Рішення від 08.02.2022 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/5004/21)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Яризько В.О. , Хотенець П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

без виклику представників учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький метизний завод» (69106, м.Запоріжжя, Північне шосе, 22 Д, код ЄДРПОУ 39989779)

до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629)

про стягнення коштів в межах справи про банкрутство державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»

ВСТАНОВИВ:

20.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький метизний завод» звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» про стягнення заборгованості за Генеральним Договором поставки №654дп від 16.08.2021 та за Договором про закупівлю №1 від 16.08.2021 у розмірі 36 720,00 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, витрати складаються з суми судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2 270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000 грн.

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Яризько В.О.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 5004/21 від 20.12.2021) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Яризько В.О.

Ухвалою суду від 22.12.2021 прийнято позовну заяву (вх. № 922/5004/21) до розгляду в межах справи про банкрутство № 5023/10655/11, відкрито провадження у справі № 922/5004/21, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з моменту отримання копії даної ухвали. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту його отримання відповідно до положень статті 251 ГПК України.

Згідно з даними КП “Діловодство спеціалізованого суду” копію вищевказаної ухвали суду направлено цінним листом на адресу позивача (вих. № 035807/1, трек-номер Укрпошти 6102256760915) та відповідача (вих. № 035807/2, трек-номер Укрпошти 6102256759291).

Відповідно до даних веб-сайту Укрпошти - https://ukrposhta.ua/, копію ухвали суду від 22.12.2021 позивачем отримано 28.12.2021, а відповідачем - 18.12.21.

27.01.2022 на адресу суду від Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» надійшов відзив на позовну заяву вих.№002-16/013/280 від 25.01.2022 (вх.№1950), в якому останній просив суд зменшити розмір витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький метизний завод» на професійну правничу допомогу, оскільки на думку відповідача витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтовано завищеними, а також просив суд поновити строк на подання відзиву до суду.

Судом встановлено, що даний відзив надіслано до суду 26.01.2022 про що, свідчить відтиск печатки «Укрпошта» на описі вкладення до цінного листа, який додано до відзиву.

Тобто з цього вбачається, що останнім днем на подачу відзиву слід вважати 03.01.2022 включно.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

При цьому, за вимогами частин 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідач обґрунтовує пропущений строк на подачу відзиву тим, що відповідно до графіку №1 роботи на 2022 рік при п'ятиденному робочому тижні тривалістю щоденної роботи 8 годин 00 хвилин №044-02-10/298 від 28.10.2021 працівники Державного підприємства «Завод імені В.О Малишева» мали дні відпочинку з 01.01.2022 по 09.01.2022.

На підтвердження доводів про поновлення пропущеного строку відповідач надає завірену копію графіка №1 роботи на 2022 рік.

З огляду на викладене та дослідивши поданий відзив та заяву про поновлення строку на подання відзиву на відповідність вимогам ст. 165 ГПК України (з врахуванням норм статей 80, 91, 161,178 кодексу), судом встановлено, що він підписаний повноважною особою, скерований на адресу позивача, відповідно, через сукупне тлумачення вищезазначених статей кодексу, суд вважає за необхідне на підставі п.1 ст.119 ГПК України задля дотримання принципів господарського судочинства та з метою повного та всебічного розгляду справи, беручи до уваги гарантоване господарським процесуальним кодексом право відповідача довести обставини, які мають значення для справи, продовжити відповідачеві строк на подання до суду відзиву з долученням як самого відзиву так і клопотання про поновлення процесуального строку до матеріалів справи.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.16.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький метизний завод» (постачальник) та Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) було укладено Генеральний договір поставки №654дп.

Відповідно до п.1.1 Генерального договору підписанням цього Гендоговору сторони підтверджують готовність до співпраці в майбутньому на підставі результатів конкурсів та умов укладених договорів про закупівлю, що укладатимуться у відповідності до цього Гендоговору за формою, визначеною у Додатку 1 до цього Гендоговору. У порядку та на умовах, визначених результатами конкурсів та укладеними Договорами про закупівлю, Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю у власність товар, найменування, кількість та ціна якого визначається згідно з Договорами про закупівлю (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати належний і відповідний Товар.

Згідно до п. 1.2. Генерального договору партією Товару за Договором про закупівлю є кількість і асортимент Товару, що визначені кожною окремою заявкою Покупця за Договором про закупівлю (далі - Заявка) чи безпосередньо в Договорі про закупівлю. Надання Заявки Постачальнику здійснюється електронним листом або листом на фактичну поштову адресу Постачальника.

Згідно п. 1.3 Генерального договору, якість Товару повинна відповідати нормам, сертифікатам виробника, чинним стандартам (ТУ, ГОСТ) для даного виду Товару. Постачальник гарантує якість Товару у цілому. Товар має бути новим, невживаним

У відповідності до п.2.1. Генерального договору Покупець укладає Договір про закупівлю відповідно до Гендоговору з Постачальником, який визнаний переможцем конкурсу, протягом строку дії його пропозиції та строку дії Гендоговору. Договори про закупівлю є невід'ємними частинами цього Гендоговору.

Згідно до п. 2.2. Генерального договору Договір про закупівлю укладається за формою, визначеною в Додатку 1 до цього Гендоговору. Істотні умови Договорів про закупівлю визначені у цьому Гендоговорі, окрім умов щодо конкретного обсягу поставки, умов надання забезпечення виконання Договору про закупівлю, ціни за одиницю Товару та ціни Договору про закупівлю, що визначається у Договорі про закупівлю за результатами конкурсу (відбору).

Відповідно до п.3.1 Генерального договору Ціна за одиницю Товару зазначається в Договорі про закупівлю та включає у себе вартість тари та упаковки Товару, всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, що сплачуються Постачальником, вартість доставки Товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження та всі інші витрати Постачальника, пов'язані з виконанням цього Гендоговору (включаючи Договори про закупівлю). Ціна Товару визначається в національній валюті України.

Згідно до п. 4.1. Генерального договору поставка Товару, включаючи його завантаження, перевезення та розвантаження, здійснюється силами, засобами та за рахунок Постачальника у місце поставки - приміщення Покупця за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 (якщо інше місце не зазначено [відповідному Договорі про закупівлю), розрахунок, у строк відповідно до Заявок Покупця і Договору про закупівлю.

Відповідно до п.6.1 Генерального договору Цей Гендоговір набуває чинності з моменту підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2022 року - в частині можливості укладення Договорів про закупівлю, закупівлі Товару у рамках Гендоговору та виконання Договорів про закупівлю, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання зобов'язань за цим Гендоговором.

16.08.2021 у рамках Генерального договору поставки №654дп від 16.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД» та Державним підприємством «Завод імені В. О. Малишева» був укладений Договір про закупівлю №1 (Договір).

Відповідно до п. 1. Договору, Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк (строки) наступний Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його ціну: дріт зварювальний СВ08Г2С-О ГОСТ 2246-70 на котушці К-300 кількістю 510 кг на загальну суму 36 720, 00 грн, в т.ч. ПДВ 6 120, 00 грн.

Згідно до п. 6 Договору оплата Товару здійснюється наступним чином: протягом 30 календарних днів з дати постачання.

П. 8. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний поставити партію Товару у строк відповідно до Заявки Покупця, але не довше ніж 7 календарних днів з моменту отримання Заявки.

З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2021 ДП «Завод ім. В.О Малишева» згідно до заявки на поставку, просило відвантажити вищезазначену продукцію в строк до 03.09.2021 включно, на умовах: 100% оплата по факту поставки з відстрочкою платежу 30 календарних днів, згідно Генерального договору №654дп від 16.08.2021 та договору про закупівлю №1 від 16.08.2021.

На виконання заявки на поставку від 27.08.2021, Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький метизний завод» надано рахунок на оплату №756 від 27.08.2021.

Згідно з видаткової накладної №675 від 30.08.2021 Позивачем на адресу Відповідача поставлено Товар на суму 36 720, 00 грн, в тому числі ПДВ 6 120, 00 грн.

Таким чином, відповідач, отримавши товар, повинен був остаточно розрахуватися з позивачем до 29.09.2021 (включно).

30.11.2021 вх.№.3011/1 постачальником було направлено на адресу покупця лист-повідомлення, з вимогою виконати свої зобов'язання за договором №654дп від 16.08.2021, договору про закупівлю №1 від 16.08.2021 та сплатити заборгованість за поставлений товар до 03.12.2021р.

Водночас, позивач вказує, що заборгованість за поставлений товар у розмірі 36 720,00 грн. відповідачем сплачено не було, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду для відновлення порушених прав і інтересів.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 Господарського кодексу України, далі по тексту -ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно положень стаття 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У даному разі, матеріалами справи підтверджено, що товар на загальну суму 36 720,00 грн був поставлений, переданий відповідачу та прийнятий останнім без будь-яких зауважень.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про оплату отриманого товару.

У відзиві відповідач не заперечує щодо суті заявлених вимог, лише просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму боргу, останній визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати вартості поставленого товару на суму 36 720,00 грн, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. на відповідача.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвокатського об'єднання «Легес» », з метою надання йому юридичних послуг з приводу захисту інтересів в суді, про що було укладено відповідний договір про надання правничих послуг від 10.12.2021.

Факт надання юридичних послуг підтверджують наявні в матеріалах справи документи:

-договір про надання правничої (правової) допомоги від 10.12.2021

- додаток №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 10.12.2021

-рахунок №08/12 від 10.12.2021 про надання правничої допомоги згідно договору від 10.12.2021

- копія акту приймання - передачі послуг від 10.12.2021 на суму 3000,00 грн.

- платіжне доручення №1224 від 14.12.2021 на суму 3000,00 грн.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У п. 269 Рішення у цієї справи суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду у своїй постанові від 05.02.2019 у справі № 906/194/18 та постанові від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18 зауважила, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, за змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Позивачем надано до суду докази фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, копію акту приймання-передачі послуг (наданих послуг) по договору б/н від 10.12.2021 на суму 3000, 00 грн та копію платіжного доручення № 1224 від 14.12.2021 на суму 3000, 00 грн.

Так, з наданого акту приймання - передачі послуг по договору б/н від 10.12.2021 вбачається, що позивачу надані послуги щодо складання позовної заяви про стягнення з Державного підприємства «Завод ім.В.О Малишева» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький метисний завод» заборгованість за договором поставки №654дп від 16.08.2021 та за договором про закупівлю №1 від 16.08.2021 в сумі 36 720,00 грн.

Відповідно до п.4.1 Договору, вбачається що, за надання правничої (правової) допомоги, що надається Адвокатським об'єднанням, Клієнт сплачує гонорар та компенсує фактичні витрати, пов'язані із наданням правничої (правової) допомоги та необхідні для виконання цього Договору.

Тобто, вказані витрати є узгодженими та підтвердженими наданими доказами.

Разом з тим, відповідач просить зменшити такі витрати до 200, 00 грн. В обґрунтування зазначає, що розмір витрат не є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом витраченим на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Виходячи зі змісту положень ч. 5, 6 статті 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказана правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Водночас, відповідачем не доведено наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, фактичні обсяги наданих позивачу послуг професійної правничої допомоги, враховуючи критерій розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн є такою, що підтверджена наданими доказами, не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький метизний завод» - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький метизний завод» заборгованість за Генеральним Договором поставки №654дп від 16.08.2021 та за Договором про закупівлю №1 від 16.08.2021 у розмірі 36 720,00 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000, 00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький метизний завод» (69106, м. Запоріжжя, Північне шосе, 22 Д, код ЄДРПОУ 39989779).

Відповідач: Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2022.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий В.О. Яризько П.В. Хотенець