Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" серпня 2007 р. о 12:00 Справа № АС-54/117-07
вх. № 3134/1-54
Суддя господарського суду Харківської області Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Кириленко М.Ю.
представників сторін :
Представник позивача - Жукова В.І., дов. №1542/10/10 від 30.03.2007р.
Представник відповідача - Горбань О.В. дов. №2юр від 01.03.2007 р.
по справі за позовом Красноградська МДПІ Харківської обл., м. Красноград
до Сільськогосподарське ТОВ "Знамя" с. Октябрське
про стягнення 112784,93 грн.
Позивач, Красноградська МДПІ як суб'єкт владних повноважень звернулась до суду з позовом про стягнення за рахунок активів СТОВ «Знамя» 112784,93грн. податкового боргу.
В судовому засіданні представник позивача, Красноградської МДПІ підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити, в обґрунтування посилався на викладені в позові обставини.
Представник відповідача, (СТОВ «Знамя») проти позову заперечував, наполягаючи на пропущенні позивачем строку звернення до суду та безпідставності заявлених вимог в частині стягнення штрафних санкцій. В судовому засіданні надав пояснення (вх. 16430 від 02.08.2007р.) .
Вислухавши уповноважених представників сторін, ретельно дослідивши матеріали справи суд встановив, що позивачем заявлена вимога про стягнення за рахунок активів відповідача заборгованості по оплаті податкових зобов'язань з ПДВ в загальній сумі 27557,98грн., з яких 19001 - заборгованість по основному платежу, 4732,08грн. - заборгованість по штрафним санкціям, 3824,90грн. - пеня (дата виникнення заборгованості - 11.05.05); заборгованості по оплаті податкових зобов'язань з фіксованого сільськогосподарського податку в загальній сумі 31186,95грн., з яких заборгованість по основному платежу - 14663,39грн., заборгованість по штрафним санкціям - 13947,10грн., 2576,46 - пеня (дата виникнення заборгованості - 10.02.06); заборгованості по оплаті податкових зобов'язань з податку на прибуток в загальній сумі 7245,84грн. (штрафна санкція); заборгованості по оплаті штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, регулювання норм з обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 46794,16грн..
Згідно з пунктом 2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковому органу як органу, що контролює своєчасність оплати податкових зобов'язань, стає відомо про порушення прав держави на отримання належної суми коштів як платежу по податковому зобов'язанню з моменту утворення податкового боргу.
На підставі наданих позивачем декларацій СТОВ «Знамя» по ПДВ судом з'ясовано, що звітним періодом для вказаного платника податків є календарний місяць. Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон 2181) визначено, що за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, податкові декларації подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Строк сплати зобов'язання визначеного у такій декларації встановлений п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 і складає десять календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В даному випадку позивач міг звернутись з позовом не раніше 22.02.2007р. З урахуванням приписів п.2 ст.99 КАС України останнім звітним податковим періодом з ПДВ, за який може бути заявлена вимога про стягнення заборгованості по оплаті ПДВ є січень 2006 року (декларація з ПДВ від 16.02.06 №1580 на суму податку до сплати 242,00грн.). Щодо звітних податкових періодів з ПДВ, які передують січню 2006 року, то станом на 22.02.07 сплинув встановлений ст.99 КАС України строк на звернення МДПІ до суду з позовом про стягнення заборгованості по платежам за ці періоди. Оскільки відповідачем в порядку п.1 ст.100 КАС України письмово заявлено про необхідність застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, а відповідачем навпаки не заявлено клопотання про поновлення цього процесуального строку і не надано ніяких доказів поважності його пропуску, то суд доходить висновку про необхідність відмови в позові в частині стягнення заборгованості по оплаті ПДВ в сумі 16792,09грн., в тому числі: заборгованість по штрафу за податковим повідомленням-рішенням від 28.04.05 №0000112301 в сумі 2260,09грн., заборгованість по основному платежу за податковим повідомленням-рішенням від 28.04.05 №0000112301 на суму 3930,00грн., а також заборгованість по деклараціям №5419 від 20.05.05 в сумі 2304,00грн., №6388 від 21.06.05 в сумі 1764,00грн., №8282 від 19.07.05 в сумі 968,00грн., №10306 від 19.08.05 в сумі 689,00грн, №10865 від 19.09.05 в сумі 800,00грн., №12691 від 19.10.05 в сумі 1208,00грн., №14465 від 21.11.05 в сумі 1797,00грн., №15148 від 20.12.05 в сумі 632,00грн., №16762 від 19.01.06 в сумі 440,00грн..
При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що згідно з податковим повідомленням-рішенням від 28.04.05 №0000112301/0 МДПІ було самостійно визначено основний платіж з ПДВ в розмірі 3930,00грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 9510,87грн., що суперечить п.п.17.1.3 п.1.7.1 ст.17 Закону 2181, оскільки дана норма обмежує розмір штрафу п'ятдесятьма відсотками від суми основного платежу.
Окрім того, суд доходить висновку про те, що згадане податкове повідомлення - рішення не може бути підставою для заявлення вимог по стягненню заборгованості, так як винесено на підставі акту від 22.04.05 №156/23-104, який складений з порушеннями вимог
Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.02 №429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.02 за №1023/7311, тобто без належної фіксації фактів виявлених порушень податкового законодавства з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.
Судом встановлено, що відбулося часткове погашення суми штрафної санкції, застосованої податковим повідомленням-рішенням від 28.04.05 №00000112301/0 в сумі 7250,78грн. (різниця між нарахованим штрафом в сумі 9510,87грн. та заявленою до стягнення заборгованістю в сумі 2260,09грн.). Оскільки суд не визнає дане податкове повідомлення-рішення належною підставою для виникнення податкових зобов'язань, то погашена за ним сума штрафу в розмірі 7250,78грн. має бути врахована при визначенні остаточної суми боргу відповідача з ПДВ.
Вимоги про стягнення податкового зобов'язання з ПДВ на підставі податкового повідомлення-рішення №000117150/0 від 12.04.06 в сумі штрафу 581,99грн., №000162301/0 від 17.07.06 в сумі основного платежу 1253,00грн. та штрафу в сумі 627,00грн., №000410150/0 від 08.12.06 в сумі штрафу 1263,00грн. судом відхиляються, оскільки на підтвердження законності таких вимог позивачем до матеріалів справи не надано відповідних актів перевірок, складених з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку.
При вирішенні справи в частині вимог про стягнення пені з ПДВ в сумі 3824,90грн. та з ФСП в сумі 2576,46грн. суд виходить з такого.
Відповідно до п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу (п.п.16.3.1 п.16.3 ст.16 Закону 2181). Позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів щодо дат виникнення податкового боргу та настання строків, коли нарахування пені повинно припинятись згідно з законом. Витребування таких доказів від відповідача є неможливим у зв'язку з вилученням документів працівниками відповідача.
Нормами п.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Тому суд визнає вимоги позивача в цій частині необґрунтованими належними і допустимими доказами, через що відмовляє в їх задоволенні.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості по оплаті штрафних санкцій на підставі податкових повідомлень - рішень №000241150/0 від 27.01.06 в сумі 7054,43грн., №000354150/0 від 16.10.06 в сумі 6892,75грн., які були застосовані згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону 2181 за несвоєчасне погашення ФСП.
Зазначені вимоги не можуть бути задоволені судом, так як п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Оскільки строки сплати ФСП встановлені Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок», а не Законом 2181, то суд не знаходить підстав для покладення на відповідача обов'язку по оплаті штрафних санкцій, які були застосовані всупереч закону.
При цьому, суд відзначає, що відбулось часткове (в сумі 3059,87грн.) погашення штрафної санкції з ФСП, застосованої податковим повідомленням - рішенням №000241150/0 від 27.01.06. Дана сума має бути врахована у визначенні остаточної суми податкового боргу відповідача з фіксованого сільськогосподарського податку.
З матеріалів справи судом не встановлена наявність у відповідача обов'язку сплатити 46794,16грн. заборгованості по оплаті штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, норм з регулювання обігу готівки, застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Посилання позивача з цього приводу на податкове повідомлення-рішення №0000172301/0 від 28.09.06 суд до уваги не приймає, бо вказаним рішенням до СТОВ «Знамя» застосований штраф згідно з п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону 2181 за відчуження активів, які перебувають в податковій заставі. При цьому суд відзначає, що відповідно до п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону 2181 встановлено, що у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.
Нормою права, положення якої передбачають випадки, коли для відчуження активів необхідно отримати згоду податкового органу є п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України 2181.
Зазначеним пунктом закону закон одночасно з визначенням операцій, які підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, встановив виняток з цього правила, вказавши, що відчуження майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, не потребує узгодження з податковим органом.
Дослідивши акт перевірки від 05.07.06 №270/23/00706668, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення №0000172301/0 від 28.09.06, суд доходить висновку про складення цього акту з порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.05, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.05 за №925/11205 щодо викладення виявлених порушень чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Надані відповідачем доказів, які долучені до матеріалів справи, та не спростовані податковою інспекцією, засвідчують, що взаємозалік зустрічних однорідних вимог від 27.12.04 на суму 46794,15грн. був проведений між СТОВ «Знамя» та СТОВ «Ранок» за зустрічними однорідними грошовими вимогами, що виникли з господарських операцій по придбанню СТОВ «Знамя» кукурудзи на загальну суму з урахуванням ПДВ 46794,15грн. (податкова накладна №27 від 24.12.04) та виконання СТОВ «Знамя» комплексу робіт за договором доручення №2СХ від 01.12.03 на загальну суму 46794,15грн.. Тому, суд не вбачає підстав для висновку про порушення відповідачем при укладенні угоди заліку від 27.12.04 вимог п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону 2181. Наведене доводить відсутність обов'язку відповідача оплачувати штрафну санкцію, яка застосована податковим повідомленням - рішенням №0000172301/0 від 28.09.06 МДПІ за фактично неіснуюче порушення. За таких обставин, вимоги позивача по стягнення заборгованості за податковим повідомленням - рішенням №0000172301/0 від 28.09.06 задоволенню не підлягають.
Стосовно вимог позивача про стягнення заборгованості по оплаті штрафних санкцій, застосованих податковими повідомленнями - рішеннями №0001161500/0 від 12.04.06 (штраф по ПДВ в сумі 508,58грн.), №00001171500/0 від 12.04.06 (штраф по ПДВ в сумі 73,41грн.), №0004101500/0 від 08.12.06 (штраф по ПДВ в сумі 1263,00грн.), №0003941500/0 від 17.11.06 (штраф по податку на прибуток в сумі 7250,01грн.), які винесені на підставі актів перевірок з питання своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань, суд зауважує, що дані перевірки були проведені позивачем з порушенням вимог закону.
Так, норми ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» не містять такого виду перевірок, які були здійснені позивачем. Окрім того, в самих актах перевірок не вказано ані підстав для їх проведення, ані повноважень працівників позивача на їх здійснення.
Розглянувши вимоги Красноградської МДПІ про стягнення заборгованості по оплаті ФСП, самостійно визначеного відповідачем в розрахунку №563 від 27.01.06 в загальній сумі 14663,39грн. та деклараціях з ПДВ №1580 від 16.02.06 на суму 242,00грн., №2238 від 20.03.06 на суму 31,00грн., №3497 від 17.04.06 на суму 265,00грн., №5022 від 18.05.06 на суму 667,00, №5587 від 19.06.06 на суму 350,00грн., №7510 від 20.07.06 на суму 226,00грн., №8660 від 17.08.06 на суму 262,00грн., №9180 від 18.09.06 на суму 17,00грн., №11173 від 20.10.06 на суму 197,00грн., №12421 від 20.11.06 на суму 184,00грн., №12854 від 18.12.06 на суму 551,00грн., №14390 від 17.01.07 на суму 224,00грн. на загальну суму 3216,00грн., суд зазначає наступне.
Підпунктом 3 п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. В матеріалах справи містяться докази самостійного визначення СТОВ «Знамя» вищеперелічених податкових зобов'язань з фіксованого сільськогосподарського податку в загальній сумі 14663,39грн. та податку на додану вартість на загальну суму 3216,00грн.. Відповідач не надав суду ні доказів відсутності цих податкових зобов'язань або їх невідповідності вимогам закону, ні доказів сплати цих зобов'язань. Водночас суд враховує, що відповідачем було зайво погашено штрафну санкцію з ФСП в сумі 3059,87грн. за податковим повідомленням - рішенням №000241150/0 від 27.01.06. Тому суму заборгованості по оплаті ФСП за розрахунком №563 від 27.01.06 в загальній сумі 14663,39грн. суд зменшує на 3059,87грн., внаслідок чого до сплати належить 11603,52грн.. Суд також враховує зайву сплату відповідачем штрафної санкції по ПДВ, застосованої податковим повідомленням-рішенням від 28.04.05 №00000112301/0 в сумі 7250,78грн.. Оскільки відповідач має зайву сплату податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 7250,78грн., то вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 3216,00грн. задоволенню не підлягають, бо є меншими від суми фактичної переплати.
Відповідно до ст. 94 КАСУ судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»,ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. ст.ст. 2, 11, 12, 23, 68-71, 76, 79, 86, 122, 138, 139, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Знамя» заборгованість по оплаті основного платежу по фіксованому сільськогосподарському податку в розмірі 11603,52грн. за рахунок активів даного платника податків.
В решті позовних вимог відмовити.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 02.08.2007р.
Суддя Хачатрян В.С.