справа № 631/103/22
провадження № 1-кп/631/62/22
08 лютого 2022 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді ОСОБА_1 , яка здійснює кримінальне провадження одноособово, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в селищі міського типу Нова Водолага Харківської області в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження та відповідно до положень частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 січня 2022 року під № 12022221160000021 щодо обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України,
До Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку, передбаченому статтями 291, 293 та 302 Кримінального процесуального кодексу України, надійшов складений прокурором обвинувальний акт із доданими до нього документами разом із клопотаннями про його розгляд в порядку спрощеного провадження та матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 січня 2022 року під № 12022221160000021, щодо вчинення ОСОБА_3 , кримінального правопорушення - проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України за встановлених досудовим розслідуванням обставин.
Так, ОСОБА_3 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальний проступок, який відноситься до кримінальних правопорушень, що полягає у таємному викраденні чужого майна (крадіжки).
21 грудня 2021 року близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_3 прийшов до будинку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де залишився з дозволу ОСОБА_4 та вони разом розпивали спиртні напої.
Того ж дня, у період часу з 14 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_4 , а саме бензопили цепної «ТАЙГА ПРОФИ» марки БПТ-4300, яка у цей час знаходилась у приміщенні кухні, за вищевказаною адресою.
Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований та таємне викрадення чужого майна, у вказаний час та у вказаному місці, ОСОБА_3 діючи умисно, протиправно, з корисливого мотиву, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями не спостерігає власник майна та сторонні особи, пішов до приміщення кухні за адресою: АДРЕСА_2 , де викрав цепну бензопилу «ТАЙГА ПРОФИ» марки БПТ-4300, яка була у справному стані та використовувалася її власником за призначенням, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 8 від 18 січня 2022 року, 1746 гривень 00 копійок.
Після цього з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 1746 гривень 00 копійок.
Таким чином, з'ясовано, що своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - проступок, передбачений частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
При вирішенні питання щодо здійснення судового провадження у суді першої інстанції суд приймає до уваги, що обвинувальний акт у даному кримінальному проваджені надійшов до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
З цього приводу слід зазначити, відповідно до положень частини 2 статті 12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 185 зазначеного кодифікованого закону України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 відноситься до проступків.
Частиною 2 та 3 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, він до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додає їх відповідні письмові заяви та матеріали досудового розслідування (частини 1 та 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України).
Так, до обвинувального акту долучено письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 ,складену 28 січня 2022 року в присутності захисника ОСОБА_5 , який діє за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 28 січня 2022 року № 523, виданим Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях, в якій ОСОБА_3 зазначає про беззаперечне визнання ним своєї винуватості у вчинення кримінального правопорушення - проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України та згодою із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Також, у вказаній заяві підозрюваний зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, у цій заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Із наданих матеріалів кримінального провадження, суд також переконався, що 28 січня 2022 року потерпілий ОСОБА_4 надав прокуророві Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області письмову заяву, відповідно до якої дав згоду на розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 січня 2022 року під № 12022221160000021 щодо вчинення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення - проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, в порядку спрощеного провадження, зазначивши про згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження.
За таких обставин, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у заяві про визнання винуватості, в присутності захисника беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що обвинуваченому роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставини, враховуючи, що обвинуваченим надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, враховуючи заяву потерпілого ОСОБА_4 , який не заперечує проти такого розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до приписів частини 2 статті 382 Кримінального процесуального кодексу України.
Вивчивши зміст обвинувального акта із доданими до нього документами, перевіривши матеріали досудового розслідування у формі дізнання у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 січня 2022 року під № 12022221160000021, проаналізувавши у сукупності надані прокурором докази, які узгоджуються між собою, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд керуючись законом, дійшов висновку щодо доведеності вини ОСОБА_3 ,у скоєнні інкримінованому йому кримінального проступку. Дії обвинуваченого відповідають складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), у зв'язку із чим обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначив, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 , правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України та санкції частини 1 статті 185 Кримінального кодексу України, а також особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинене кримінальне правопорушення, яке кримінальним законом вважається проступком.
Вивчаючи особу винного шляхом з'ясування стану його здоров'я, поведінки до вчинення кримінального правопорушення, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_3 ,має середню освіту, офіційного працевлаштування не має, суспіль - корисною працею не займається. За даними наявної документації має задовільний стан здоров'я, до осіб з інвалідністю не відноситься, на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 . має постійне місце проживання та реєстрацію, в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судимий.
В силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 , суд виходить з положень частини 2 статті 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, керується вимогами статті 65 Кримінального кодексу України, а саме: враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до приписів статті 12 Кримінального кодексу України, відноситься до проступків, особу винного, який не намагався уникнути притягнення до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення, і усвідомив негативні наслідки своєї поведінки, в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судимий, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що шкода потерпілому повністю відшкодована шляхом повернення викраденого майна.
Виходячи з приписів статті 50 Кримінального кодексу України, згідно з яких метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 не можливе без ізоляції засудженого від суспільства, тобто без відбування покарання, а тому йому необхідно призначити покарання у виді арешту в межах встановленої санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою останній обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок, не вбачаючи при цьому підстав для призначення іншого покарання з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Так, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу чи виправних робіт, оскільки останній не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, що в подальшому може ускладнити виконання рішення суду.
Саме призначення покарання у вигляді арешту, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчиненні ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.
На думку суду таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до положень статтей 22 та 26 Кримінального процесуального кодексу України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Долю речових доказів по справі слід вирішити в порядку, визначеному частиною 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлявся.
Частина 1 статті 126 Кримінального процесуального кодексу України покладає на суд обов'язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 118 Кримінального процесуального кодексу України до процесуальних витрат відносяться витрати, пов'язані із залученням експертів, які в силу приписів частини 1 та 2 статті 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта. При цьому у разі залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, це здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Частина 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу України зобов'язує суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Як вказано у обвинувальному акті під час досудового розслідування кошти на проведення експертиз не витрачались, оскільки в рамках цього кримінального провадження було проведене експертне дослідження судовим експертом ОСОБА_6 (свідоцтво № 2015 від 20 вересня 2019 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), яка не є фахівцем державної спеціалізованої експертної установи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 50, 60, 65 - 67 та частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, а також статтями 31, 100, 118, 122, частиною 1 статті 126, статтями 291, 293, 302, 349, 368 - 371, 373 - 376, 381, 382, 392, 393, 395, 532 - 535 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні, передбаченому частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, і призначити йому по даній нормі закону покарання у виді арешту на строк три місяця.
Речові докази у кримінальному провадженні: бензопилу «ТАЙГА ПРОФИ» марки БПТ-4300 червоного кольору, яку передано на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_4 - залишити останньому за належністю.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили не обирати.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту звернення вироку до виконання та фактичного затримання останнього.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 Кримінального процесуального кодексу України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1