Справа № 638/13192/21
Провадження № 2-о/638/35/22
21.01.2022 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді за участю: секретаря судового засідання заявника представника заявника свідка свідка свідка- ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 , - ОСОБА_4 , - ОСОБА_5 , - ОСОБА_6 , - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_8 про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем,-
26 серпня 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявоюпро встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем,заінтересовані особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , в якій, з урахуванням остаточних уточнень, просить встановити факт того, що ОСОБА_3 , дата народження якої згідно паспорту серія НОМЕР_1 , виданого ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 13 грудня 2001 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис № 2563 від 08 лютого 2021 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її матір ОСОБА_9 . В документах, що підтверджують їх родинні зв'язки допущені помилки, а саме в паспорті громадянина України, виданого на ім'я заявника помилково зазначено дату народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, датою народження заявника є ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті матері ОСОБА_3 - ОСОБА_9 відкрилася спадщина на належне померлій майно. ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса Сьомої Харківської міської державної нотаріально контори із заявою про відкриття спадкової справи та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері.
Державним нотаріусом Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 відмовлено у зв'язку з наявністю розбіжностей в даті народження ОСОБА_3 , що містяться в наданому останньою паспорті громадянина України та Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2021 року у справі відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити в порядку окремого провадження.
ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні заяву підтримали, просили задовольнити. Надали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в заяві.
Заінтересована особа ОСОБА_5 , допитаний в якості свідка, проти задоволення заяви не заперечував, пояснив, що ОСОБА_3 є його рідною сестрою, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Духова Лебединського району Полтавської області. Прізвище « ОСОБА_10 » сестрою було набуте після укладення шлюбу, дівоче прізвище заявника є « ОСОБА_9 ». За життя з матір'ю у ОСОБА_3 склалися добрі стосунки. В їх сім'ї є ще один рідний брат - ОСОБА_8 . ОСОБА_3 з братами зростали разом, в одній сім'ї, станом на час розгляду справи в суді ОСОБА_3 та заінтересовані особи у справі спілкуються, підтримують родинні відносини. Після смерті матері ОСОБА_3 разом з братами звернулася до нотаріусу з заявою про прийняття спадщини, проте останній було відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку з розбіжностями у даті народження, що містяться в паспорті та в базі даних нотаріуса.
Заінтересована особа ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що з ОСОБА_3 знайомі з 1983 року, оскільки разом працювали. Станом на цей час мають дружні стосунки. ОСОБА_7 обізнана, що мати ОСОБА_3 - ОСОБА_9 померла. Після смерті матері брати ОСОБА_3 отримали свідоцтво про право на спадщину, проте ОСОБА_3 не змогла його отримати, оскільки виникли проблеми з документами. ОСОБА_3 мала добрі стосунки з матір'ю, піклувалась про неї, утримувала її. ОСОБА_3 купила для матері будинок, та ОСОБА_7 з сім'єю навідувались у гості до ОСОБА_3 та її матері.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 зазначив, що є сусідом ОСОБА_3 , яка є донькою померлої ОСОБА_9 , знайомий з нею 20 років. У ОСОБА_3 з матір'ю були гарні стосунки. Коли навідувався у гості до ОСОБА_3 , то чув розмови щодо помилки в даті народження, що міститься в документах, виданих на ім'я ОСОБА_3 .
Суд, заслухавши пояснення заявника та його представника, показання свідка, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харкові.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, відповідно до ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України ОСОБА_11 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її матір'ю є ОСОБА_9 , батьком ОСОБА_12 , про що 28 жовтня 2010 року за № 00024022846 внесено відповідний актовий запис.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 15 квітня 1988 року, між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 укладено шлюб, актовий запис № 451. Після укладення шлюбу ОСОБА_11 присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ».
13 грудня 2001 року ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до картки фізичної особи - платника податків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , одержала ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Постановою державного нотаріуса Сьомої Харківської міської державної нотаріально контори Верещакою Г.Л. від 10 серпня 2021 року № 1914/371/2021 відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з розбіжностями в році народження ОСОБА_3 , зазначеному у паспорті громадянина України, виданого на її ім'я, та в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00030860815 від 22 травня 2021 року.
Факт, що ОСОБА_3 , дата народження якої згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 13 грудня 2001 року ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 09 квітня 1966 року, є дочкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Харкові, підтверджуються зазначеними вище матеріалами справи та поясненнями свідків.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 2 ст. 256 ЦПК України визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Вирішуючи питання про встановлення даних фактів, суд має виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України).
Статтею 315 ЦПК України передбачено перелік справ про встановлення фактів, які розглядаються судом, зокрема згідно з ч. 2 вказаної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у п. 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, відповідно до якого якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.
Згідно вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Абзацом 2 вказаного пункту Постанови визначено, що наведений у ст. 273 ЦПК (станом на час розгляду даної справи ст. 315 ЦПК) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 1235 ЦК України, якою встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин, а також ст. 1261 ЦК України, якою визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, заявник, ОСОБА_3 , є одним із спадкоємців за законом, після померлої ОСОБА_9 .
Таким чином для звернення до суду із позовною заявою за правилами позовного провадження не має підстав, оскільки встановлення фактів, що мають юридичне значення, не можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб.
За правилами п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Від встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, залежить виникнення спадкових прав заявника та можливість їх подальшої реалізації, однак такі факти можуть бути встановлені виключно в судовому порядку, у зв'язку з чим заявник і звернувся до суду.
Зважаючи на зазначене вище, з урахуванням досліджених матеріалів справи, наданих в судовому засіданні показань свідків, ОСОБА_3 та її представника, судом встановлений факт того, що ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , дата народження якої згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 13 грудня 2001 року ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 09 квітня 1966 року, є дочкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Харкові.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.5, 6, 212-215, 256-259 ЦПК України,суд,-
Заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_8 про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , дата народження якої згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 13 грудня 2001 року ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 09 квітня 1966 року, є дочкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Харкові.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08.02.2022 року.
Суддя О.В. Поволяєва