Справа № 645/6714/20
Провадження № 2/645/640/22
28 січня 2022 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бабкової Т.В.,
при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,
за участю учасників справи:
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» - адвоката Петриченко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про визнання протиправним та скасування рішення,
13.11.2020 року позивач звернулась до Фрунзенського районного суду м.Харкова із позовною заявою до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про визнання протиправним та скасування рішення, відповідно до якої, просила суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» від 04.11.2020 року про задоволення акту про порушення від 17.06.2020 року № 767 до споживача ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , та про донарахування ОСОБА_1 об'єму природного газу 3 025,82 куб.м та вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу у розмірі 16 902 грн. 34 коп. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору дарування від 04.11.2019 року вона є власником житлового будинку АДРЕСА_2 . Вказаний будинок облаштований лічильником побутового газу (ПЛГ) типо-розмір G-4, тип Gallus, заводський № 00229664, пломба № 024039. 11.08.2009 року вищевказаний лічильник побутового газу (ПЛГ) типо-розмір G-4, тип 7 , заводський № 00229664, пломба № 024039 було демонтовано ВАТ «Харківміськгаз» на ку, про що складено відповідний Акт. 01.09.2009 року вищевказаний лічильник побутового газу (ПЛГ) типо-розмір G-4. тип , заводський № 00229664, пломба № 024039 було встановлено після повірки, стан ПЛГ задовільний, експрес-контроль: Працює, про що складено відповідний Акт. Протягом всього часу користування житловим будинком, позивачка та попередній власник, мати позивачки ОСОБА_2 , постійно сплачували за газ, заборгованості перед відповідачем не мали.
17.06.2020 рокудо будинку завітав представник АТ «Харківміськгаз», для так званої перевірки лічильника, під час якої ним висловлено сумнів у правильності роботи газового лічильника з причин підозри в несанкціонованому зтручанні в його роботу та сумніву у справжності пломби заводу виробника, дослівно: «пломба завода вызывает сомнения», підрив скла лічильника. Декілька речень взагалі неможливо розібрати. 17.06.2020 року вищевказаний представник АТ «Харківміськгаз» в ході перевірки та огляду лічильника газу склав два акти про порушення № 767 про підозру у несанкціонованому втручанні у роботу лічильника побутового газу (ПЛГ) типо-розмір G-4, тип Gallus, заводський №00229664, пломба № 024039, пок. 42664,19 куб.м. та сумніву про справжність пломби завод) виробника. Зі складеними Актами про порушення № 767 від 17.06.2020 року позивачка не погодилась, про що зазначила у них, однак працівник АТ «Харківміськгаз» не надав мені можливість ініціюват позачергову чи експертну повірку. 17.06.2020 року представником АТ «Харківміськгаз» було демонтовано лічильник газу для проведення експертизи, про що складено відповідний протокол № 767 о/р 1310489381. 29.10.2020 року за участю позивачки комісією АТ «Харківміськгаз» спільно з ДП Укрметртестстандарт по проспекту Гагаріна, буд.172-А у приміщенні сервісного центру ремонту та повірки газових лічильників АТ «Харківміськгаз» було проведено експертизу лічильника газу типо-розмір G-4, тип Gallus, заводський № 00229664, пломба № 024039, пс -2664,19 куб.м., про що складено відповідний Акт № 779 Е. Згідно зазначеного Акту, пломба заводу виробника частково пошкоджена, механн пошкодження корпусу скла та корпусу відлікового пристрою в місці з'єднання з лівого боку. Скло від'єднується, є доступ до відлікового механізму. Механічні пошкодження корпусу відлікового пристрою в місці опломбування. Зауваження позивачки про від'єднання скла самими представниками відповідача та вимогу провести позачергову повірку лічильнику газу типо-розмір G-4, тип Gallus, заводський № 002296 пломба № 024039, пок. 42664,19 куб.м., було відхилено, що підтверджується Актом № 77 експертизи лічильника газу від 29.10.2020 року, в якому у графах щодо результату позачергової повірки (втрата тиску, герметичність, похибка лічильника за об'ємної витр Qmin, покази лічильника газу після повірки) стоять прочерки. Висновок комісії - втручання в газовий лічильник. При цьому, протоколом необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його ' від 04.11.2020 року на підставі Акту № 767 від 17.06.2020 року ОСОБА_1 нараховано 16 902 грн. 34 коп. без врахування проплат, які здійснювались нею з останньої повірки лічильника. Актом - розрахунком вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу за цінами закупівлі АТ «Харківміськгаз» було нараховано позивачці ОСОБА_1 також суму в цлзмірі 16 902 грн. 34 коп. за період з 17.12.2019 року по 16.06.2020 року.
Позивачка вважає, що дії та рішення представників АТ «Харківмісьгаз» незаконними та такими, що порушують її права як споживача, що вимусило її звернутися до суду з вказаною позовною заявою.
Ухвалою суд від 18.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про визнання протиправним та скасування рішення . Призначено підготовче судове засідання.
11.12.2020 року від позивачки ОСОБА_1 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.
16.12.2020 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (далі АТ «Харківміськгаз» ) позовні вимоги вважає незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування рішення комісії АТ «Харківміськгаз» про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу у сумі 16 902,34 грн., що викладено у протоколі необлікованого (донарахованого) об'єму природи газу та його вартості сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.Чинним законодавством не передбачений порядок та/або документ, яким має бути оформлене рішення комісії відповідача з розгляду актів про порушення. Протокол необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості є внутрішнім документом АТ «Харківміськгаз», який повин зафіксувати прийняте рішення, оскарження якого, як і самого рішення, не передбачено чинним законодавством. Відсутність спору, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. З огляду на вказане, відповідач вважає, що такі вимоги позивача, як скасування рішення комісії АТ «Харківміськгаз» про задоволення акту про порушення № 767 від 17.06.2020 року, не підлягають розгляду не лише в поряд цивільного судочинства, але і в загалі не підлягають судовому розгляду. Щодо проведення перевірки лічильника газу за адресою позивача. АТ «Харківміськгаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу та діє на підставі Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 року № 2494 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1379/27824 (далі - Кодекс), Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 року № 3296-VІІІ. 17.06.2020 року на виконання п. 1 глави 9 розділу X представниками відповідача була проведена перевірка за адресою позивача. За результатами вказаної перевірки виявлено підозру на втручання в лічильник газу, про що відповідно до п. 1 глави 5 розділу XI Кодексу було складено акт про порушення № 767 від 17.06.2020 року, який був підписаний з боку позивача без зауважень. У даному акті встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: підозра на несанкціоноване втручання в роботу ПЛГ (побутового лічильника газу). Пломба заводу викликає сумнів, підрив скла суматора. Одночасно, на виконання п. 3.2.2. Наказу Міністерства палива та енергетики України «Про затвердження Положення про проведення експертизи лічильників установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті» № 619 від 27.12.2005 року у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації ознак порушень, зазначених у підпункті Положення, складається акт про виявлені порушення. Акт про виявлені порушення складається у двох примірниках за формою, наведеною у додатку 1. Один примірник акту про виявлені порушення залишається у споживача, а другий - залишається у представника газопостачальної (газотранспортної) організації. Акт про виявлені порушення підписується представником газопостачальної (газотранспортної) організації та споживачем, що є підставою проведення експертизи лічильника газу та відшкодування збитків. На виконання вказаних вимог був складений акт про виявлені порушення № від 17.06.2020 року, який підписаний з боку позивача без зауважень. В подальшому, відповідно до п. 2 глави 10 розділу X Кодексу представниками відповідача лічильник газу в домоволодінні позивача було демонтовано та направлено на експертизу в Центр повірки промислових і побутових лічильників приладів обліку АТ «Харківміськгаз», про що складено протокол про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи № 767 від 17.06.2020 року, який підписаний представниками відповідача та позивачем без зауважень. Твердження позивача про факт непогодження зі складеними актами та зазначення про це у самих актах не відповідає дійсності. Будь-яких заперечень з позивача у вказаних вище актах та протоколі не було. Акти та протокол підписані без зауважень. Щодо проведення експертизи лічильника газу. 29.10.2020 року на виконання вимог глави 10 Розділу X Кодексу газорозподільних систем була проведена експертиза лічильника газу. В результаті проведення експертизи лічильника газу було виявлено наступне. 1. Пломба заводу виробника частково пошкоджена. 2. Механічні пошкодження корпусу скла та корпусу відлікового пристрою в місці з'єднання з лівого боку. Скло від'єднується, є доступ до відлікового механізму. Механічні пошкодження відлікових колес. Механічні пошкодження корпусу відлікового пристрою в місці опломбування. Відповідно до висновків комісії було встановлено втручання в газовий лічильник. Вказані висновки підтверджені Актом експертизи лічильника газу № 779Е від 29.10.2020 року. Також, згідно Довідки Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 39-1-4/07530 ЦСБ 779 Е від 29.10.2020 року лічильник газу Gallus-2000 G4, зав. № U00229664 був визнаний непридатним. Підставою для визнання ЗВТ непридатним є: наявні ознаки пошкодження (руйнування) захисного пломбування лічильника. Наявні ознаки пошкодження відлікового пристрою, що можуть перешкоджати роботі лічильника або впливати на його функціонування. Щодо проведення повірки лічильника газу. АТ «Харківміськгаз» не має права проводити перевірку лічильника по метрологічним даним. Процедуру повірки мав право проводити лише присутній при проведенні експертизи представник Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів». До матеріалів справи в якості доказів позивачем було надано свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (лічильник газу побутовий газу газу Gallus-2000 G4, зав. № U00229664 № ЦСБ 413, виданого 21.08.2009 року. На момент проведення повірки 21.08.2009 року вказаний засіб вимірювальної техніки був визнаний придатним. В подальшому лічильник газу був встановлений за адресою: АДРЕСА_1 та перебував у користуванні мешканців цього будинку. Відповідач звертає увагу суду, що відповідно до п. 4 глави 6 розділу X за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр,) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені. Щодо несанкціонованого втручання в ЗВТ (лічильник газу). Законодавець чітко вказав, що втручання в роботу конструкцію чи складові комерційного вузла обліку підробка пломб чи пошкодження пломб і є фактом, який підтверджує несанкціоноване втручання в роботу (засіб вимірювальної техніки). Наслідками цього втручання є донарахування вартості необлікованих (донарахованих) об'ємів природного газу. В нашому випадку пошкодження пломб, факт від'єднання скла та як наслідок - вільний доступ до відлікового механізму, механічні пошкодження корпу відлікового пристрою в місці опломбування, сам по собі є кваліфікуючою ознакою того, що лічильник експлуатується з порушеннями вимог Кодексу газорозподільних систем та свідчить про несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Щодо відповідальності позивача за иілосність пломб. Відповідно до п. 4 глави 6 розділу X за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр,) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені. Щодо підстав нарахувань вартості необлікованих (донарахованих) об'ємів природного газу.Відповідно до п. 1 глави 2 Розділу XI до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюються нарахування необлікованих об'ємів природного газу належать, в тому числі, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).Порядок визначення необлікованих об'ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування побутовому споживачу (фізичній особі) здійснюється за п. 1 глави З розділу XI Кодексу: у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більш ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.При здійсненні розрахунку вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу за цінами закупівлі АТ «Харківміськгаз» на підставі акта про порушення від 17.06.2020 року № 767, відповідно до вимог положень Кодексу газорозподільних систем фактично сплачений об'єм природного газу був віднятий від об'єму природного газу нарахованого по нормам споживання, що підтверджується розгорнутим актом-розрахунку. Щодо проведення нарахувань вартості необлікованих (донарахованих) об'ємів природного газу. 04.11.2020 року постійно діючою комісією з питань, пов'язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень, споживачем (несанкціонованим споживачем), розглянувши акт про порушення № 767 від 17.06.2020 року було прийнято рішення про задоволення акту про порушення та проведення розрахунку згідно п 1, глави 4, розділу XI Кодексу газорозподільних систем за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильнику (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більш ніж за 6 місяців) за період з 17.12.2019 року по 16.06.2020 року. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунку вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу за цінами закупівлі АТ «Харківміськгаз». АТ «Харківміськгаз» було проведено розрахунок необлікованих об'ємів природного газу у кількості 3 025,82 м3 на суму 16 902,34 грн.
21.12.2020 року від позивачки ОСОБА_1 надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
21.12.2020 року від позивачки ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якому зазначалося наступне. Факт нарахування позивачці суми заборгованості у розмірі 16 902,34 грн. надає право контролюючим органам вважати, що у неї наявна заборгованість, що робить позивачку недобросовісним споживачем. Крім того, відповідач в будь-який час має можливість звернутися до суду із вимогою про стягнення з ОСОБА_1 не тільки безпідставно нарахованої заборгованості, а і пені про прострочення оплати. Складений Акт про порушення це не тільки фіксація, як стверджує відповідач, це акт, який фактично породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних і індивідуальних відносин, поширює свою чинність на певний час, територію і коло суб'єктів, що також може підтверджувати правомірність позову. Обраний позивачкою спосіб захисту не суперечить закону, є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Щодо відсутності заперечень в акті та протоколі відповідача та підписання їх позивачкою «без жодних зауважень». Як вбачається з матеріалів справи, в протоколі від 04.11.2020 року ОСОБА_1 зазначила, що з рішенням комісії та з протоколом вона не згодна та вказала причини незгоди, в акті № 779Е і від 29.10.2020 року вона зазначила про свою незгоду з висновками комісії та зазначила відповідні підстави. Щодо висновків комісії та експертизи та несанкціонованого втручання в ЗВТ. Обставинами справи та самими представниками газопостачальної організації не підтверджено та недоведене факт несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, а саме наявність усіх його обов'язкових ознак передбачених п. 4 гл. 1 розділу 1 Кодексу ГРМ, у зв'язку з чим були відсутні законні підстави для застосування донарахування об'єму природного газу. Для здійснення нарахування необлікованого об'єму природного газу зокрема слід встановити несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу. Відповідно до п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу ГРМ несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації). внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Із системного аналізу змісту вказаних положень вбачається, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу, за котре наступає відповідальність у вигляді донарахування ціни необлікованого газу, має місце лише у випадку сукупності двох обставин: наявність дій втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема, лічильника газу); наявність наслідку такого втручання - споживання природного газу не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або іншим чином викривляються дані обліку газу. З викладеного вбачається, що для висновку про несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу необхідним є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). За відсутності однієї із вказаних обставин твердження про несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ /лічильника газу та донарахування об'єму газу є необгрунтованими. Під час проведення експертизи не було встановлено та не досліджувалося питання можливості вчинення конкретних дій з метою викривлення даних обліку природного газу, а отже, висновком експертного дослідження не підтверджено факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.
30.12.2020 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшли заперечення, в яких вона посилається на те, що при проведенні експертизи не було виявлено інших порушень, які вказані в частині третій поняття ознак «несанкціанованого втручання» в роботу ЗВТ, а тому нема необхідності вказувати яким чином саме в цьому конкретному випадку (інші дії) було скоєно викривлення даних обліку природного газу. Крім того закон не зобов'язує комісію при проведенні експертизи проводити інші дії , в тому числі дії, спрямовані на виявлення способів викривлення даних обліку природного газу.
Ухвалою суду від 12.01.2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі №645/6714/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про визнання протиправним та скасування рішення. Призначено справу до судового розгляду.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та у запереченнях.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статей11,15 ЦК Україницивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається встатті 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Так, в судовому засіданні встановлено, що на підставі договору дарування від 04.11.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., позивачу ОСОБА_1 належить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32 т.1).
Вказаний будинок оснащено лічильником побутового газу (ПЛГ) типо-розмір G-4, тип Gallus, заводський № 00229664, пломба № 024039.
Матеріали справи свідчать, що 17.07.2001 року між попереднім власником житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 та ВАТ «Харківміськгаз» було укладено Договір на надання населенню послуг з газопостачання, відповідно до якого ВАТ «Харківміськгаз» зобов'язується безперервно постачати природний газ для побутового споживання, забезпечити технічне обслуговування газопроводів, газових приладів та пристроїв споживача ОСОБА_2 , дворових газопроводів приватних будинків. Споживач зобов'язується прийняти та оплачувати надані послуги за встановленими цінами у термін, передбачений цим договором (а.с.14-18 т.1).
02.11.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» укладено Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання, відповідно до якого ВАТ «Харківміськгаз» зобов'язується безперервно постачати споживачеві, членам його сім'ї та іншим особам, зареєстрованим у квартирі, приватному будинку, послуги з постачання природного або скрапленого газу від групових резервуарних установок для побутових потреб з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величиною тиску, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами - цінами) у строки та на умовах, передбачених цим договором ( а.с. 19-27 т.1).
З наведеного вбачається та не заперечується сторонами справи, що належний позивачу ОСОБА_1 житловий будинок оснащено лічильником побутового газу (ПЛГ) типо-розмір G-4, тип Gallus, заводський № 00229664, пломба № 024039, ОСОБА_1 є споживачем побутового газу та регулярно здійснювала їхню оплату.
В матеріалах справи наявні дані про останню за часом повірку лічильнику побутового газу (ПЛГ) типо-розмір G-4, тип Gallus, заводський № 00229664, яка проводилася відповідно до акту про встановлення побутового лічильнику газу (ПЛГ) після повірки від 01.09.2009 року та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 21.08.2009 року ( 28-29 т.1 ).
17.06.2020 року представниками АТ «Харківміськгаз» була проведена перевірка за адресою позивача.
За результатами перевірки було проведено демонтаж лічильника газу та складено акт про виявлені порушення № 767 від 17.06.2020 року, де зазначено порушення : підозра на несанкціоноване втручанні у роботу лічильника побутового газу (ПЛГ) , пломба заводу виробника викликає сумнів, підрив скла вимірювача, вимагається перевірка ( а.с.34 т.1). Вказаний акт позивачем підписаний.
Також, складено Акт про порушення №767 від 17.06.2020 року, в якому вказано, на встановлення ознак порушення конструкції лічильника. У тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника, ознаки зняття мастичних пломб або порушення повірочного тавру, який підписаний сторонами, а.с.35 т.1.
Окрім того, 17.06.2020 року представниками АТ «Харківміськгаз» було складено протокол №767 про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи, в якому зазначено, що згідно з актом про виявленні порушення від 17.06.2020 року №767 лічильник газу направляється на експертизу в сервісний центр з ремонту та повірки газових лічильників АТ «Харківміськгаз» АДРЕСА_3 , 1 поверх, 8 кабінет. Лічильник газу доставляється ОСОБА_1 . Споживач ОСОБА_3 запрошується 25.06.2020 року з 9-15 до для проведення експертизи лічильника. Даний протокол підписано позивачем ОСОБА_1 (а.с.36 т.1)
29.10.2020 року складено Акт № 779Е експертизи лічильника газу, з якого вбачається, що пломба заводу виробника частково пошкоджена; механічні пошкодження скла та корпусу відлікового пристрою в місці з'єднання з лівого боку; скло від'єднується, є доступ до відлікового механізму; механічні пошкодження відлікових колес; механічні пошкодження корпусу відлікового пристрою в місці опломбування. Висновок комісії: втручання в газовий лічильник (а.с.39 т.1).
Як зазначено позивачем, та не оскаржується відповідачем, експертиза 29.10.2020 року була проведена у присутності позивача, яка скористалася правом підпису, зазначивши, що з актом не згодна, скло зняли при неї, воно було приєднано.
Відносини між суб'єктами ринку природного газу та оператором газорозподільних систем, регулюються нормами Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, Правилами постачання природного газу, затвердженимипостановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 (далі - Правила № 2496), та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженимпостановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498.
Згідно із частиною першоюстатті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільних систем, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до зазорозподільних мереж, та на їх постачальників.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРС та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільних систем та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цьогоКодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділ VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633,634,641,642 ЦК України за формою типового договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ ( чинної на час спірних правовідносин 17.06.2020 року) у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора газорозподільних систем складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ акт про порушення після пред'явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Відповідно до пунктів 3, 5 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.
Відповідно до пунктів 8, 10 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.
Відповідно до підпункту 1 пункту 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Відповідно до пункту 1 розділу 3 глави XI Кодексу ГРМ, у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 глави ХІ Кодексу ГРМ, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать:1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання;5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
За змістом розділу 5 глави ХІ Кодексу ГРМ у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.
У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
04.11.2020 року постійно діючою комісією відповідача було прийнято рішення про задоволення Акту про порушення 767 від 17.06.2020 року, а саме зазначено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ ( а.с.40 т.1).
АТ «Харківміськгаз» було складено розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу за цінами закупівлі АТ «Харківміськгаз» на підставі акта про порушення від 17.06.2020 року №767, що за період з 17.12.2019 року по 16.06.2020 року складає 16 902,34 грн. (а.с.40, 42 т.1).
Крім того, 04.11.2020 року постійно діючою комісією відповідача прийнято рішення про визначення об'єму природного газу за граничними об'ємами споживання з урахуванням обсягу , відображеному на о/р: 3025,82 куб.м, та вартості необлікованого (донарахованого ) об'єму природного газу за цінами закупівлі АТ «Харківміськгаз» протягом періоду не облікованого природного газу: 16 902,34 грн., які споживачеві ОСОБА_1 необхідно протягом 10 календарних днів з дати отримання цього рахунку оплатити у розмірі 16 902, 34 грн.
В даному протоколі позивачем внесені зауваження, про те, що вона не згодна з висновками комісії, оскільки не врахували проплати, які здійснювалися з часу останньої повірки лічильнику та не врахували, що лічильник був у задовільному стані на час останньої повірки 01.09.2009 року.
В судовому засіданні позивачка пояснила власні зауваження, впевнена, що попередні власники будинку - її батьки в роботу лічильнику газу не втручалися, особисто вона вселилася у будинок після набуття його у власність та з власного боку в роботу лічильнику також не втручалася, лічильник достатньо старий, його остання повірка здійснювалася 01.09.2009 року, і саме з його ветхістю вона пов'язує наявність на ньому подряпин та легке від'єднання скла працівниками відповідача під час проведення ними експертизи, проте повірка лічильнику на предмет нормального його функціонування не проводилася, в такому вєтхому стані прилад обліку і перейшов у користування позивачки разом із переходом до неї права власності на будинок, однак обсяги спожитого газу завжди були і є однаковими як до, так і після складання акту 17.06.2020 року, що свідчить про відсутність необгрунтованих звинувачень в необлікованому споживанні природного газу та приводу для навмисного несанкціонованого втручання в лічильник зазу.
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що під несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу розуміється втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Відповідно до пункту 5 глави 10 розділу Х Кодексу ГРМ (чинної на час проведення експертизи 29.10.2020 року), після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються: 1) відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним у протоколі; 2) цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознаки порушень, зазначених у протоколі;3) цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ; 4) цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ; 5) цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ; 6) наявність сторонніх предметів усередині ЗВТ; 7) відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації; 8) відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ; 9) відповідність втручань у роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо.
Під час обстеження пломби та/або ЗВТ комісія перевіряє ознаки, зазначені в протоколі. Результати огляду заносять до акта експертизи ЗВТ.
Відповідно до пункту 34 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року №2246, споживач несе вiдповiдальнiсть згiдно із законодавством, зокрема, за пошкодження лiчильника газу, пломб на ньому, порушення цiлостi або пошкодження повірочного тавра, а також дiї, що призводять до заниження показань лiчильника; зривання пломб на газових приладах та пристроях, опломбованих газопостачальним або газорозподільним підприємством; порушення інших вимог цих Правил.
Відповідно до пункту 2.2 Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, який затвердженоПостановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29.05.2003 року № 475, у разі пошкодження лічильника газу, повірочного тавра, цілісності його пломб з вини споживача або дій споживача, що призвело до заниження показань лічильника, розрахунок збитків здійснюється згідно норм споживання, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 року № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газового лічильника», з урахуванням кількості підключених газових приладів, пристроїв, розміру опалювальної площі, кількості осіб, яким надавались послуги з газопостачання, та кількості днів з часу останнього контрольного зняття представником газопостачальної організації показань лічильника газу до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців.
Так, згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме:
1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку;
2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації);
3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).
Для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього порушення, а саме: дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурацій даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. При цьому тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 24.10.2018 року по справі №914/2384/17.
З вказаної норми вбачається, що для притягнення особи до майнової відповідальності необхідним є встановлення наявності всіх складових частин складу правопорушення, а саме: наявність неправомірного діяння, наявність шкоди, наявність причинного зв'язку між протиправним діянням та спричиненою шкодою та наявність вини.
Отже, за змістом пункту 34 Правил та пункту 2.2 Порядку, відповідальність споживача настає у разі навмисного пошкодження лічильника газу, повірочного тавра і цілісності пломб або у разі дій, що призвели до заниження показників лічильника.
Більш того, треба мати на увазі, що донарахування ціни необлікованого об'єму газу це не штрафні санкції, в свою чергу - це витрати за використаний але несплачений газ. Тобто для того, щоб здійснити донарахування ціни необлікованого газу потрібно встановити той факт, що він певний час не обліковувався та не сплачувався, чого не було зроблено представниками газопостачальника та не враховувалося комісією під час прийняття рішення.
Беззаперечних доказів того, що пошкодження лічильника було здійснене саме позивачем, суду не надано.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України: особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно дост. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.
Сукупністю умов цивільної відповідальності за завдану шкоду є: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Судом встановлено, що відповідачем прийнято до експлуатації прилад обліку без повірки, що суперечить законодавству, та при цьому не здійснювались контрольні огляди приладу обліку, як до так і після набуття права власності позивачем права власності на домоволодіння. Зазначені обставини не були враховані та перевірені комісією відповідача при прийнятті рішення про задоволення акту про порушення.
Крім того, наявні в матеріалах справи докази не свідчать про наявність викривлення даних обліку природного газу, яке є обов'язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу. В той час, як для доведення правомірності здійснених відповідачем донарахувань позивачу об'ємів природного газу необхідно довести наявність факту несанкціонованого втручання в роботу (лічильника газу) з боку позивача.
Представником відповідача, в заперечення проти позову посилається на вимоги законодавства щодо відповідальності споживача та правомірності вчинення дій відповідачем щодо проведення перевірки, експертизи та нарахування не облікованого об'єму природного газу. При цьому будь яких доказів вчинення всіх необхідних дій, які б слугували підставною покладання на позивача відповідальності суду не надано.
Встановивши із наданих позивачем та відповідачем доказів і заперечень, досліджених у судовому засіданні, що навмисне пошкодження позивачем чи членами його сім'ї лічильника, повірочного тавра і цілісності пломб відповідач при нарахуванні збитків не довів, як і не довів таких дій споживача, що призвели до заниження показань лічильника, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення комісії АТ «Харківміськгаз» від 04.11.2020 року про задоволення акту про порушення від 17.06.2020 року № 767 і про донарахування об'єму природного газу та його вартості у розмірі 16 902,34 грн.
Стосовно доводів відповідача, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування рішення комісії АТ «Харківміськгаз» про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) дійшла висновку про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором, законом чи судом у визначених законом випадках, тазазначив, що у господарських відносинах рішення комісії щодо розгляду акта про порушення, оформлене протоколом, є оперативно-господарською санкцією, яка породжує правові наслідки для споживача, а можливість її скасування прямо передбачена приписами законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням комісії АТ «Харківміськгаз» від 204.11.2020 року про задоволення акту про порушення від 17.06.2020 року № 767 фактично прийнято рішення про донарахування об'єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу лічильника та зазначено, що вартість необлікованого об'єму природного газу складає 16 902,34 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення комісії АТ «Харківміськгаз» від 04.11.2020 року про задоволення акту про порушення від 17.06.2020 року № 767 і про донарахування об'єму природного газу та його вартості у розмірі 16 902,34 грн. фактично стосуються оскарження рішення комісії АТ «Харківміськгаз», з огляду на те, що зазначеним протоколом здійснено нарахування газопостачання у розмірі 16 902,34 грн.
Отже заявлений позов про визнання протиправним та скасування рішення комісії АТ «Харківміськгаз» є належним способом захисту прав та інтересів позивача, оскільки таке рішення безпосередньо впливає на права і обов'язки позивача в контексті його відносин з газорозподільною компанією, встановлюють об'єм і вартість послуг з газопостачання для відповідного споживача.
Враховуючи, що позивач, як споживач послуг звільнена від сплати судового збору, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідача судовий збір в сумі 840, 80 грн. на користь держави.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що судові витрати складаються з витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн.
У клопотанні про зменьшення розміру витрат на правничу допомогу представник АТ «Харківміськгаз» посилався на безпідставність адвоката Індутного-Шматько С.М. до експерної установи не є необхідним та доцільним, аналіз законодавства, судової практики, підготовка додаткових пояснень чи інших документів, які не є заявами по суті справи, не є обов'язковими для відшкодування.
Відповідно до ч.1,ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Незалежність адвокатури гарантується.
Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
У Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30.09.2009 року передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо, при цьому обсяг правової допомоги не обмежується складанням заяв по суті справи, як на це безпідставно вказує представник відповідача.
Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, що сторона, яка виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Положеннями ч.2 ст.137 ЦПК України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, при цьому обґрунтування доцільності наданих адвокатом консультацій, роз'яснень,їх тривалості, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва - не вимагається.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з долученими до неї доказами про розмір таких витрат було подано позивачем 21.12.2020 року.
У заяві про стягнення витрат на професійну правничу та правову допомогу підтвердження здійснення таких витрат ОСОБА_1 надано копії: договору про надання правової допомоги від 06.11.2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Індутним-Шматко С.М., додатку 1 до протоколу про погодження гонорару між ОСОБА_1 та адвокатом Індутним-Шматко С.М. в розмірі 10 000 грн., квітанції письмового доручення від 06.11.2020 року, квітанції до прибуткового касового ордера №1 від 06.11.2020 року про оплату ОСОБА_1 адвокату Індутному-Шматко С.М. 10 000 грн. послуг за договором від 06.11.2020 року, акту приймання-передачі послуг від 17.12.2020 року із описом виду наданих адвокатом Індутним-Шматко С.М. послуг, їх часу, тривалості, вартості (120-133 т.1).
В матеріаласх прави наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер адвоката Індутного-Шматко С.М. в якості представника позивачки ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на положення ч.3 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Частиною 3 ст.141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.
З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що відповідач не переконливо обґрунтовує необхідність зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а позивачем було наведено детальне обґрунтування та подані належні докази на підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу, суд дійшов висновку, що розмір судових витрат, що складається з витрат на професійну та правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 10 000 грн. є співмірними із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи, значенням справи для учасників.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4,81,133,141, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» від 04.11.2020 року про задоволення акту про порушення від 17.06.2020 року № 767 до споживача ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , та про донарахування об'єму природного газу 3 025,82 куб.м та вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу у розмірі 16 902 грн. 34 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .
Відповідач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», ідентифікаційний код 03359552, адреса місцезнаходження: 61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59.
Повне судове рішення складено 09.02.2022 року.
Суддя Т.В. Бабкова