Справа № 755/20867/21
Провадження № 2-о/761/153/2022
07 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Аббасової Н.В.,
секретаря судового засідання - Шалівського В.О.,
за участі:
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису,
ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про видачу обмежувального припису.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.12.2021 цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису передано на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва.
В обґрунтування вимог заяви заявник вказує, що вона є матір'ю ОСОБА_3 (заінтересована особа) та останній відносно неї систематично вчиняє домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. Зокрема, за вчинення домашнього насильства відносно неї ОСОБА_3 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП України та був притягнений до адміністративної відповідальності.
Крім того, станом на час подання заяви в Дніпровському районному суді м. Києва розглядається кримінальна справа № 755/17383/21 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021100040002660 від 16.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачена ст. 126-1 КК України, у якому ОСОБА_1 є потерпілою.
Як вказує заявник, оскільки вона постійно потерпає від протиправних дій заінтересованої особи, позбавлена можливості проживати вдома, тому з 08.09.2021 по теперішній час проживає в Притулку для жінок, які постраждали від домашнього насильства, що підтверджується довідкою Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству.
Незважаючи на неодноразове притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї матері, наявності кримінальної справи відносно нього, ОСОБА_3 продовжує вчиняти незаконні дії психологічного характеру, а саме, постійно телефонує до заявника, з'являється за місцем роботи останньої (ательє за адресою: АДРЕСА_1 ), ображає, свариться, погрожує, вимагає кошти. Так, за твердженням заявника, ОСОБА_3 приходив на роботу до ОСОБА_1 та вчиняв зазначені дії 06.12.2021, 08.12.2021, 09.12.2021.
З урахуванням наведених обставин, заявник просить суд видати обмежувальний припис ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк шість місяців із забороною:
-перебувати у місці роботи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-наближатися на 50 м. до місця роботи та інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ,
-особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь - який спосіб спілкуватися з нею;
-вести зі своєї ініціативи листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Заявниця та її представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив.
Вислухавши пояснення сторони заявниці, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З письмових доказів, які містяться у матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та проживала там разом із сином ОСОБА_3 .
Заявниця зазначає, що ОСОБА_3 систематично вчиняє щодо неї психологічне та фізичне насильство, з огляду на що вона вимушена проживати у притулку для жінок, які постраждали від домашнього насильства та/або за ознакою статі Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству з 08.09.2021.
Так, заявниця з даного приводу неодноразово зверталась до правоохоронних органів, зокрема, на розгляді Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальна справа № 755/17383/21 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021100040002660 від 16.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, у якому ОСОБА_1 є потерпілою.
Отже, з аналізу поданих стороною заявниці доказів, судом встановлено, що мають місце очевидні ризики продовження заподіяння ОСОБА_3 насильства відносно матері ОСОБА_1 , а тому з метою попередження повторення у подальшому неправомірних дій зі сторони кривдника ОСОБА_3 , наявні підстави для застосування заходів тимчасового обмеження його прав.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Як визначає стаття 1 зазначеного Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;
особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Стаття 26 зазначеного Закону визначає, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають, зокрема, постраждала особа або її представник.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
У разі порушення кримінального провадження у зв'язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов'язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
За п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до ч. 1 ст. 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Враховуючи наведені заявницею фактичні та правові підстави в сукупності з доданими до заяви доказами, суд вважає, що наявні обґрунтовані ризики продовження вчинення ОСОБА_3 насильства відносно неї, а тому приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_3 на строк 6 місяців із встановленням наступних заходів тимчасового обмеження його прав, передбачених ч.2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», зокрема, заборони ОСОБА_3 перебувати у місці роботи ОСОБА_1 ; заборони ОСОБА_3 наближатись ближче ніж на 50 (п'ятдесят) метрів до місця роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її.
Разом з тим, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_3 насильства відносно ОСОБА_1 шляхом листування, телефонних переговорів або контактування через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, та, з урахуванням розгляду Дніпровського районним судом м. Києва кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, у якому ОСОБА_1 є потерпілою, є недоцільною заборона ОСОБА_3 в будь - який спосіб спілкуватися з ОСОБА_1 , з огляду на що суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для видачі обмежувального припису в частині цього заходу, а тому вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви у даній частині.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 350-6, 352-355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису, - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 6 (шість) місяців, встановивши наступні заходи тимчасового обмеження його права, зокрема:
1.Заборонити ОСОБА_3 перебувати у місці роботи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
2.Заборонити ОСОБА_3 наближатися ближче ніж на 50 метрів до місця роботи та інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ;
3.Заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її.
В решті вимог заява задоволенню не підлягає.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з ухвалення рішення повідомити уповноваженому підрозділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також Дніпровську районну у місті Києві державну адміністрацію.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису віднести на рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: