Справа № 761/3923/22
Провадження № 2/761/7751/2022
04 лютого 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Артіль.Буд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, матеріальних збитків, компенсації за невикористані дні відпустки, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії,-
У лютому 2022 р. року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.
Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 177 ч. 4 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Посилання позивача на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору в частині цих вимог є безпідставним, оскільки позивачі у справах за вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком двох категорій позовів: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
В постанові Верховного Суду від 21.12.2019 р. (справа №243/10489/17-ц ) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці» , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Тобто, позивач звільнений від сплати судового збору тільки за вимоги про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку.
Згідно ст. 6 ч. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачу потрібно сплатити 1984,80 грн судового збору за вимоги про зобов'язання подати до податкових органів відомості про роботу (немайнова вимога) та судовий збір за вимоги про стягнення матеріальних збитків, середнього заробітку за час вимушеного прогулу (враховуючи визначену позивачем ціну позову) на рахунок отримувача UA628999980313151206000026011 , код банку отримувача МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37995466, отримувач коштів - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП)
Крім цього, відповідно до ст. 177 ч.5 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Між тим, копії трудової книжки позивача до позовної заяви не надано.
Крім цього, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач, серед іншого, просить зобов'язати відповідача подати до податкових органів відомості про роботу за період з 06.07.2021 р. по 04.01.2022 р.
Згідно ст. 175 ч.3 п. 4,5 ЦПК України позовна заява повинна містити:зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».
В цій частині в позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких звертаються до суду та обґрунтовують свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або обставин, які свідчать на підтвердження дійсної неможливості отримання таких доказів, а також на підставі якої правової норми визначається той спосіб захисту прав, який позивач просить застосувати.
Крім цього, відповідний орган Державної податкової служби, на права і обов'язки якого може вплинути рішення у справі, до участі у справі позивачем не залучений.
Тому, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи, позовні вимоги та підстави позову у відповідності зі ст. 16 ЦК України та зазначити, в чому полягає порушення прав та інтересів позивача з посиланням на норми матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, надати суду всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору або копії документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Після виправлених недоліків надати відповідну позовну заяву з доказами до суду та її копії у відповідності до кількості учасників процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Артіль.Буд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, матеріальних збитків, компенсації за невикористані дні відпустки, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Осаулов А.А.
"