Справа № 646/8130/21
№ провадження 2/646/897/2022
08.02.22 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Власової Ю.Ю.
секретар судового засідання - Сердюк В.К.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: Сурін Семен Валерійович ,
відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт - Фінанс»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
09 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 08 червня 2021 року зареєстрований в реєстрі за №109260, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , невиплачені грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 40340222, якому ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №250521-ФК від 25 травня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія управління активами», ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №20/ФК від 09 липня 2020 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №20/01/20-2 від 20 січня 2020 року, якому ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ЄДРПОУ 38569246, на підставі Договору факторингу №02-11 від 02 листопада 2016 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором №215194109 від 27 квітня 2016 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 заборгованість в загальній сумі 10350,00 (десять тисяч триста п'ятдесят) гривень 00 коп.
Також позивач просить вирішити питання щодо витрат по оплаті професійної правничої допомоги.
Аргументи учасників справи.
08 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинений виконавчий напис за №109260, щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Тобто, з аналізу норм Закону України «Про нотаріат», правил та порядків, які регулюють вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус зобов'язаний перевірити, безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та перевірити строк такої вимоги.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем такі вимоги не були дотримані, нотаріус виходив тільки з документів, які були надані ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», та ті суми заборгованості, які вказані в виконавчому написі в повній мірі не визнаються позивачем, ОСОБА_1 .
Обґрунтуванням того, що у ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» не має підстав стягувати грошові кошти з позивача є те, що по-перше, договір №215194109 який, начебто був укладений між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та позивачем не містить жодного підпису ОСОБА_1 , та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» не надало жодного доказу укладання такого договору, та в свою чергу і нотаріус не перевірив справжність такого договору. По-друге, навіть якщо припустити, що договір насправді укладався, дата укладання такого договору є 27 квітня 2016 року. Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 вищевказаного договору строк дії договору 20 днів. Відповідно до додатку №1 договору (графіку розрахунків) термін платежу визначений датою 17 травня 2016 року.
Вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем виконавчий напис від 08 червня 2021 року, за реєстровим номером 109260, не відповідає вимогам закону, є незаконним, неправомірним, вчинений з порушенням строків вчинення, а саме після завершення трьох років давності за основною вимогою, під час вчинення виконавчого напису, нотаріус не перевірив чи є безспірною заборгованість, чим грубо порушив приписи ст.88 Закону України «Про нотаріат», та який був вчинений за нормами, які є незаконними та нечинними, що є безумовною підставою для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких інших клопотань до суду не надав.
Рух справи.
13 грудня 2021 року Червонозаводським районним судом м. Харкова постановлено ухвалу, якою: заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису № 109260, вчиненого 08 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євген Михайлович, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 215194109 від 27 квітня 2016 року у розмірі 10 350 (десять тисяч триста п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та третіх осіб.
У судове засідання позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності, якою він позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.
У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не надав, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.
У судове засідання треті особи, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явились.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Відповідно до ухвали суду від 08 лютого 2022 року, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Дослідивши надані докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про задоволення вимог позову у повному обсязі, з наступних підстав.
27 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком Олександром Валентиновичем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №67284902.
Вищевказане виконавче провадження було відкрито на підставі заяви стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», на підставі виконавчого напису №109260 виданого 08 червня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем.
На даний час приватним виконавцем Ярмоленком Олександром Валентиновичем, вже проведено низку виконавчих дій, а саме, стягнення з боржника основної винагороди (постанова від 27.10.2021 р.), та у подальшому може бути проведено стягнення грошових коштів із заробітної плати чи інші стягнення.
За вказаним виконавчим написом було звернуто стягнення з ОСОБА_1 ( справжнє прізвище « ОСОБА_1 »), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 40340222, якому ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №250521-ФК від 25 травня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія управління активами», ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №20/ФК від 09 липня 2020 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №20/01/20-2 від 20 січня 2020 року, якому ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ЄДРПОУ 38569246, на підставі Договору факторингу №02-11 від 02 листопада 2016 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором №215194109 від 27 квітня 2016 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .
Виконавчим написом запропоновано задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», стягнути з ОСОБА_1 за період з 25.05.2021 року по 03.06.2021 року включно, суму у розмірі: 2500,00 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 7100,00 (сім тисяч сто) гривень 00 коп. - заборгованість за відсотками та комісією; 700,00 (сімсот) гривень 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями; 50,00 (п'ятдесят) гривень 00 коп. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 10350,00 (десять тисяч триста п'ятдесят) гривень 00 коп.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем не були дотримані вимоги закону, нотаріус виходив тільки з документів, які були надані ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», та ті суми заборгованості, які вказані в виконавчому написі в повній мірі не визнаються позивачем, ОСОБА_1 .
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425-ХІІ) , нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону № 3425-ХІІ). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону № 3425-ХІІ). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону № 3425-ХІІ та Глава 16 розділу ІІ Порядку № 296/5.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат", виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно зі ст. 87 Закону № 3425-ХІІ, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 цього Закону визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п.п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).
Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі № 3425-ХІІ та Порядку № 296/5.
З тексту виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172.
Пункт 2 вказаного Переліку було доповнено Постановою КМУ від 26 листопада 2014 року за № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Таким чином, вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису відбулося за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком і мали слугувати підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
З системного аналізу наведених вище правових норм слід дійти висновку про те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону № 3425-ХІІ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений п. п. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.
За правовим висновком, що викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, а також у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 640/3673/17, від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 та від 25 березня 2019 року у справі № 629/3881/16-ц, - «…Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону № 3425-ХІІ у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису…».
Суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Приймаючи дане рішення, суд виходить з диспозитивності та рівності сторін процесу, що сторони користуються рівними правами на власний розсуд. Кожна сторона зобов'язана довести перед судом ті обставини на які вона покликається.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, частиною першою статті 13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Постановою Пленуму ВСУ від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені» у пункті 13 роз'яснено, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.
Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням тієї обставини, що відповідачем не спростовано позовних вимог позивача та не надано належних та допустимих доказів існування безспірної заборгованості позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Означених вище висновків суду матеріали справи не спростовують.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Як вбачається з додатку №1 до Договору №03-11/20 від 10 листопада 2020 року про надання правової допомоги, сторонами визначено певний обсяг правової допомоги, що надається в межах договору, порядок сплати гонорару та порядок оплати фактичних витрат.
Крім того до позовної заяви позивачем додано АКТ №2 про надання правової допомоги за Договором №03-11/20 від 10 листопада 2020 року про надання правової допомоги та квитанція до прибуткового касового ордера №01-12/21 від 08 грудня 2021 року з визначенням суми отриманної від ОСОБА_1 .
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Частинами 1-6 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Щодо судових витрат
За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 гривень.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 4, 5, 11, 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 08 червня 2021 року зареєстрований в реєстрі за №109260, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , невиплачених грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 40340222, якому ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №250521-ФК від 25 травня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія управління активами», ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №20/ФК від 09 липня 2020 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №20/01/20-2 від 20 січня 2020 року, якому ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ЄДРПОУ 38569246, на підставі Договору факторингу №02-11 від 02 листопада 2016 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 215194109 від 27 квітня 2016 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 заборгованість в загальній сумі 10 350,00 (десять тисяч триста п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт - Фінанс», на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт - Фінанс», на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 300 (п'ять тисяч триста) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Роз'яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платників податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Сурін Семен Валерійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №002350 від 22 травня 2019 року, АДРЕСА_2
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт - Фінанс», Код ЄДРПОУ 40340222, м. Київ, проспект Солом'янський, 2.
Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, АДРЕСА_3, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, АДРЕСА_4.
Повний текст рішення складено і підписано без проголошення 08 лютого 2022 року.
Суддя - Ю.Ю. Власов