Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4952/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", місто Харків
до Приватного підприємства "Комунпрогрес", місто Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укркомунндіпрогрес", місто Київ
про стягнення 71 198,33 грн.
за участю представників:
позивача - Підгорний Б.Б. довіреність № 40-1181/75 від 17.03.2021;
відповідача - не зявився;
3-ї особи - не з'явився;
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Комунпрогрес" 71 198,33 грн. заборгованості за спожиту у січні - квітні 2015 року теплову енергію, з яких: 37 142,53 грн. - сума основного боргу за Договором № 13462 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2011, 7 331,93 грн. - 3% річних та 26 723,87 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2021 позовну заяву КП "Харківські теплові мережі" було до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4952/21; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.
Також до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Укркомунндіпрогрес", як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
17 січня 2022 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшов відзив ПП "Комунпрогрес" на позовну заяву у справі № 922/4952/21, в порядку статей 165, 251 ГПК України, згідно якого відповідач зазначив, що відповідно до умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13462 від 01.10.2011 строк оплати за надану теплову енергію обраховується до 28 числа поточного місяця, тобто до 28.04.2015. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила тобто початком перебігу строку позовної давності є 28 квітня 2015 року, та закінчується строк позовної давності відповідно 29 квітня 2018 року. Отже, позивачем було пропущено строк позовної давності у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Приватне підприємство "Комунпрогрес" також не має в наявності документів які б підтвердили або спростували наявність заборгованості. Первині бухгалтерські документи за період 2015-2018 роки були знищені за відсутності підстав для їх архівного зберігання. Відповідач позовні вимоги не визнає.
За наведених обставин, відповідач просить суд вважати цей відзив, заявою сторони відповідача ПП "Комунпрогрес" про застосування наслідків спливу позовної давності якій зроблено у спорі, до винесення судом рішення; відмовити у задоволені всіх позовних вимог КП "Харківські теплові мережі", за підстав спливу позовної давності; розглядати спір без участі представника відповідача.
З метою всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору, в судовому засіданні 17.01.2022 у справі № 922/4952/21 було оголошено перерву до 31 січня 2022 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
У відповіді на відзив від 25.01.2022 представник КП "Харківські теплові мережі" зазначив, що заборгованість ПП "Комунпрогрес" за спожиту теплову енергію у сумі 37 142,53 грн. виникла за період з січня 2015 року по квітень 2015 року, три проценти річних в сумі 7 331,93 грн. - за період 01.04.2015 - 07.12.2021 та інфляційні втрати в сумі 26 723,87 грн. - за період 01.04.2015 - 07.12.2021.
Відповідно до Статуту підприємства, метою діяльності позивача є задоволення суспільних потреб населення, підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності у якісній тепловій енергії при найменших витратах. Фінансування позивача здійснюється за рахунок платежів від надання послуг населенню та підприємствам, установам і організаціям. Тривалий час підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому стані, викликаному зокрема неплатежами різних категорій споживачів за спожиту теплову енергію, невідповідністю тарифів за теплову енергію для населення фактичним витратам на її виробництво. На протязі останніх років господарської діяльності підприємства заборгованість споживачів за спожиту теплову енергію щомісяця складає сотні мільйонів гривень. З кожним роком ця заборгованість неухильно зростає, незважаючи на заходи, що приймаються по її стягненню.
Відповідно, у зв'язку з тяжкою фінансовою ситуацією, позивач був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду із позовною заявою про стягнення вищевказаної заборгованості. На думку представника КП "Харківські теплові мережі", такі причини пропущення позовної давності є поважними.
В судовому засіданні 31.01.2021 у справі № 922/4952/21 також було оголошено перерву до 07 лютого 2022 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Відповідну ухвалу постановлено Судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання.
Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 07.02.2022, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 07.02.2022 не з'явився. Разом з тим, враховуючи заяву про розгляд справи без участі ПП "Комунпрогрес", наведену у відзиві на позов (вх. № 808), а також виходячи з принципу диспозитивності, як права сторін на власний розсуд розпоряджатись своїми матеріальними і процесуальними правами (в тому числі брати участь в судовому засіданні), суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Представник третьої особи в судове засідання 07.02.2022 також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду Харківської області у справі № 922/4952/21 направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за юридичною адресою ТОВ "Укркомунндіпрогрес" (згідно витягу з ЄДРПОУ). Однак, зазначені відправлення не вручені та повернуті до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", згідно Довідки про причини повернення/досилання відділення поштового зв'язку Укрпошти (том І, арк.с. 67, 92).
Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання, а ТОВ "Укркомунндіпрогрес" визнається таким, що було належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (частина шоста статті 242 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи, визначені статтею 248 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/4952/21 по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01 січня 2011 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (далі також Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укркомунндіпрогрес" (далі - Споживач) було укладено Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13462, відповідно до якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Пунктами 6.1., 6.3., 6.4. Договору визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України, відповідно до затверджених відповідним уповноваженим органом тарифів, діючих на період постачання теплової енергії, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантаження.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач сплачує попередню оплату. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує Теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію Споживач здійснює: до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку; до 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.
Відповідно до пунктів 10.1., 10.4. 10. Договору, він набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2012. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Звертаючись до суду із даним позовом КП "Харківські теплові мережі" зазначає, що за період з січня 2015 по квітень 2015 позивач здійснив постачання теплової енергії у приміщення ТОВ "Укркомунндіпрогрес", розташоване за адресою: місто Харків, пл. Повстання, 5, право користування яким виникло у боржника на підставі Договору оренди № 4 від 01 вересня 2010 року. Приміщення оснащено приладом обліку.
Факт споживання ТОВ "Укркомунндіпрогрес" теплової енергії на потреби опалення приміщення з січня 2015 по квітень 2015 підтверджується актами про підключення опалення на початку опалюваних сезонів, актами про відключення опалення наприкінці опалюваних сезонів, відомостями обліку споживання теплової енергії. Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Укркомунндіпрогрес" були отримані Рахунки-фактури за спожиту теплову енергію у січні 2015 року на суму 25 331,94 грн., березні 2015 року на суму 14 833,24 грн. та квітні 2015 року на суму 2 900,21 грн. За лютий 2015 року сторонами було підписано та скріплено печатками Акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії від 28.02.2015 на суму 19 316,16 грн.
Однак, боржник не розрахувався за спожиту теплову енергію, чим порушив умови Договору.
Крім того, 01 жовтня 2011 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (як Кредитором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Укркомунндіпрогрес" (як Боржником) та Приватним підприємством "Комунпрогрес" (як Поручителем) було укладено Договір поруки до Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13462 від 01.10.2011, за умовами якого Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань Боржника по сплаті за спожиту теплову енергію.
Згідно пункту 2 Договору поруки, у разі невиконання Боржником своїх обов'язків перед Кредитором вчасно, Поручитель відповідає перед Позивачем своїми грошовими коштами та належним йому майном як солідарний боржник.
Згідно позовних вимог КП "Харківські теплові мережі", на час розгляду справи заборгованість ТОВ "Укркомунндіпрогрес" за спожиту у січні - квітні 2015 року теплову енергію за Договором № 13462 від 01.10.2011 становить 37 142,53 грн. Крім того, внаслідок прострочення виконання Боржником грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 7 331,93 грн. та інфляційні втрати в розмірі 26 723,87 грн. (в порядку статті 625 Цивільного кодексу України).
Обставини щодо стягнення з Приватного підприємства "Комунпрогрес", як Поручителя, суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення КП "Харківські теплові мережі" до суду.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та третьою особою - ТОВ "Укркомунндіпрогрес" було укладено Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13462 від 01.10.2011, який є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 546 ЦК України також визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1, 2 статті 554 ЦК України).
При цьому, частиною першою статті 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Укладеним Договором поруки від 01.10.2011 сторони погодили відповідальність Поручителя - Приватного підприємства "Комунпрогрес" за виконання зобов'язань ТОВ "Укркомунндіпрогрес" по оплаті теплової енергії за Договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13462 від 01.10.2011 та встановили термін дії поруки (пункти 4.1., 4.2. Договору поруки), згідно якого Кредитор має право затребувати з Поручителя в будь який час з моменту настання терміну сплати по забезпеченому зобов'язанню до моменту повного погашення заборгованості Боржником. Порука припиняється з припиненням дії забезпеченого ним зобов'язання в інших випадках, передбачених діючим законодавством. Терміном дії Договору встановлено до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Разом з тим, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки (речення перше частини четвертої статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (частина перша статті 251 ЦК України). Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). Натомість, календарна дата або вказівка на подію, яка має неминуче настати, є терміном (частина друга статті 252 ЦК України).
Отже, умова Договору поруки про його дію до повного виконання зобов'язань за основним Договором, не є строком, встановленим у договорі поруки, оскільки останній визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. З огляду на цей висновок слід застосувати припис, викладений у реченні другому частини четвертої статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 604/156/14-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 523/8249/14-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 1519/2-3165/11, від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц, від 08 червня 2021 року у справі № 202/781/14-ц (пункт 28).
Суд також звертає увагу на те, що встановлений у частині четвертій статті 559 ЦК України у відповідній редакції шестимісячний строк слід обчислювати за кожним черговим платежем з моменту його прострочення, що є датою виконання основного зобов'язання.
Крім того, такий строк є преклюзивним, тобто його сплив є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові до поручителя. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. З огляду на вказане, враховуючи припинення права кредитора вимагати у поручителя виконання забезпеченого порукою зобов'язання, застосоване у другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Вказане не позбавляє кредитора можливості пред'явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду лише протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 202/781/14-ц).
У даному випадку, остаточний розрахунок за спожиту у січні - квітні 2015 року теплову енергію споживач мав здійснити до 28-го числа поточного місяця, що відповідає умовам Договору № 13462 від 01.10.2011. Отже, з відповідним позовом про стягнення заборгованості з ПП "Комунпрогрес", як Поручителя, КП "Харківські теплові мережі" мало звернутися протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням - у 2015 році. Натомість позивач реалізував право на пред'явлення вимоги до поручителя шляхом подання позову до суду лише у грудні 2021 року.
За висновками суду пред'явлення Кредитором вимоги до Поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку виконання частини основного зобов'язання, визначеної періодичним платежем, є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги у зв'язку з припиненням поруки за відповідною частиною основного зобов'язання. Відповідно, не підлягають стягненню з ПП "Комунпрогрес" також і заявлені до стягнення нарахування в порядку статті 625 ЦК України. На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП "Харківські теплові мережі" є такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Якщо ж до вимог, заявлених до боржника, застосовується позовна давність, то до вимог, заявлених до поручителя, вказаний строк обмежується строком поруки відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду (постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 202/781/14-ц). Отже, наведені в заяві ПП "Комунпрогрес" доводи про застосування позовної давності не мають значення з огляду на висновок суду про припинення поруки за Договором від 01.10.2011.
Судовий збір за подання позовної заяви, відповідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишається за Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі".
З огляду на наведене, керуючись статтями 1, 13, 18, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України.
Повне рішення складено "08" лютого 2022 р.
Суддя В.В. Рильова
справа № 922/4952/21