07.02.2022 Справа № 756/19530/21
Номер справи 756/19530/21
Номер провадження 2-з/756/57/22
про забезпечення позову
07 лютого 2022 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Белоконна І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТИП» про стягнення заборгованості за договором позики, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТИП» про стягнення заборгованості за договором позики. Позивачем через свого представника також подано заяву про забезпечення позову, в якій просить в порядку ст. 149, 150 ЦПК України вжити заходів забезпечення цивільного позову, а накласти арешт на все майно, активи та грошові кошти, що належать ТОВ «АНТИП».
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та матеріали поданої заяви, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заявник просить суд накласти арешт на все майно, активи та грошові кошти, що належать відповідачу. Проте позивач не надає суду жодного підтвердження того, що саме відповідачу належить на праві власності будь-яке майно, активи та на його ім'я відкриті будь-які рахунки в банківських установах.
У зв'язку із вищенаведеним суд вважає, що у забезпеченні позову в даній справі слід відмовити.
Виходячи з принципів справедливості та розумності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 149-153, 247 ЦПК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТИП» про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В. Белоконна