Справа № 692/1289/21
Провадження № 2/692/74/22
09.02.22
09 лютого 2022 року смт. Драбів
Драбівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Левченко Л.О.
за участю секретаря Савенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Драбів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що АТ «Акцент-Банк» (АТ «А-БАНК») є правонаступником прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк». 20.12.2016р. відповідач ОСОБА_1 приєдналась до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки. На підставі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у виді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду, що підписана нею Анкета-заява разом з Умовами та правилами і тарифами, які викладені на банківському сайті https://а-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір.
АТ «А-БАНК» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.
Відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 25.11.2021 року має заборгованість 23179,07 UAH, яка складається з наступного:
- 11460,30 UAH - заборгованість за кредитом;
- 11418,77 UAH - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
- 300,00 UAH - штраф.
Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договорами не погашає.
Тому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним № б/н від 20.12.2016р. у розмірі 23179,07 грн. станом на 25.11.2021р., що складається з: 11460,30 грн. - заборгованість за кредитом, 11418,77грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 300,00 грн. - штраф, та судові витрати в сумі 2270,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 30 грудня 2021 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 20.12.2016р.відповідач ОСОБА_1 звернулась до позивача та підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в А-Банку.
Положеннями анкети-заяви визначено, що ОСОБА_1 погодилась, що дана заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, що розташовані у рекламному буклеті, складають договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомилась з договором надання банківських послуг і згідна з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг згідна отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту www.а-bank.com. Зобов?язується виконувати вимоги Умов і правил надання банківських послуг а також регулярно самостійно знайомитись з змінами на сайті А-Банку www.а-bank.com.
Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором № б/н від 20.12.2016р., укладеним між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , ОКПО НОМЕР_1 станом на 25.11.2021р. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 11460,3 грн., залишок заборгованості за тілом кредиту - 0 грн., залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) - 11460,3 грн., залишок заборгованості за процентами - 11418,77 грн., залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість - 0, залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість - 11418,77грн., заборгованість за пенею - 0, штраф - 300грн., разом - 23179,07 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України, відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Акцент - Банк).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами та штраф.
При цьому, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, в тому числі їх розмір і порядок нарахування та штрафу, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 20.12.2016р., посилався на анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк», яка була підписана відповідачем, Витяг з умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті https://а-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент -Банк» розміщеного на сайті https://а-bank.com.ua/ terms в розділі «Умови та правила» ТАРИФИ користування кредитною карткою «Універсальна».
Суд зазначає, що Витягом з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент -Банк» - ТАРИФИ користування кредитною карткою «Універсальна», наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, базова процентна ставка, комісії та оплати, ефективна процентна ставка,та інші умови. Вказані тарифи не підписані відповідачем.
Згідно п. 2.1.1.2.24 Витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» при порушенні клієнтом строків платежів за будь-якими з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше, ніж на 30 днів клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у відповідності до встановлених тарифів з урахуванням нарахованих та сплачених відсотків і комісій.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитним коштами, пені, штрафів та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Також, суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://а-bank.com.ua/ terms) неодноразово змінювалися самим АТ «А-БАНК», тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-якій редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та штрафів, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 року № 342/180/17.
Суд також не бере до уваги наданий позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент -Банк» розміщеного на сайті https://а-bank.com.ua/ terms в розділі «Умови та правила» ТАРИФИ користування кредитною карткою «Універсальна», оскільки в заяві-анкеті від 20.12.2016 року відсутня згода позичальника на приєднання до умов користування даними тарифами та відсутні посилання на те, що дані Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», які також не підписані відповідачем, були чинними на момент підписання Анкети-заяви та є невід'ємною частиною кредитного договору від 20.12.2016р.
З цих підстав суд приходить до висновку про недоведеність тверджень позивача про те, що сторони обумовили у письмовому вигляді обов'язок відповідача по сплаті відсотків за користування кредитними коштами з порядком розрахунку розміру, визначеного банком, та штрафів, отже відповідні позовні вимоги є необґрунтованими.
Водночас, заслуговують на увагу доводи позивача про наявність заборгованості за тілом кредиту.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем відповідачу надавались грошові кошти, якими вона користувалась, оскільки у період з 20.12.2016р. по 25.11. 2021р. відбулась як виникнення заборгованості так і її часткова ліквідація, станом на 25.11.2021р. заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 11460,30 грн.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також враховуючи, що факт отримання кредиту та його розмір відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, суд приходить висновку про можливість часткового задоволення вимоги банку про стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 11460 грн. 30 коп.
Позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 гривні, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір 1122,34 грн. на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 610, 626, 628, 629, 638, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 4,13, 77-78, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 279, 280, 354 ЦПК України,
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.12.2016 року станом на 25.11.2021р. у розмірі 11460 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят ) грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати в розмірі 1122,34 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони по справі:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, рахунок № НОМЕР_2 , МФО № 307770; місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Суддя Л.О. Левченко