Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" липня 2007 р. Справа № 33/40-05
вх. №
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя Савченко А.А.
суддя Лаврова Л.С.
суддя Ковальчук Л.В.
при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.
за участю представників сторін:
позивача - Мовчан О.О.,дов. № 01-62юр/4927 від 02.08.2006р. відповідача - Монтян С.С., дов. № 05/03 від 04.01.07р.
розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків
до КП "ТВО Харківкомунпромвод", м. Харків
про стягнення 177 072 860,36 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень позовних вимог від 20.02.07р., прийнятих судом до розгляду, просить стягнути з відповідача 109023626,68 грн. заборгованості, у тому числі 2337618,04 грн. боргу з електричної енергії, 467524,94 грн. ПДВ на електричну енергію, 156,25 грн. ЕКС, 31,25 грн. ПДВ 20% на ЕКС, 328602,81 грн. реактивної енергії, 65720,59 грн. ПДВ на реактивну енергію, 99932944,51 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання, 2507034,27 грн. за перевищення договірних величин потужності, 454183,02 грн. 3 % річних, 1921299,20 грн. інфляційних, 1008511,80 грн. пені, за договором № 1 на користування електричною енергією, укладеним між сторонами 01 серпня 1999р. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.
Відповідач у відзиві на позов просить суд відмовити позивачу в задовленні позову, оскільки відповідно до ст.33 ГПК України позивач не надав докази в обгрунтування позовних вимог. Також, відповідач вважає, що позивачем самостійно встановлені тарифи та електроенергію для споживачів, порушуючи встановлений порядок їх затвердження. Крім того, при розрахунку боргу позивач не прийняв до уваги, що в структурі спожитої відповідачем електроенергії 87% спожитої електроенергії використовувалось для забезпечення водопостачання в інтересах населення м. Харкова та області і тому при визначенні виду тарифів позивач повинен був застосувати до відповідача тарифи для населення в межах споживання населенням. Крім того, відповідач не визнає суму за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, посилаючись на те, що ці величини не встановлені в договорі, а лімітні повідомлення, на які посилається позивач не мають договірно-правового характеру та не можуть визнаватись невід*ємною частиною договору, оскільки підписанІ в одностронньому порядку. Відповідач заперечує також проти стягнення пені, посилаючись на те, що розмір пені повинен бути встановлений в договорі за згодою сторін та проти стягнення 3% річних та інфляційних в заявленому розмірі. В відзиві на заяву про уточнення позовних вимог зазначив, що згідно підписаного акту звірки від 30.01.2007р. заборгованість за спожиту в позовний період електричну енергію на даний час погашена повністю. У відповідності до чого суми нарахувань 3% річних, індексу інфляції повинні бути відкориговані позивачем до рівня фактичної наявної заборгованості.
Крім того відповідач підтримав клопотання, заявлене 20.07.2006р. про зменшення розміру штрафних санкцій, обґрунтовуючи його тим що заборгованість перед позивачем утворилась внаслідок неплатежів з боку населення, доля споживання послуг з централізованого водопостачання яких у м. Харкові дорівнювала 87% від загального споживання.
В судовому засіданні оголошено перерву з 05.07.2007р. до 14.00 год. 13.07.2007р.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
01.08.1999р. між ДАЕК «Харківобленерго» та ТВО «Харківкомунпромвод», правонаступниками яких є позивач та відповідач, був укладений договір № 1 на користування електричною енергією, строком до 31.12.1999р., який є пролонгованим на 2005 рік. Відповідно до умов договору позивач (Електропостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) електричну енергію у відповідності з умовами договору, а відповідач зобов'язався проводити оплату за використану електричну енергію та заявлену потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період за діючими в цей період тарифами, індексом цін відповідно до тарифних груп кожної точки обліку. У відповідності до п.7.2.1. договору до 1-го числа наступаючого розрахункового періоду «Абонент» платіжним дорученням проводить повну оплату розміру заявленої потужності і договірної величини електричного споживання.
Згідно до п.7.2.2. договору остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період проводиться енергопостачальною організацією в акцептному порядку платіжними вимогами до 15 числа місяця, слідуючого за розрахунковим. У відповідності до п.7.2.3 договору у випадку неоплати платіжного документа протягом 5 днів сторони керуються договірними зобов'язаннями, вимогами Правил користування електричною енергією , а на суму , вказану в платіжному документі, нараховується пеня.
Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив в період з 01.07.2003р. по 01.02.2005р. відпуск електроенергії відповідачу та направив на адресу відповідача рахунки на оплату, що підтверджується матеріалами справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість спожитої електроенергії, внаслідок чого за спірний період станом на 01.02.2007р. утворилась заборгованість з товарної продукції (електричної енергії) в сумі 2337618,04 грн., яка відповідачем до цього часу не погашена.
Крім того, у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість в сумі 467524,94 грн. на е/е та 65720,59 грн. ПДВ на КРЕ та заборгованість по КРЕ (реактивній енергії) за спірний період в сумі 328602,81 грн., яка нарахована згідно Методики розрахунків за перетоки реактивної енергії між енергопостачальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства енергетики України від 17.01.2002р. №19, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 93/6381 від 01.02.2002р.
Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст.526 ЦК України, якою передбачено, що зобов*язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 2337618,04 грн. основного боргу, 467524,94 грн. ПДВ на е/е, 65720,59 грн. ПДВ на КРЕ та КРЕ в сумі 328602,81 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Твердження відповідача про те, що позивачем самостійно встановлені тарифи на електроенергію для споживачів, порушуючи встановлений порядок їх затвердження, суд не приймає до уваги оскільки матеріалами справи підтверджено, що тарифи на електричну енергію, які були встановлені АК «Харківобленерго» у спірний період, були визначені та затверджені у встановленому законом порядку відповідно до положень нормативно-правових актів НКРЕ України.
У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, тому позовні вимоги в розмірі 1 921 299,20 грн. інфляційних та 3% річних в розмірі 454 183,02 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності до п.7.2.3. договору у випадку неоплати платіжного документа протягом 5 днів сторони керуються договірними зобов'язаннями, вимогами Правил користування електричною енергією, а на суму, вказану в платіжному документі, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ по день фактичної оплати.
Суд вважає, що умовами договору встановлено відповідальність відповідача в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання у вигляді пені та її розмір, тому заперечення відповідача щодо відсутності погодженої сторонами відповідальності у вигляді пені та її розміру, суд вважає безпідставними та не доведеними належними доказами.
Позивачем нараховано пеню в розмірі 1 008 511,80 грн. за період з вересня 2004р. по лютий 2005р. у відповідності до умов договору та вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Але, оскільки обставини справи свідчать про те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи статус відповідача, який надає послуги з централізованого водопостачання населенню, доля споживання послуг якого у м. Харкові дорівнює 87% від загального споживання, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, суд, у відповідності до ст.233 ГК України та на підставі п.3 ст.83 ГПК України вважає можливим задовольнити заявлене відповідачем клопотання та зменшити розмір пені на 50 % та стягнути з відповідача 504 255,90 грн. пені.
Позивачем заявлено до стягнення 156,25 грн. ЕКС та 20% ПДВ на ЕКС в розмірі 31,25 грн. за січень 2004 р. згідно до наданого до справи розрахунку. Суд вважає необхідним в частині стягнення цих сум відмовити, оскільки позивачем не доведено належними доказами правомірність, законність та підставність нарахування цих сум за договором за січень 2004р.
Стосовно вимоги позивача про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії та електричної потужності слід зазначити наступне.
Згідно до ст.26 Закону України « Про електроенергетику» в редакції, яка діяла у спірний період, споживачі у випадку споживання електричної енергії понаддоговірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини, а у випадку перевищення договірної величини потужності сплачують п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною величиною потужності.
У відповідності до "Правил користування електроенергією", затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.96 р. зі змінами та доповненнями, договірна величина споживання електроенергії - це узгоджений в договорі між електропостачальною організацією і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період.
Крім того, ці Правила … дають поняття як граничної величини споживання електричної потужності так і договірної потужності - узгодженої зі споживачем на розрахунковий період відповідно до нормативних документів та зазначеної у договорі граничної величини сумарної споживаної потужності в години максимального навантаження енергосистеми, яка встановлюється для об'єктів споживача потужністю 150 кВ x А (кВт) і більше, що розташовані окремо від основного підприємства споживача і не мають спільної з іншими об'єктами споживача технологічної електричної мережі.
Тобто, в договорі сторонами повинні бути бути визначені як договірна величина споживання електричної енергії так і договірна потужність на відповідний розрахунковий період.
Згідно наданих розрахунків позивача за період з липня 2002р. по жовтень 2003р.. відповідачем була використана електроенергія, а в вересні, грудні 2002р., січні, лютому, квітні 2003р. електрична потужність в обсягах, що перевищують договірні розміри.
Але, при дослідженні тексту договору та додатків до нього встановлено, що договірні розміри споживання електроенергії та потужності на спірний період сторонами не були визначені, не встановлений порядок та терміни їх доведення до відповідача.
Повідомлення, на які посилається позивач, зі споживачем електроенергії не узгоджені і не можуть бути визнані доказом доведення до відповідача договірної величини споживання електричної енергії та потужності та встановлення за згодою сторін цієї величини, як договірної, так як згідно п.11 Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого постановою КМУ № 441 від 24.03.99 р., в редакції, яка діяла у спірний період, граничні величини споживання електроенергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між енергопостачальною організацією та споживачем, а повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору і, як договірний документ, повинні містити печатки та засвідчені підписи уповноважених на підписання договорів осіб. Пред*явлені ж позивачем повідомлення такої форми не мають і не можуть вважатись невід*ємною частиною договору та не встановлюють договірних величин споживання електричної енергії у спірний період.
Акти, які надані позивачем на підтвердження порушення відповідачем умов договору в частині понаддоговірного використання електричної енергії та потужності не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу, оскільки складені в одностороннєму порядку, підпис та печатка відповідача на актах відсутні, докази відмови відповідача від підпису на акті відсутні. Крім того, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що з боку АК «Харківобленерго» вони підписані уповноваженою на їх підписання особою.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з перевищення договірних величин споживання електроенергії в сумі 99932944,51 грн. та потужності в сумі 2507034,27 грн. безпідставними, не підтвердженими належними доказами та не підлягаючими задоволенню.
У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 49,81грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 3,45 грн. покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 526,625 ЦК України, ст.ст.1,12,47,49,82-84 ГПК України, -
Задовольнити клопотання відповідача, зменшити розмір пені на 50 %.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «ТВО «Харківкомунпромвод» ( 61052, м. Харків, вул..Червоножовтнева,90, в тому числі р/ рахунок 26005000002838 в філії № 1 АБ «Факторіал-банк», м. Харків, МФО 350482, код 03361709 ) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» (61003, м. Харків, вул. Кооперативна,12, код 00131954)
- на п/ рахунок № 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ,МФО 351823, код 00131954 - 2 337 618,04 грн. боргу з електроенергії, 467 524,94 грн. заборгованості з податку на додану вартість.
- на п/ рахунок 260053011272 в Першій філії АКБ «Базіс»,МФО 351599, код 00131954) 323 602,81 грн. боргу з реактивної енергії, ПДВ в розмірі 20% з реактивної енергії в сумі 65720,59 грн., 504 255,90 грн. пені, 1921 299,20 грн. інфляційних, 3% річних в сумі 454 183,02 грн., 49,81 грн. державного мита, 3,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Головуючий суддя Савченко А.А.
суддя Лаврова Л.С.
суддя Ковальчук Л.В.