Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/46/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
03.02.2022 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 21.01.2022, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Новий Стародуб, Петрівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не військовозобов'язаного, неодруженого, який не має на своєму утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України, вважається особою, що не має судимості,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 21.01.2022 до 21.03.2022, без визначення розміру застави.
За участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 21.01.2022 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, кваліфікованого як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
Мотивуючи дану ухвалу, слідчий суддя зазначив про необхідність застосування по відношенню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані, що підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання стосовно ОСОБА_7 , запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов'язків, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення спрямованого на позбавлення життя іншої людини, що свідчить про відсутність у нього поваги до встановлених державою правил поведінки, зухвалість та неповагу до інших членів суспільства, здатність та схильність досягати своїх злочинних цілей із застосуванням фізичного насильства, що свідчить про те, що він схильний до насильства та враховуючи його вік і стан здоров'я, існує ймовірність, що він може незаконно впливати на близьких родичів потерпілого, свідків, які під впливом погроз, умовлянь чи переконань з боку підозрюваного, зможуть змінити свої показання або відмовитись від них, а також на інших свідків, які на даний час не допитані у даному кримінальному провадженні,з метою зміни наданих ними показань та уникнення таким чином відповідальності за вчинений злочин, тобто про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та обрати його підзахисному більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт за фактичним місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому вказує на те, що слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу не оцінено в сукупності всі обставини справи, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали, оскільки в матеріалах кримінального провадження та в клопотанні слідчого відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід або його скасування не може запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
Вказує і на те, що як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим суддею не враховано, що за весь час підозрюваний в повному об'ємі та добровільно виконує всі покладені на нього обов'язки та жодного разу до нього не застосовувалися передбачені законом заходи примусу.
Також, підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де постійно проживає разом з матір'ю ОСОБА_10 , бабусею, братом, двома сестрами та п'ятьома племінниками, які потребують його допомоги у веденні господарства. Зазначені обставини вказують на наявність міцних соціальних зв'язків, а тому вважає, що відсутній ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
У ході досудового розслідування та під час розгляду даного клопотання, підозрюваний ОСОБА_7 визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, розкаявся та повідомив, що не заперечує своєї участі у нанесені тілесних ушкоджень потерпілій. Також повідомив, що не має наміру уникати покарання у даному кримінальному провадженні, співпрацює зі слідством, у продовж двох днів самостійно з'являвся до поліції для участі у слідчих діях. Така процесуальна поведінка підозрюваного в цілому вказує на відсутність ризику незаконно впливати на свідків.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 , в силу ст. 89 КК України, не має судимості, що вказує на відсутність ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Отже, на думку захисника, вище перелічені обставини дають всі підстави вважати, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , є необґрунтовано суворим і до нього може бути застосований інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України.
Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів приходить до таких висновків.
Так, слідчим суддею при розгляді даного клопотання встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обґрунтованість підозри підтверджується наявними матеріалами клопотання, а саме: копією рапорту чергового від 18.01.2022 (а.м.к.6); копією рапорту ПОГ Олександрійського РВП від 18.01.2022 (а.м.к.7); копією протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 18.01.2022 (а.м.к.37-38); копією протоколу огляду трупа ОСОБА_12 від 19.01.2022 (а.м.к.15-19; копією лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_12 №1533/34 від 19.01.2022 (а.м.к.20); повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 20.01.2022 (а.м.к.54-57),які в сукупності містять достатньо даних та дають можливість зробити висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Такий висновок також повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра», зокрема викладеного у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, колегія суддів враховує і те, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування або суду були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Оскільки, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_7 підозрюється є умисним, тяжким, обвинувачений раніше вже судимий за злочин проти власності, вважається таким, що немає судимості, однак він не працює, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей, тобто не має міцних соціальних зв'язків, вчинив злочин проти життя та здоров'я людини, що потягло за собою смерть. Усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик того, що ОСОБА_7 буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тобто без перешкод залишить своє місце проживання, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, свідками даної події є місцеві жителі та знайомі підозрюваного, на яких він може вчиняти тиск та незаконно впливати.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що вищенаведені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_7 , як особа, яка раніше вже притягувалася до кримінальної відповідальності, санкція інкримінованої йому статті обвинувачення передбачає позбавлення волі строком до десяти років, тому у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також може продовжити злочинну діяльність.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. За таких підстав, відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задовольнити клопотання, оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження щодо права ОСОБА_7 на особисту свободу.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника підозрюваного з приводу того, що ОСОБА_7 не має на меті переховуватися від слідства та суду, або перешкоджати встановленню істини по справі, та слідчим суддею не досліджено обставини, які мають враховуватись при обранні запобіжного заходу і не з'ясовано питання про обрання альтернативних запобіжних заходів, то вони не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вищевикладеним, а тому не можуть бути підставою до скасування оскарженої ухвали слідчого судді для обрання ОСОБА_7 іншого більш м'якого запобіжного заходу, оскільки він не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов'язків, про що правильно зробив висновок слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що підозрюваний має постійне місце проживання та родину, що вказує на міцність соціальних зв'язків, на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки з матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_7 проживає, за адресою АДРЕСА_1 , разом з матір'ю, братом, сестрами та племінниками, але своєї офіційної сім'ї не має, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, нерухомого чи рухомого майна у власності не має, згідно довідки - характеристики (а.м.к.25) за час проживання на території Головківського старостинського округу - не працює, судимий, з оточуючими конфліктний, на його адресу надходили неоднарозові скарги від жителів села щодо неналежного утримання ним собак, а отже як правильно зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, з чим погоджується і колегія суддів, наявність сталих соціальних зв'язків на час розгляду клопотання не доведена.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177-178 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів клопотання, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги захисника є безпідставними, а тому її необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без зміни.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 21.02.2022, якою щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 21.01.2022 до 21.03.2022, без визначення розміру застави - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2