Справа № 631/1070/20
Провадження № 1-кп/631/29/22
08 лютого 2022 року смт Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Нова Водолага кримінальне провадження № 12020220390000335 від 13.11.2020, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Просяне Нововодолазького району Харківської області, громадянин України, має середню освіту, не працевлаштований, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
31.01.2020 Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільненого від відбуття призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;
25.11.2020 Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання визначеного вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 31.01.2020 з покаранням за даним вироком остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
13.11.2020 близько 09:00 години, більш точного часу ані у ході досудового розслідування, ані у ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , в якому проживає раніше йому знайомий ОСОБА_6 , вирішив зайти до останнього. Зайшовши у вищезазначене домоволодіння, ОСОБА_4 побачив ОСОБА_6 , у якого при собі знаходився належний останньому мобільний телефон S-TELL M558, жовтого кольору.
У вказаний час та у вказаному місці, реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел на заволодіння чужим майном, а саме вищевказаним телефоном шляхом обману, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливою метою, під вигаданим приводом скористатись мережею Інтернет, попросив у ОСОБА_6 його мобільний телефон, усвідомлюючи, що вводить останнього в оману, та не має наміру повертати вказаний телефон законному володільцю.
ОСОБА_6 , будучи впевненим в тому, що ОСОБА_4 , після використання в телефоні мережі Інтернет, поверне йому телефон, тобто будучи введеним в оману, добровільно передав ОСОБА_4 свій мобільний телефон марки S-TELL M558, жовтого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 (вартістю 1450,00 грн згідно з висновом судово-товарознавчої експертизи № 71 від 14.11.2020) та з картками мобільного оператора Водафон та Київстар (вартістю 50,00 грн кожна, за висновком судово-товарознавчої експертизи № 71 від 14.11.2020), телефон був у робочому стані і використовувався за призначенням.
Отримавши зазначений мобільний телефон, ОСОБА_4 зробив вигляд що нібито користується мобільним Інтернетом, вийшов із вищевказаного домоволодіння та пішов в невідомому напрямку, залишивши таким чином місце вчинення злочину, чужим майном розпорядився на власний розсуд, а саме, передав мобільний телефон в рахунок боргу Водці ОСОБА_7 , в результаті чого спричинив потерпілому матеріальну шкоду, на загальну суму 1450 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України в повному обсязі та пояснив суду, що 13.11.2020 приблизно о 9 годині разом з братами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проходив біля домоволодіння потерпілого ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 . Вирішив зайти попросити мобільний телефон. Зайшов у будинок і побачив, що потерпілий лежить на дивані. У будинку були мати та племінник ОСОБА_6 . Він, ОСОБА_4 , попросив у потерпілого мобільний телефон, повідомивши що йому потрібен Інтернет. ОСОБА_6 передав йому мобільний телефон. Він, ОСОБА_4 , пробув декілька хвилин у будинку, потім вийшов з телефоном на подвір'я, потім за двір та пішов в напрямку магазину «Ідеал». Побачив знайомого Романа та віддав йому цей телефон. Думка про заволодіння телефоном виникла коли ще не зайшов у будинок. За ними ніхто не йшов, ніхто його не кликав. У вчиненому розкаюється, жалкує про вчинене.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується доказами, дослідженими судом.
Так потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 13.11.2020 зранку, коли він спав, приблизно 8-9 годині до його домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 прийшов його знайомий ОСОБА_10 . В будинку були мати потерпілого та племінник. Обвинувачений попросив у нього, ОСОБА_6 мобільний телефон, повідомивши, що йому потрібен Інтернет. З його дозволу ОСОБА_10 взяв телефон на тумбочці, постояв приблизно 1-2 хвилини та вийшов мовчки з будинку. Приблизно через 3 хвилини потерпілий вдягнувся та вийшов за ОСОБА_11 покликав його, але його вже не було. Він, потерпілий, вийшов за двір, де обвинуваченого також не було. Телефон йому повернули, претензій до ОСОБА_4 він не має. Просив не карати обвинуваченого суворо.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 13.11.2020 зранку йшов з братами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 по вул. Джерельній. ОСОБА_10 вирішив зайти до ОСОБА_6 . Він у той момент був за двором. В будинку ОСОБА_10 пробув 1-2 хвилини та вийшов. Коли вийшов, нічого не показував. Потім по дорозі сказав, що взяв у потерпілого телефон. У той самий день побачили знайомого ОСОБА_11 , якому брат продав цей телефон. З подвір'я брат виходив спокійно. Свідку відомо, що раніше ОСОБА_6 давав братові телефон.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що обвинувачений його брат. 13.11.2020 до обіду йшли в трьох. Проходячи повз домоволодіння потерпілого, ОСОБА_10 вирішив зайти у будинок. Він, ОСОБА_9 , з ОСОБА_14 залишилися за двором. Обвинувачений пробув у будинку приблизно 1-2 хвилини. Коли він вийшов, вони разом пішли в сторону магазина і у дорозі він, ОСОБА_9 , побачив у обвинуваченого телефон ОСОБА_6 . Біля магазина ОСОБА_4 продав телефон якомусь чоловіку.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_4 , підтверджується іншими доказами, дослідженими судом, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.11.2020, відповідно до якого ОСОБА_6 заявив, що 13.11.2020 близько 09:00 години невідомий на ім'я ОСОБА_11 зайшов до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , звідки відкрито заволодів мобільним телефоном S-TELL M558;
- протоколом огляду місця події від 13.11.2020, а саме, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;
- висновком експерта за результатами товарознавчої експертизи № 71, складеним 14.11.2020 судовим експертом ОСОБА_15 , загальна вартість майна, станом на 13.11.2020 становила 1450,00 грн. Витрати на залучення експерта складають 471,03 грн.;
- заявою ОСОБА_16 , відповідно до якої видав в порядку ст. 93 КПК України у якості речового доказу мобільний телефон S-TELL, який купив у Водки ОСОБА_17 за 300 грн;
- протоколом огляду предметів від 18.11.2020, а саме мобільного телефону S-TELL M558, жовтого кольору;
- постановою слідчого від 17.11.2020 року про визнання речовими доказами: мобільний телефон S-TELL M558, жовтого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ;
- розпискою ОСОБА_6 про отримання від працівників поліції мобільного телефону S-TELL M558, жовтого кольору;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.11.2020 за участю потерпілого ОСОБА_6 , який показав, що 13.11.2020 близько 9.00 зайшов знайомий ОСОБА_10 та почав просити у нього мобільний телефон для того щоб скористатися Інтернетом. Він йому дав телефон. ОСОБА_10 вибіг з будинку, він за ним одразу не пішов, оскільки думав, що ОСОБА_11 вийшов просто щоб був кращий зв'язок. В цей момент мама сказала щоб він вийшов на подвір'я подивитися за ОСОБА_11 . Він встав, вийшов на подвір'я та побачив, що ОСОБА_11 не має. Він почав його гукати, вийшов за подвір'я, побачив, що його не має;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.11.2020 за участю свідка ОСОБА_8 , який показав, що 13.11.2020 вони з його братами ОСОБА_10 та ОСОБА_18 йшли по АДРЕСА_2 . Проходячи повз домоволодіння ОСОБА_6 він запитав у ОСОБА_11 де його колонка. ОСОБА_19 сказав, що зараз зайде до ОСОБА_20 , з яким проживає ОСОБА_6 та запитає у нього. ОСОБА_11 зайшов у двір до ОСОБА_21 та був відсутній декілька хвилин. Вийшовши з домоволодіння ОСОБА_11 дав йому мобільний телефон та сказав це йому телефон за колонку. Де він його взяв не повідомляв;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.11.2020 за участю підозрюваного ОСОБА_4 , який показав, що 13.11.2020 разом зі своїми братами ОСОБА_22 та ОСОБА_13 пішли по горіхи які ростуть по АДРЕСА_2 . Коли проходили повз двору ОСОБА_23 , він зайшов до будинку, а ОСОБА_18 та ОСОБА_17 залишилися під двором. ОСОБА_24 лежав на ліжку в руках тримав телефон. Побачивши ОСОБА_24 він попросив у нього телефон та сказав що йому потрібен телефон для Інтернету. Взявши телефон він вийшов на вулицю, де його чекали брати та передав його ОСОБА_17 . Після чого вони пішли вниз. Підійшовши до магазину «Ідеал» побачили малознайомого ОСОБА_11 , якому ОСОБА_17 віддав телефон.
Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.
Зазначеного суд доходить з урахуванням висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 21.07.2020 у справі № 545/1937/18, що при шахрайстві потерпілий, будучи введеним в оману, сам добровільно передає винному майно чи права на нього. При цьому, на відміну від відкритого викрадення майна (грабежу), закінченим шахрайство вважається з моменту фактичного одержання винним майна чи права на нього. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. При цьому обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.
При призначенні покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 65 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим за ч. 2 ст. 190 КК України згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд ураховує що він раніше судимий, офіційно не працевлаштований, має постійне місце мешкання, на обліку у наркологічному диспансері та лікаря-психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває, претензій матеріального чи морального характеру від потерпілого не надходило.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд, відповідно до положень ст. 66 КК України визнає щире каяття. Обвинувачений визнав власну провину у вчиненому, щиро жаліє та осуджує свою поведінку, переживає з приводу вчиненого, що свідчить про його щире каяття.
Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України, обтяжують покарання, відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими.
Пленум Верховного Суду України в абзаці 1 п. 1 Постанови від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз'яснив судам, що «при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання».
Беручи до уваги ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчиненого, суд доходить висновку, що за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України.
Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.
Оскільки, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України вчинено ОСОБА_4 13.11.3020, а вирок стосовно нього було ухвалено Нововодолазьким районним судом Харківської області 25.11.2020, остаточне покарання за правилами положень ч. 4 ст. 70 КК України йому слід призначити за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 25.11.2020.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Запобіжний захід обвинуваченому у цьому кримінальному провадженні не обирався.
Частина 1 ст. 126 КПК України покладає на суд обов'язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України к процесуальним витратам відносяться витрати, пов'язані із залученням експертів, які в силу приписів ч. 1 та 2 ст. 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, що залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, це здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
За положеннями ч. 2 ст. 124 КПК України суд у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки в рамках цього кримінального провадження було проведене експертне дослідження не такою установою, окрім того, стороною обвинувачення, у порушення принципу диспозитивності, не доведено факт сплати послуг ОСОБА_15 , яка має кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз, що вбачається зі свідоцтва № 2015, виданого на підставі рішення Центральної експерто-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 20 вересня 2019 року, стягнути витрати в порядку компенсації не уявляється можливим.
Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 371, 374 - 376, 392, 393, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 25.11.2020 року у виді позбавлення волі на строк чотири роки вісім місяців, зарахувавши покарання відбуте за попереднім вироком.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з початку строку відбування покарання за вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 25.11.2020 року, а саме з 25.11.2020 року.
Речові докази по справі, а саме, мобільний телефон S-TELL M558, жовтого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 - залишити у розпорядженні потерпілого ОСОБА_6 .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляція в Харківський апеляційний суд через Нововодолазький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1