Дата документу 07.02.2022
Справа № 334/8109/21
Провадження № 2/334/788/22
07 лютого 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
за участю секретаря Панасюри Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс», посилаючись на те, що виконавчий напис №20437 від 28.07.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Смартфінанс» заборгованості в розмірі 36963,15 гривень вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. з порушеннями вимог законодавства. Так, відповідач не направляв позивачу жодних вимог про усунення порушень кредитного договору, тому надати нотаріусу докази такого відправлення не міг. У нотаріуса, під час вчинення ним виконавчого напису були відсутні документи, які б свідчили про безспірність заборгованості за кредитним договором.
Нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не перевірив перелік документів, які підтверджують безспірність заборгованості за кредитним договором, за якими боржником допущено прострочення платежів. Виконавчий напис було вчинено поза межами встановленого законом строку позовної давності.
Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 20437 від
28.07.2021 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс» заборгованості у розмірі 36963,15 гривень, а також стягнути сплачені судові витрати.
Ухвалою суду від 27.10.2021 р. за даним позовом відкрито провадження.
Ухвалою суду про забезпечення позову від 04.11.2021 року було зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 28.07.2021 р., зареєстрованого в реєстрі за №20437, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О.
Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача надав до суду заяву в якій просив розглядати справу без його участі, позов просив задовольнити, з підстав викладених у позові.
Представник відповідача ТОВ «Смартфінанс» в судове засідання не з'явився за невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду належним чином засвідчені копії виконавчого напису та просив розглянути справу за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що 28.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. на підставі ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №20437, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором № №109844700 від 20.10.2013, укладеним з ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «БАНК ФОРВАРД» право вимоги від якого було відступлено ТОВ «СМАРТФІНАНС», згідно Договору про відступлення права вимоги №25/02/20 від 25.02.2020 року. Заборгованість за кредитним договором №109844700 від 20.10.2013 року, яка за період часу з 24.08.2018 року по 01.06.2021 року становить 36963,15 гривень, в тому числі: заборгованість за сумою кредиту складає 25504,57 гривень, заборгованість за процентами в сумі 10708,58 грн., заборгованість за пропуск мінімальних платежів в сумі 750,00 грн. Також стягнуто плату за вчинення виконавчого напису нотаріусом 1100,00 гривень.
Загальна сума, що підлягає стягненню становить 38063,15 гривень.
01.09.2021 р. постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною на підставі виконавчого напису № 20437, виданого 28.07.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СМАРТФІНАНС» заборгованості в розмірі 38063,15 гривні, відкрито виконавче провадження ВП № 66667872.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно ст.18ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно до ст. ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
У пунктах 3.1, 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів.
Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26.11.2014р. (набрала чинності 10.12.2014р.) Перелік документів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включений п.2 в редакції: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ця постанова суду набрала законної сили з моменту її проголошення, а її резолютивна частина опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» №23 від 21.03.2017 року.
Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року (справа №826/20084/14) постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі №826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27.03.2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В правовому висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року справа № 910/10374/17, зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується, що зміст частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року..». «..Кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса...». «...Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню...».
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Русский Стандарт» кредитний договір №109844700 від 20.10.2013 р. був нотаріально посвідчений.
В матеріалах справи також відсутні докази направлення боржнику ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень кредитного договору та стороною відповідача такі докази надані не були.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі №554/6777/17-ц (провадження №61-17750св20) - неповідомлення боржника про вимогу повернути заборгованість є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
Таким чином, суд прийшов до висновку, що вимоги законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів, в даному випадку не дотримано, тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати виконавчий напис, вчинений 28.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., за реєстровим № 20437, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» заборгованості в загальній сумі 38063,15 гривень, таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач за подання позову сплатив судовий збір у сумі 908,00 гривень, крім того, позивач сплатив судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 454,00 гривень.
Доказів понесення інших судових витрат сторони у справі не надали.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141,247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 28.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, за реєстровим № 20437, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» заборгованості в загальній сумі 36963,15 гривень (тридцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні, п'ятнадцять копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 39395137, місцезнаходження: 03056, м.Київ, вул. Польова, б.24Д ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1362,00 гривні (одна тисяча триста шістдесят дві гривні).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Баруліна Т. Є.