Справа № 567/10/22
09 лютого 2022 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Венгерчук А.О.
при секретарі - Самолюк А.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
встановив:
в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу звернувся ОСОБА_1 .
Позовну заяву аргументує тим, що шлюб між ним та відповідачем був зареєстрований 23.11.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Здолбунівського районного управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №117.
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося, у них різні погляди на подружнє життя. Зазначає, що перспектив для збереження сім'ї немає, шлюб існує формально, примирення неможливе, оскільки подальше спільне життя суперечило б їх інтересам.
Вказуючи на те, що спроби налагодити сімейні відносини не приносили належного результату, просить розірвати шлюб. Судові витрати залишити за ним.
Ухвалою від 19.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження по даній справі, призначено судове засідання.
У судове засідання позивач не з'явився, подав на адресу суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить шлюб розірвати.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. В поданій на адресу суду заяві позов визнала та просить розглядати справу в її відсутності.
Як передбачено ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
З урахуванням положень ст.ст.280-282 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи, є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін по справі для її розгляду по суті, у відсутності сторін по справі.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 23.07.2011 відділом ДРАЦС Здолбунівського районного управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №117, був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , якій після реєстрації шлюбу було присвоєно прізвище - ОСОБА_2 . (а.с.4)
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що позивач та відповідач вказані батьками спільної дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.18)
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час спільного господарства не ведуть, шлюбні стосунки між ними припинені. Між сторонами відсутні такі складові сім'ї, як пов'язаність спільним побутом та почуття любові і взаємоповаги, що є свідченням формального існування шлюбу між ними.
На час розгляду справи в суді, ніхто з подружжя спроб відновити шлюбні відносини не робить. Одночасно, в судовому засіданні встановлено, що сторони по справі не підтримують сімейні та подружні стосунки, спроби примирення між ними не мали належного результату, а тому з цих підстав суд не бачить необхідності надати сторонам по справі строк для примирення.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Як вбачається зі змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною другою статті 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Під час розгляду даної справи встановлено, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, укладеного з відповідачем та переконаний в неможливості їх примирення. В свою чергу, відповідач не заперечила щодо розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що між сторонами відсутні такі складові сім'ї, як спільне проживання, пов'язаність спільним побутом та почуття любові і взаємоповаги, збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі ст.56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 76, 83, 89, 92, 141, 263, 264, 265 ЦПК України
позов ОСОБА_1 (зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (зареєстрованої в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 23.07.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Здолбунівського районного управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №117.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету судовий збір у розмірі 454 грн., сплачений згідно квитанції №0.0.2400360421.1 від 30.12.2021 на суму 454 грн. при поданні позовної заяви до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Виконання рішення у частині повернення судового збору доручити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Рівненській області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.