п. 2 та 3 ч. 2 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи, про який йдеться у клопотанні; може бути виконане завдання , для виконання якого звернулись із цим клопотанням.
У протоколі огляду місця події від 03.02.2022року та додатку до нього у формі фототаблиці оглянули вантажний автомобіль «ЗИЛ -ММЗ 555СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в кузові якого насипом перевозили змішані пиляні та рубані дрова різних порід дерев. (а.к.6)
Тотожні покази надали всі без виключення допитані по цьому провадженню свідки, зокрема, що в кузові насипом перевозили змішані пиляні та рубані дрова різних порід дерев.
За таких умов підлягає застосуванню принцип правової визначеності закріпленій у ст. 6 Конвенції, за умовами якого загальне формулювання заявленого до арешту майна дає органу досудового розслідування необмежені повноваження. Відсутність посилань на чітко визначене майно надають слідчому з прокурором неосяжно широкий обсяг дискреційних повноважень що є непропорційним. У справі «Смирнов проти Росії» вказано, що невизначене формулювання обсягу майна заявленого до вилучення дало органу влади на власний розсуд вирішувати це питання. Аналогічну правову позицію ЄСПЛ висловлено в рішенні від 15 липня 2003 року всправі «Ернст та інші проти Бельгії», де вказано що відсутність інформації про предмети, що підлягають вилученню та арешту, надало слідчим широких повноважень.
Виявлений недолік порушує національні та міжнародні норми закону є істотним і такими, що виключає можливість задоволення вимог слідчого. Керуючись ст.170,173,309,371, 372, 395, 532 КПК України,
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на вантажний самоскид «ЗИЛ -ММЗ 555СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі: НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 та фактичним володільцем ОСОБА_6 ; а також на перемішані пиляні та рубані дрова різних порід дерев загальною кількістю п'ять кубічних метрів, власником та володільцем яких є ОСОБА_7 , відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1