Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" липня 2007 р. 10-10 Справа № АС-41/110-07
вх. № 3697/1-41
Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.
за участю секретаря судового засідання Данилко В.О.
представників сторін :
позивача - Безуглий Є.В. - дор.,
відповідача - не явився
по справі за позовом ВАТ "Механізована колона № 122 по будівництву автошляхів та аеродромів "Аеродорбуд", с. Хомутівка
до Красноградська МДПІ Харківської обл., м. Красноград
про визнання частково недійсною вимоги та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ВАТ "Механізована колона № 122 по будівництву автошляхів та аеродромів "Аеродорбуд", с. Хомутівка, звернувся до суду з позовом до Красноградської МДПІ Харківської області, після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, просить визнати недійсною податкову вимогу №2/14 від 27.02.2007р. в частині включення в суму податкового боргу з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у розмірі 8072, 00 грн. та зобов'язати відповідача відобразити в обліковій картці платника податків позивача фактично сплачений податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у розмірі 8072, 00 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не звільняє платника податку від обов'язку сплатити суму узгодженого податкового зобов'язання або податкового боргу у випадку, коли така сума не сплачена до бюджету, в тому числі з вини банку. Тобто у разі ненадходження до бюджету платежу з вини банку платник податку залишається боржником відповідного бюджету.
З матеріалів справи судом встановлено, що 27.02.2007 р. відповідачем на адресу позивача було направлено податкову вимогу № 2/14 щодо сплати податкового боргу з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на суму 9101,07 грн.
Позивач стверджує, що при визначені податкового боргу Красноградською МДПІ Харківської області неправомірно включено до нього суму фактично сплаченого позивачем 06.07.2001 р. податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у розмірі 8072,0 грн. До матеріалів справи надано платіжне доручення № 52 від 06.07.2001 р., з якого вбачається, що позивачем сплачено 8072, 0 грн.
Відповідач листом від 22.02.2007 р., № 896140/24-009 повідомив позивача, що за ним рахується заборгованість по податку з власників транспортних засобів з 2001 р. у сумі 8072,0 грн., та підтвердив факт сплати суми цього податку платіжним дорученням № 52 від 06.07.2001 р., але вказує на те, що платіж не надійшов до бюджету у зв'язку з банкрутством АК АПБ «Україна».
Суд зазначає, що пп. 16.5.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 ст. 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Відповідач посилається на наказ ДПА України № 29, яким було затверджено податкове роз'яснення положень пп. 16.5.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно якого у випадку несплати платежу до бюджету (державного цільового фонду) з вини банку у разі його ліквідації, встановлено, що по особовому рахунку платника податків, платежі якого не надійшли до бюджету з вини банку , нарахування пені на суму заборгованості зупиняється з дня прийняття такого платіжного документа установою банку по день сплати суми, зазначеної у платіжному дорученні, у період після відкриття ліквідаційної процедури незалежно від того, чи здійснював платник податків сплату платежів у період з дати подання платіжного документа по дату відкриття ліквідаційної процедури. Але Красноградська МДПІ вказує, що у разі ненадходження до бюджету платежу з вини банку платник податку залишається боржником відповідного бюджету.
Суд вважає за необхідне відмітити, що твердження відповідача суперечить вищевказаній нормі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування. У податкового органу відсутні законні підстави обліковувати суму 8072, 00 грн. як податковий борг з податку з власників транспортних засобів.
Суд вважає необхідним відмітити, що відповідно приписам п. 6.2.1 та п. 6.2.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
За таких обставин у відповідача не існувало права для формування та направлення позивачу податкових вимог. Оскільки формування і направлення другої податкової вимоги безпосередньо пов'язані з формуванням та направленням першої податкової вимоги і несплатою визначеного в ній боргу, то у відсутності таких підстав відповідач не мав права формувати та направляти позивачу другу податкову вимогу №2/14 від 27.02.2007р. в частині включення в суму податкового боргу з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у розмірі 8072, 00 грн., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Суд вважає необхідним відмітити, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться відповідачем з використанням автоматизованої інформаційної системи, засобами якої забезпечується автоматизоване виконання всіх операцій, в т.ч. ведення особових рахунків платників податків (п. 1.8 Інструкції «Про порядок ведення органами ДПС оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів», затверджену наказом ДПА України № 37 від 12.05.94 р в редакції наказу № 342 від 03.09.01 р.). Згідно п. 10.1 Інструкції в особових рахунках платника податків щомісяця підводяться підсумки та виводиться сальдо розрахунків платника з бюджетом. На підставі даних карток в автоматичному режимі формуються податкові вимоги (п. 13.1), складаються довідки про наявність у платника податків податкового боргу. Зважаючи на наведене, у платника податків є матеріально-правовий інтерес, який полягає у тому, щоб картки особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджетів, а тому, з урахуванням встановлених судом обставин, позов в частині зобов'язання внести відповідні зміни на суму 8072, 0 грн. в особову картку платника підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Задовольняючи позов, суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди серед іншого перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач звернувся з клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору в сумі 166, 60 грн. При зверненні позивача до суду було сплачено державне мито в сумі 170 грн. (платіжне доручення № 3742 від 13.03.07 р., платіжне доручення № 3741 від 13.03.07 р.). Відповідно до ч.2 ст. 89 КАС України, судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила. Розглянувши клопотання позивача, суд визнав за можливе задовольнити його, повернути з державного бюджету на користь "Механізована колона № 122 по будівництву автошляхів та аеродромів "Аеродорбуд", с. Хомутівка державне мито в сумі 166,6 грн., сплачене платіжним дорученням № 3742 від 13.03.07 р., платіжним дорученням № 3741 від 13.03.07 р., про що видати довідку.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 7, 9, 17, 79, 89, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України п.2 ст. 8 Декрету КМУ "Про державне мито", суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсною податкову вимогу № 2/14 від 27.02.2007р. Красноградської МДПІ Харківської області в частині включення в суму податкового боргу з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у розмірі 8072, 00 грн.
Зобов'язати Красноградську МДПІ Харківської області відобразити в обліковій картці платника податків ВАТ "Механізована колона № 122 по будівництву автошляхів та аеродромів "Аеродорбуд", с. Хомутівка фактично сплачений податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у розмірі 8072, 00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "Механізована колона № 122 по будівництву автошляхів та аеродромів "Аеродорбуд", с. Хомутівка 3, 40 грн. судового збору.
Повернути з державного бюджету на користь "Механізована колона № 122 по будівництву автошляхів та аеродромів "Аеродорбуд", с. Хомутівка державне мито в сумі 166,6 грн., сплачене платіжним дорученням № 3742 від 13.03.07 р., платіжним дорученням № 3741 від 13.03.07 р., про що видати довідку.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Мінаєва О.М.