Справа № 638/11908/21
Провадження № 2/638/931/22
02 лютого 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді за участю: секретаря судового засідання представника позивача представника відповідача представника відповідача- Поволяєвої О.В., - ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 , - Луценко О.І.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, в особі відокремленого підрозділу - Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» про відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі відокремленого підрозділу - Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, ДП «Завод імені В.О. Малишева» про відшкодування моральної шкоди, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на її користь відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання та часткової втрати працездатності у розмірі 220000,00 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні представник Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з порушенням відносно підприємства провадження у справі про банкрутство, зважаючи на що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. На підтвердження доводів надано ухвалу Господарського суду Харківської області від 27 грудня 2011 року у справі № 5023/10655/11, якою порушено провадження у справі про банкрутство відносно Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева».
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував.
Дослідивши доводи представника відповідача щодо закриття провадження у справі та матеріали справи, суд дійшов висновку, що закриття провадження у даній цивільній справі є неможливим, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі. Зважаючи на що, суд відмовляє у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Проте, зважаючи на порушення відносно Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» провадження у справі про банкрутство, суд дійшов висновку щодо передачі справи за підсудністю до Господарського суду Харківської області, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа - учасник приватноправових відносин.
Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27 грудня 2011 року відкрито провадження у справі № 5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева».
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-, розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Закриття провадження у цивільній справі неможливе, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тобто, системний аналіз положень чинного процесуального законодавства України та Кодексу № 2597-VIII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Кодексу про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ щодо інших законодавчих актів України.
Зі змісту вказаних норм також вбачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за участю сторони, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство сторони у справі.
Вказане урегулювання процедури розгляду спорів до сторони, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до особи, щодо якої порушено процедуру банкрутства.
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу № 2597-VIII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17 (провадження № 12-160гс19).
Таким чином, виходячи зі змісту та підстав поданого позову, характеру спірних правовідносин, ураховуючи наведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність передачі даної справи до Господарського суду Харківської області, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева».
Доводи представника позивача щодо наявності у даній справі двох відповідачів, до яких пред'явлено позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди у солідарному порядку висновків суду щодо передачі справи до Господарського суду Харківської області не спростовують.
Керуючись ст. 259-260 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання представника Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» - Луценко Ольги Іванівни про закриття провадження у справі - відмовити.
Цивільну справу № 638/11908/21 за позовом ОСОБА_4 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, в особі відокремленого підрозділу - Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» про відшкодування моральної шкоди передати до Господарського суду Харківської області, в провадженні якого перебуває справа № 5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Поволяєва