Справа № 172/743/21
Провадження № 2/172/394/21
08.02.2022 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г., за участю секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користуватися житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що їй на праві власності належить житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 . Відповідачі, донька та онук зареєстровані в будинку позивача, але фактично не проживають за вказаною адресою донька з 2017 року, онук з 2019 року. Реєстрація відповідачів у її будинку перешкоджає їй здійснювати право власності житловим приміщенням, розпоряджатися ним, оплачувати комунальні послуги. Просить суд визнати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що розташоване по АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 21.12.2021 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подали.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
ОСОБА_1 належить житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 15.10.1982 року.
У даному будинку зареєстровані ОСОБА_2 , 1977 року народження, ОСОБА_3 , 2001 року народження.
Однак, фактично донька ОСОБА_2 та онук ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 довгий час не проживають, що підтверджується актом №152 комісії виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області від 02.08.2021 року.
На підставі ст. 391 ЦК України власник має права вимагати усунення перешкод його права, хоч вони і не поєднані з позбавленням володіння.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до положень пунктів 33, 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача. Задовольняючи позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, суд має право як заборонити відповідачу вчиняти певні дії, так і зобов'язати відповідача усунути наслідки порушення права позивача.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають у спірному житловому будинку, не надали суду доказів наявності поважних причин, які перешкоджали їм користуватися житловим приміщенням, суд приходить до переконання, що відповідачів може бути визнано такими, що втратили право користування спірним житлом, у зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5, ст.ст. 12, 13, 81,141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користуватися житловим приміщенням - задовольнити.
2. Визнати ОСОБА_2 , 1977 року народження та ОСОБА_3 , 2001 року народження такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що розташоване по АДРЕСА_1 .
3. Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк