Справа № 700/922/21
Провадження № 2/700/68/22
08 лютого 2022 року Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Бондарчук Т.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт.Лисянка цивільну справу №700/922/21 провадження №2/700/68/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Почапинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування,
Позивачі звернулися до суду з позовом до Почапинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.
В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх бабуся - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці 0,7 га. За життя спадкодавець залишила заповіт, посвідчений секретарем Почапинської сільської ради Лисянського району Черкаської області 20.09.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 102, згідно з яким все своє майно заповіла їм у рівних частинах. Як спадкоємці за заповітом звернулися до державного нотаріуса Першої Черкаської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Постановою державного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно через відсутність правовстановлюючих документів. За таких обставин вони змушені звернутися до суду та просять визнати за ними право власності на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 .
Позивачі у підготовче судове засідання не з'явилися, в матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.206 цього ж Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені наступні факти, обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Верещаки Лисянського району Черкаської області померла баба позивачів - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.04.2020 року.
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,7 га, яка була виділена для користування ОСОБА_3 на підставі протоколу № 2 від 12.06.1985 року, про що наявний запис у земельнокадастровій книзі Почапинської сільської ради. Даний факт підтверджується довідкою старости с. Почапинці та с. Верещаки.
За життя спадкодавець залишила заповіт, посвідчений секретарем Почапинської сільської ради Лисянського району Черкаської області 20.09.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 102, згідно з яким все своє майно заповіла позивачам у рівних частинах.
Позивачі як спадкоємці за заповітом звернулися до державного нотаріуса Першої Черкаської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до постанов державного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори від 11.09.2021 року №1373/02-31 та від 18.12.2021 року №1291/02-31, позивачам було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку.
Згідно з довідками виконкому Лисянської селищної ради с. Почапинці від 02.10.2020 року №№ 802,803, з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 на момент смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Із довідки КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 16.08.2021 року № 1107, вбачається, що за даними КП «ЧООБТІ» станом на 01.01.2013 року за вказаною адресою АДРЕСА_1 , право власності не зареєстроване.
Відповідно до повідомлення відділу 3 управління у Звенигородському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 12.08.2021 року № 16/353-21, до 01.01.2013 року за ОСОБА_3 в книгах записів реєстрації державних актів на право власності відомості щодо реєстрації права власності за нею відсутні.
Згідно даних земельнокадастрової книги присадибні землі особистого користування Почапинської сільської ради земельна ділянка площею 0,70 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 була надана у користування ОСОБА_3 на підставі протоколу № 2 від 12.06.1985 року, про що свідчить довідка виконкому Лисянської селищної ради с. Почапинці Звенигородського району Черкаської області від 24.11.2021 року № 801.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1218, ч.1 ст.1225 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.
З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивачів підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 по Ѕ частці.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1261,1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 200,206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Почапинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом, право власності на Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за заповітом, право власності на Ѕ частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. В. Бесараб