Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4777/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002, місто Харків, вул. Кирпичова, будинок 2, ідентифікаційний код 02071180)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія 7" ( 61166, місто Харків, проспект Науки, будинок 23, ідентифікаційний код 23759650)
про стягнення 224 290,15 грн.
без виклику учасників справи
Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія 7" (відповідач), в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами: №661-Н від 09.10.2018, за яким позивач є балансоутримувачем; №350-Ф від 09.10.2018, що укладений між позивачем та відповідачем, у розмірі 224 290,15 грн., з яких: 90 768,67 грн. - орендних платежів (із врахуванням пені); 28 883,79 грн. - заборгованість з експлуатаційних витрат (із врахуванням пені), 66 131,04 грн. - заборгованість з відшкодування комунальних послуг (із врахуванням пені), 38 506,65 грн. - заборгованість з відшкодування нарахованого земельного податку. Також, позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу у строк протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу. Запропоновано позивачу надати суду відповідь на відзив на позов (у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов), а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.
Відповідно до ч. 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою суду від 06.12.2021, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.12.2021, була направлена на адресу відповідача - 61166, місто Харків, проспект Науки, будинок 23, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте вказана ухвала суду вручена відповідачу не була та повернута на адресу суду поштовим відділенням із відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.
Так, процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України, рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.
За визначенням п. 4, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач є повідомленим про знаходження даної справи в господарському суді належним чином.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно із ч. 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
09 жовтня 2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джені та Джой" (орендар) був укладений договір оренди № 6611-Н (далі - договір) на державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кім. з №0-31 по №0-49 включно, №0-53, № III у підвалі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку №1, інв. № 10132000001, літ. "Б-5", пам'ятка архітектури (далі -Майно), загальною площею 319,5 кв. м., за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79, що перебуває на балансі Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (балансоутримувач), вартість якого визначена за незалежною оцінкою 2 229 000,00 грн., без ПДВ (станом на момент укладення договору).
У подальшому відбулася зміна назви відповідача - ТОВ "Джені та Джой" (61166, м. Харків, пр-т Науки, 23, код 23759650) - на ТОВ "Гармонія 7" (61116, м. Харків, пр-т Науки 23, код 23759650), що підтверджується інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 23759650.
Згідно пункту 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування у термін, указаний у договору, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання - передавання майна.
Майно за договором було передано в користування орендаря, що підтверджується актом приймання - передачі майна від 09.10.2018 (арк. справи № 17).
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розділу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2018 - 19024,22 грн.
Орендна плата за перший місяць - жовтень 2018 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень, жовтень, 2018.
Згідно п.3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:
- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50 %;
- на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50 %.
Згідно пункту 5.3. договору, орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.08.2021 у справі № 922/1582/21 розірвано договір оренди № 6611-Н від 09.10.2018, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джені та Джой" (на теперішній час - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гармонія 7") на державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кім. з №0-31 по №0-49 включно, №0-53, № III у підвалі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку №1, інв. № 10132000001, літ. “Б-5”, пам'ятка архітектури (далі - Майно), загальною площею 319,5 кв. м., за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79, яке перебуває на балансі Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (код ЄРДПОУ 02071180).
Також, вказаним рішенням зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Гармонія 7" звільнити державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кім. з №0-31 по №0-49 включно, №0-53, № III у підвалі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку №1, інв. № 10132000001, літ. “Б-5”, пам'ятка архітектури, загальною площею 319,5 кв. м., за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79, шляхом підписання акту приймання - передачі з балансоутримувачем - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Кирпичова, буд. 2, ідентифікаційний код 02071180).
Рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2021 у справі № 922/1582/21 набрало законної сили 31.08.2021 та відповідачем не оскаржувалося, тому договір оренди № 6611-Н від 09.10.2018 є таким, що достроково розірваний.
Відповідно до пункту 2.2.19 договору, орендар зобов'язується укласти окремі договори на комунальні послуги з відповідними організаціями м. Харкова, з наданням їх копій балансоутримувачу, до укладання вказаних угод відшкодування комунальних послуг здійснювати балансоутримавачу по його розрахункам.
Також, між балансоутримувачем (позивач) та орендарем (відповідач) було укладено договір № 350-Ф про оплату орендарем балансоутримувачу експлуатаційних витрат на утримання державного майна, 50 % орендної плати та відшкодування орендарем балансоутримувачу оплати комунальних послуг і земельного податку на підставі договору оренди № 6611-Н від року (далі - договір №350-Ф).
Згідно п.1.2. договору №350-Ф, балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі (інв. №101320000001), загальною площею 27459,9 кв.м, а відповідач бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно орендованій ним площі.
Оплата орендарем експлуатаційних витрат позивача, як балансоутримувача по утриманню будівлі, за базовий місяць розрахунку - вересень 2018 складає 1945,75 грн., без ПДВ, і розрахована згідно додатку №1 до договору. Оплата експлуатаційних витрат за кожний наступний місяць визначається коригуванням оплати за попередній місяць на індекс інфляції в наступному місяці, з урахуванням ПДВ.
Орендар перераховує балансоутримувачу орендну плату у розмірі 50% з урахуванням ПДВ від цієї частини, а також окремо нарахований ПДВ на 50% від орендної плати, яку орендар самостійно сплачує до бюджету (п. 2.2.8. договору №350-Ф).
Згідно п.2.2.9. договору №350-Ф щомісячно не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним, орендар зобов'язується вносити платежі по рахункам, які передбачені в п. 2.2.3. цього договору на рахунок балансоутримувача.
Строк дії договору № 350-Ф до 09 вересня 2021 року.
Відповідно до пункту 2.2.2 договору № 350 - Ф, протягом терміну дії договору орендар взяв на себе обов'язок своєчасно і в повному обсязі відшкодувати балансоутримувачу нарахований земельний податок за користування часткою земельних ділянок за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79 та вул. Алчевських, 48- а.
Позивач вказує, що станом на 01.09.2021 (на момент набрання рішенням у справі № 922/1582/21 від 03.08.2021) у відповідача рахувалась заборгованість: з орендних платежів у розмірі 87614,54 грн., з експлуатаційних витрат розмірі 27421,35 грн., з відшкодування комунальних послуг у розмірі 61183,23 грн., з відшкодування земельного податку у розмірі 38506,65 грн.
Вищевказані обставини зумовили звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача вказаних сум заборгованості. Також, у зв'язку із простроченням оплати позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 9564,38 грн. на кожен з видів заборгованості.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).
Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 3 ст. 285 ГК України, орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Приписами ч. 1 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 1, 4 ст. 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
При цьому, за змістом статей 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених Постом зобов'язання (неналежне виконання).
З положень п. 1 ст. 612 ЦК України вбачається, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності дост.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не спростовано.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги порушення відповідачем умов договорів: оренди за яким позивач є балансоутримувачем; договору №350-Ф, що укладений між позивачем та відповідачем, останній визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов'язання за вказаними договорами щодо оплати: орендних платежів у розмірі 87614,54 грн., експлуатаційних витрат розмірі 27421,35 грн., комунальних послуг у розмірі 61183,23 грн., земельного податку у розмірі 38506,65 грн., а також, те, що відповідач позовні вимоги не спростував та доказів оплати вказаних платежів до суду не надав, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача зазначених сум заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 9564,38 грн., зокрема у розмірі 3 154,13 грн. на орендну плату, у розмірі 1462,44 грн. на заборгованість з експлуатаційних платежів, у розмірі 4947,81 грн. на заборгованість з відшкодування комунальних послуг.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Так, відповідно до статей 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частиною 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Відповідно до пункту 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату перерахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно пункту 2.2.9 договору № 350-Ф в разі несвоєчасного перерахування грошових коштів, або не в повному обсязі, у тому числі по експлуатаційним витратам, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Перевіривши правильність нарахування пені у розмірі 9564,38 грн., суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено позивачем арифметично вірно, відповідно до цього позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 9564,38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги задоволення позову в повному обсязі, керуючись приписами ст.129 ГПК України, судовий збір у розмірі 3364,35 грн. покладається на відповідача.
На підставі ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 598, 599, 610, 611, 612, 623-629, 759, 762 Цивільного кодексу України; ст.ст. 174, 230, 231, 232, 283, 285, 343 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 123, 126, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія 7" ( 61166, місто Харків, проспект Науки, будинок 23, ідентифікаційний код 23759650) на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002, місто Харків, вул. Кирпичова, будинок 2, ідентифікаційний код 02071180) заборгованість за договором № 350-Ф від 09.10.2018 у розмірі 224 290,15 грн., з яких: 90 768,67 грн. - орендних платежів (із врахуванням пені); 28 883,79 грн. - заборгованість з експлуатаційних витрат (із врахуванням пені), 66 131,04 грн. - заборгованість з відшкодування комунальних послуг (із врахуванням пені), 38 506,65 грн. - заборгованість з відшкодування нарахованого земельного податку та судовий збір у розмірі 3364,35 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (61002, місто Харків, вул. Кирпичова, будинок 2, ідентифікаційний код 02071180).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гармонія 7" (61166, місто Харків, проспект Науки, будинок 23, ідентифікаційний код 23759650).
Повне рішення складено "07" лютого 2022 р.
Суддя О.В. Смірнова