Справа № 559/371/22
Провадження № 1-кс/559/56/2022
про арешт майна
09 лютого 2022 року місто Дубно Рівненська область
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:
слідчий суддя ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши в судовому засіданні в м. Дубно клопотання керівника Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022181040000061 від 05 лютого 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, про арешт майна, -
Прокурор звернувся до суду з клопотанням, у якому просить накласти арешт на майно, а саме, автомобіль марки «MAN 17.232», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , що зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію на ОСОБА_5 , який проживає в с. Білокриниця, Кременецький район, Тернопільської області, із наявною в його вантажному відділенні лісопродукцією у вигляді колод деревини породи «сосна», об'ємом близько 6,5 м3. Зберігати вказане майно на території спеціального майданчика, що за адресою: с. Привільне, Дубенського району, Рівненської області) з можливістю переміщення вказаного майна для проведення судових експертиз до прийняття кінцевого рішення по кримінальному провадженні.
З клопотання вбачається, що 04 лютого 2022 року до Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області надійшло повідомленням ПОГ Левченка про те, що 04.02.2022 о 16 од. 19 хв. в с. Переросля, Дубенського району, Рівненської області зупинено вантажний автомобіль марки «MAN 17.232», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , який здійснював перевезення деревини породи «Сосна», без відповідних документів.
Відомості про дане кримінальне правопорушення були внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022181040000061 від 05 лютого 2022 року, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.
В ході проведення огляду речей, працівниками поліції 05.02.2022 було проведено огляд автомобіля «MAN 17.232», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , що зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію на ОСОБА_5 , який проживає в с. Білокриниця, Кременецький район, Тернопільської області, із наявною в його вантажному відділенні лісопродукцією у вигляді колод деревини породи «сосна», об'ємом близько 6,5 м3, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Під час огляду речей 05 лютого 2022 року проведеного по вул. Пекарська в м. Дубно, Рівненської області було вилучено вантажний автомобіль-маніпулятор марки «MAN 17.232», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із наявною в його вантажному відділенні лісопродукцією у вигляді колод деревини породи «сосна», об'ємом близько 6,5 м3, який після огляду був поміщений на територію спеціального майданчика, що за адресою: с. Привільне, Дубенського району, Рівненської області.
Постановою слідчого 05 лютого 2022 року вищевказані предмети визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження, оскільки є підстави вважати, що вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та набуті кримінально протиправним шляхом.
На даний час є необхідність в накладенні арешту на автомобіль марки «MAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_5 , та колод деревини породи «сосна», об'ємом близько 6,5 м3, для забезпечення збереження речових доказів;.
Таким чином, з матеріалів кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що зазначені вище речі, мають суттєве значення у кримінальному провадженні, як речовий доказ, оскільки відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також таке майно є доказом злочину, що свідчить про те, що останнє може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене, перетворене або відчужене, а тому з метою запобігання цього, виникає необхідність у накладенні арешту на таке майно.
Таким чином, з метою збереження речового доказу та запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке є доказом можливого злочину, на думку прокурора є необхідність у накладенні арешту.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання із викладених у ньому обставин, просила його задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_6 , заперечував протии накладення арешту на майно.
Заслухавши пояснення прокурора, особи, у якої було вилучене майно, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
05.02.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення за кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України за №12022181040000061(а.с.4).
З матеріалів клопотання вбачається, що під час огляду речей 05.02.2022 було вилучено вантажний автомобіль-маніпулятор марки «MAN 17.232», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із наявною в його вантажному відділенні лісопродукцією у вигляді колод деревини породи «сосна», об'ємом близько 6,5 м3, який після огляду був поміщений на територію спеціального майданчика, що за адресою: с. Привільне, Дубенського району, Рівненської області(а.с. 20-21).
Вилучений у ОСОБА_6 автомобіль марки «MAN 17.232», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію на ОСОБА_5 , який проживає в с. Білокриниця, Кременецький район, Тернопільської області
Одним із процесуальних джерел доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є речові докази.
Стаття 167 КПК України встановлює підстави для тимчасового вилучення майна, яке може вилучатися до вирішення питання про арешт такого майна або його повернення.
Постановою старшого слідчого СВ Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 зазначене у клопотанні майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні внесеному (а.с.22)
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати що вони використані як засоби кримінального правопорушення та (або) зберегли його сліди (п.1 ч.2ст. 167 КПК України).
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
Відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Зазначене у клопотанні вилучене майно, є матеріальним об'єктом, на думку слідчого судді, може бути використано як доказ у кримінальному провадженню, оскільки може зберігати на собі сліди злочину, у кримінальному правопорушенні. З метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, проведення експертиз та інших слідчих дій у кримінальному провадженні, збереження від втрати, знищення чи перетворення вилученого майна, задля використання його у доказових цілях, слідчий суддя приходить до висновку, що, в даному випадку, розумним та співрозмірним обмеженню права власності, буде накладення арешту на вилучене майно, а тому клопотання прокурора є обґрунтованим.
Належне забезпечення збереження вказаного речового доказу (автомобіля) можливе лише за умови накладення на нього арешту із забороною у відчуженні, користуванні та розпорядженні ним власником або іншою особою, яка має на те, передбачені діючим законодавством право.
Враховуючи, що прокурором доведено необхідність застосування арешту, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, а також, з урахуванням того, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме зберегло на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а не накладення арешту може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність достатніх підстав для арешту майна, а відтак клопотання в цій частині підлягає до задоволення.
Щодо строку дії арешту, рахую за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Виходячи із наведеного, дана норма надає право володільцю майна на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, у тому випадку, коли відпала потреба у його застосуванні.
На даному етапі досудового розслідування, в межах вказаного кримінального провадження повідомлення про підозру не оголошено .
Тому, хоча б теоретично передбачити строк, на якій накладається арешт, вказавши «до прийняття остаточного рішення по справі» - не можливо.
Обмеження в одній із складових права власності на необмежений час ( права розпорядження річчю), порушує за думкою суду принцип правової визначеності та право власності володільця майна, яке гарантується ЦК України, Конституцією України , ст.1 Протокола № 1 до Европейської Корнвенції з прав людини.
На необхідність дотримання принципу правової визначеності вказував Европейський Суд у справі Кавка проти Польщі, рішення суду від 9 січня 2001 р. п.49, зазначивши, що : «важливим є чітке визначення умов обмеження свободи відповідно до внутрішнього права, та щоб право як таке було передбачуваним у своєму застосуванні….»).
У справі Раймондо проти Італії, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань ( п.35).
В зв'язку з тим, що діючий КПК передбачає строк досудового розслідування протягом 2 місяців з дня повідомлення особі про підозру (ст.219 ч.2КПК України) та виходячи з розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, з урахуванням права суду у відповідності до 173 КПК України повторно вирішити питання про накладення арешту на майно (за необхідності та при наявності підстав), враховуючи позицію сторін, рахую оптимальним визначити двомісячний строк накладення арешту на майно та передачі після спливу вказаного строку майна володільцю.
Не підлягає задоволенню клопотання в частині вимог щодо зберігання майна на території спеціального майданчика, що за адресою: с. Привільне, Дубенського району, Рівненської області), оскільки визначення місця знаходження речового доказу є повноваженням слідчого, а не слідчого судді.
Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт встановивши заборону відчуження, розпорядження та користування майном, яке було вилучене під час огляду 05.02.2022, а саме на: автомобіль марки «MAN 17.232», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , що зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію на ОСОБА_5 , який проживає в с. Білокриниця, Кременецький район, Тернопільської області, із наявною в його вантажному відділенні лісопродукцією у вигляді колод деревини породи «сосна», об'ємом близько 6,5 м3, з можливістю переміщення вказаного майна для проведення судових експертиз та процесуальних дій у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12022181040000061 від 05 лютого 2022 року.
Строк дії арешту встановити 2 (два) місяці, тобто до 09.04.2022 включно.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.
Відповідно до ч.1ст. 174 КПК України, особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1