Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" липня 2007 р. Справа № 35/165-07
вх. № 2655/5-35
Суддя господарського суду Швед Е.Ю.
при секретарі судового засідання Сімонова Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився; відповідача - Бура Ю.О., дов. № 9 від 10.01.2007 р.;
розглянувши справу за позовом ПП "Глорія", с. Писанка
до АТЗТ Завод "Червоний жовтень", м.Харків
про стягнення 240989,70 грн.
Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати в розмірі 229 514,00 грн., суму пені в розмірі 11 475,70 грн.; розірвати Договір № 55 від 23.03.2006 р., укладений між ПП "Глорія" та АТЗТ "Червоний жовтень", а також стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач у призначене судове засідання не з"явився, однак через канцелярію господарського суду надав телеграму, в якій повідомляє, що позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі та просить суд розглянути спір без участі представника позивача.
Відповідач в судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
До початку судового засідання відповідач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив, що 23.03.2006 р. між сторонами було укладено Договір № 55, а також в подальшому 13.09.2006 р. Додаткову угоду № 1 до вищезазначеного договору, відповідно до умов яких відповідач зобов"язався виготовити та поставити позивачеві обладнання та запасні частині до цього обладнання на умовах EXW - Харків (Інкотермс 2000), для виробництва будівельної кераміки на загальну суму 433 746,00 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач платіжним дорученням № 5 від 15.08.2006 року здійснив передплату у розмірі 150000 грн. Окрім того, платіжним дорученням № 28 від 15.09.2006 року позивач здійснив доплату у розмірі 260 000 грн. Всього на загальну суму 410 000,00 грн.
Відповідно до п. 4. Додаткової угоди № 1 від 13.09.2006 р. було збільшено строк виготовлення. Зазначений у п.3.2. Договору та Строк виготовлення - 60 днів, при умовах отримання передплати згідно п. 6.3. Договору.
27.09.2006 р. згідно до видаткової накладної № 354 від 29.09.2006 р. АТЗТ «Завод «Червоний Жовтень» відвантажив зі складу на умовах EXW (Інкотермс 2000) м. Харків обладнання на загальну суму 180 486,00 гривень.
Вивченням матеріалів справи, судом встановлено, що 20.11.2006 р. між ТОВ "ТД "Глорія", АТЗТ «Завод «Червоний Жовтень» та ПП «Глорія» було здійснено залік зустрічних однорідних вимог, що знайшло своє відображення у відповідному Акті від цієї дати, підписаний повноважними представниками сторін. Відповідно до вказаного акту ТОВ "ТД "Глорія" погасило заборгованість АТЗТ «Завод «Червоний Жовтень» перед ПП «Глорія» на загальну суму 200 000,00 грн. Окрім того, відповідно до платіжного доручення № 2148 від 27.11.06 р. відповідач повернув позивачеві грошові кошти, які були раніше перераховані за договором № 55 від 23.03.06 року у розмірі 29514,00 гривень. Дані дії вказаних сторін не суперечать вимогам ст.203 Господарського кодексу України.
Разом з тим, як витікає із спірного договору № 55 від 23.03.2006 р., а саме його п.1.1., поставка обладнання повинна здійснюватися на умовах самовивозу зі складу відповідача, або як вказано в п.3.1. договору передбачалась поставка товару до складу позивача за його рахунок для чого відповідач знаходить перевізника для здійснення відвантаження продукції, а позивач сплачує послуги по перевезенню, але як встановлено в процесі розгляду справи та підтверджується її матеріалами транспортні засоби для відвантаження обладнання позивачем не надавалось, документального підтвердження витрат позивача за послуги перевізника не представлено.
Разом з тим, сторонами 24.11.2006 р. було укладено Договір купівлі-продажу № 304, відповідно до умов якого відповідач викуповує раніше поставлене ним обладнання. Дана обставина вказує на відсутність наміру з боку позивача щодо запуску цегельного заводу, тому судом не можуть бути прийняти до уваги його посилання на вимушений простій на виробництві.
Підписання між сторонами Акту заліку взаємних однорідних вимог, від 20.11.2006 р., повернення відповідачем суми попередньої оплати в розмірі 29 514,00 грн., укладання між позивачем та відповідачем Договору № 304 від 24.11.2006 р. вказують про наміри сторін за спірним договором № 55 від 23.03.2006 р., щодо припинення його дії.
Також відповідно до п. 11.5 Договору Строк дії Договору № 55 від 23.03.06 р. встановлюється до 31 грудня 2006 року.
Однак, повний розрахунок за вищенаведеним Договором проведено 27.11.2006 р., з урахуванням чого після його здійснення між сторонами було припинено їх права та обов"язки за цим договором. Тому вимога в частині розірвання договору є необгрунтованою, незаконною, в зв"язку з чим в її задоволенні треба відмовити.
Окрім цього, обладнання, яке було оплачене позивачем на підставі рахунків № 55-4, від 18.05.06 р., рахунку № 55-3 від 18.05.06 р. на загальну суму 47988 гривень, у Специфікації (Додаток № 1) до Договору № 55 від 23.03.06 р. не передбачалось, тому ці суми не можуть бути враховані у спірних взаєморозрахунках.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що між сторонами за спірним договором здійснено повний розрахунок, що документально підтверджується матеріалами справи, з урахуванням чого в задоволенні позовних вимог в цій частині треба відмовити.
Розглядаючи вимогу, що стягнення суми неустойки в розмірі 11 475,70 грн., суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не було допущено прострочки виконання зобов"язань з урахуванням п.5. Додаткової угоди № 1 від 13.09.2006 р. до Договору № 55 від 23.03.2006 р., якою строк виготовлення обладнання встановлено 60 днів при умові отримання попередньої оплати. Відповідно до п.7.2. спірного договору неустойка нараховується при простроченні виконання відповідачем своїх зобов"язань по відвантаженню продукції більш п"яти робочих днів. Продукція повинна була бути відвантажена, відповідно до умов договору - 13.11.2006 р., з урахуванням чого п"ятиденний термін закінчується 20.11.2006 р., тобто в день оформлення сторонами Акту заліку зустрічних однорідних вимог. В даному випадку припинення основного зобов"язання по погашенню боргу, тягне за собою і припинення права по нарахуванню неустойки, в зв"язку з тим, що прострочка виконання зобов"язання в даному випадку недопущена. Таким чином, в задоволенні вимоги по стягненню суми неустойки треба відмовити.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесу всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням викладеного, позивач не довів тих обставин на які він посилається в позові, тому в задоволенні позову треба відмовити. Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
Керуючись ст.203 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення підписано 31.07.2007 р.
Суддя Швед Е.Ю.