СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1201/22
ун. № 759/20971/21
09 лютого 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Войтенко Ю.В.,
за участі секретаря судових засідань Проневич В.В.,
представників позивача Копил Я.В., Плюта О.А.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання представника відповідача про зупинення провадження, подане в цивільній справі за позовом Державного підприємства водних шляхів «УКРВОДЩЛЯХ» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Державного підприємства водних шляхів «УКРВОДЩЛЯХ» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.
В судовому засіданні представник позивача просив зупинити провадження у даній справі на підставі ч.6 п.1 ст. 251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства водних шляхів «УКРВОДЩЛЯХ» про стягнення середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні (№759/14584/21).
В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримав, просив задовольнити, вказував, що у разі виграшу у справі №759/14584/21, можливим буде взаємозалік по грошовим вимогам між сторонами.
Представники позивача проти задоволення клопотання заперечували з огляду на безпідставність вказаного клопотання.
Розглянувши подане клопотання, заслухавши сторін, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до положень п. 6 ч.1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи і у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Вищевказана норма передбачає зупинення судом провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини 1 статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Пленум Верховного Суду України в абзаці 4 пункту 33 своєї постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 зазначив, що, визначаючи наявність передбачених цивільним процесуальним законодавством підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом з тим, аналізуючи матеріали справи, суд приходить до переконання, щодо відсутності обставин, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору про стягнення середнього заробітку у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні (№759/14584/21), виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно вирішити спір про стягнення безпідставно набутих коштів з урахуванням заявлених підстав позову (№759/20971/21).
Відтак, підстави для задоволення клопотання - відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись п. 6 ч.1 ст. 251, 259, 268, 272 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст складено 09.02.2022.
Суддя Ю.В. Войтенко