вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
08.02.2022 Справа № 917/1779/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., при секретарі судового засідання Квіта О.Т., розглянувши матеріали
за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, ідентифікаційний код 42769539 (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014)
до Фізичної особи-підприємця Павленка Євгена Вікторовича, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Вище професійне гірничо-будівельне училище (ідентифікаційний номер 02546996, вул. Космонавтів, 10, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800)
про стягнення 10 354, 73 грн, зобов'язати відповідача звільнити та повернути нерухоме майно
Представники учасників процесу:
Від позивача: Біленко Н.О.
Від відповідача: відсутні.
Від третьої особи: відсутні.
Суть справи: 16.11.2021 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до Фізичної особи-підприємця Павленка Євгена Вікторовича про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 49/53/19-н від 17.10.2019 в розмірі 10 354, 73 грн, з яких 9992,24 грн - борг з орендної плати за період з березня по серпень 2021, 362,49 грн - пеня за період з 16.04.2021 по 16.09.2021 та зобов'язання відповідача звільнити та повернути нерухоме майно, що є державною власністю.
Ухвалою від 17.11.2021 позовна заява була залишена без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на недотримання позивачем вимог, встановлених ГПК України щодо подання позовних заяв, викладених в п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України.
22.11.2021 суд отримав докази усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 24.11.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження; залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вище професійне гірничо-будівельне училище як балансоутримувача об'єкту оренди.
Ухвалою суду від 18.01.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 08.02.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на те, що Договір оренди укладався до 17.09.2022 включно. Відповідач не виконав умови Договору оренди в частині своєчасного внесення орендних платежів, на що позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про відмову від договору оренди в односторонньому порядку, яке отримане відповідачем 06.08.2021. Саме з цієї дати позивач вважає договір оренди розірваним та просить суд стягнути з відповідача борг з орендної плати та пеню за неналежне виконання зобов'язання та зобов'язати відповідача звільнити та повернути майно.
Третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача були надані суду письмові пояснення в порядку ст. 168 ГПК України (вх. №13863 від 13.12.2021, а.с. 46-47). В них, зокрема, третя особа посилається на те, що нежитлове приміщення («Будівля господарська 2» площею 122,6 кв.м.) було передане в оренду відповідачу з метою надання орендарем послуг, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговування учасників освітнього процесу, в тому числі і надання робочих місць для проходження учнями училища, на орендованому об'єкті навчально-виробничої практики, проте, за період оренди нежитлового приміщення, орендарем такі послуги надані не були, в зв'язку з тим, як пояснював орендар, що не розпочата стабільна виробнича діяльність; що орендна плата вносилась орендарем не завжди вчасно і станом на 01.12.2021 заборгованість становить 3611,96 грн. Третя особа повідомила, що враховуючи відмову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях від договору оренди, вважає з 06.08.2021 безпідставним утримання державного майна відповідачем.
В установлений судом строк відповідач відзив на позов не надав.
Суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд, встановив:
17.10.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (орендодавець), та Фізичною особою-підприємцем Павленком Євгеном Вікторовичем (орендар), укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 49/53/19-н (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору орендодавець зобов'язується передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення «Будівля господарська 2» площею 122,6 кв.м., розміщене за адресою: вул. Строни, 21, м. Горішні Плавні, Полтавська область (реєстровий номер 02546996.1.УММЕЮУ019), що перебуває на балансі Вищого професійного гірничо-будівельного училища, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість нерухомого майна станом на 31.07.2019 і становить відповідно 196 400,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі від 17.10.2019 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення «Будівля господарська 2» площею 122,6 кв.м., розміщене за адресою: вул. Строни, 21, м. Горішні Плавні, Полтавська область (реєстровий номер 02546996.1.УММЕЮУ019), що перебуває на балансі Вищого професійного гірничо-будівельного училища, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість нерухомого майна станом на 31.07.2019 і становить відповідно 196 400,00 грн. Даний акт підписаний представниками сторін і балансоутримувача та скріплений їх печатками.
Судом встановлено, що укладаючи Договір оренди № 49/53/19-н від 17.10.2019 сторони дійшли згоди в тому числі про такі умови.
Майно передається в оренду з метою виробництва інших виробів з дерева (п. 1.2. Договору).
Передача об'єкта оренди у користування орендаря здійснюється одночасно з підписанням сторонами Договору та оформлюється актом приймання - передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору. В акті приймання - передачі вказується вартісна характеристика Об'єкта оренди на момент передачі майна Орендарю (п. 2.1. Договору).
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання майна (п. 2.1. Договору).
Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем: 70% орендної плати - до Державного бюджету на рахунок, що відкривається на ім'я територіальних органів Державного казначейства; 30% орендної плати - балансоутримувачу (п. 3.6. Договору).
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношені відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати (п. 3.7. Договору).
У разі якщо орендар не сплачує розмір орендної плати (повністю або частково), яка підлягає перерахуванню до державного бюджету, протягом трьох місяців підряд після закінчення терміну її сплати, визначеного п. 3.6. Договору, вживати заходів відповідно до вимог законодавства щодо розірвання Договору та стягнення заборгованості (п. 7.4. Договору).
Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 17.10.2019 року до 17.09.2022 року включно (п. 10.1. Договору).
Зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Усі зміни та доповнення до цього Договору вносяться в такій самій формі, що й цей Договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено законом (п. 10.3. Договору).
Чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; дострокового за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; у разі смерті орендаря; відмови орендаря від перегляду розміру орендної ставки на вимогу орендодавця або порушення орендарем строку розгляду проекту змін та доповнень , передбачених п.п. 10.3. Договору (п. 10.6. Договору).
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині своєчасного внесення орендних платежів позивачем надіслана відповідачу претензія від 13.07.2021 вих. № 18-121-03535 щодо необхідності погашення заборгованості по орендній платі та пені (а.с. 17-18), яка залишена без відповіді та задоволення.
03.08.2021 позивачем направлено лист (вих. № 18-121-03885, а.с. 19) на адресу відповідача про відмову від Договору оренди, який, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманий відповідачем 06.08.2021 (а.с. 20).
За таких обставин, позивач вважає, що Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 49/53/19-н від 17.10.2019 є розірваним відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України і у відповідача виник обов'язок крім сплати орендних платежів та пені за неналежне виконання зобов'язання, звільнити та повернути державне нерухоме майно.
При розгляді спору по суті судом беруться до уваги наступні обставини.
Правовідносини оренди (найму), що склались між сторонами, врегульовані спеціальними нормами Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) Параграфу 4 глави 58 «Найм будівлі або іншої капітальної споруди» та статей 283 - 291 Господарського кодексу України (далі - ГК України), Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019.
Згідно із частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 1, 4 ст 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2019 року - 2447,64 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди жовтень 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень, жовтень місяці 2019 року.
За п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем: 70% орендної плати - до Державного бюджету на рахунок, що відкривається на ім'я територіальних органів Державного казначейства; 30% орендної плати - балансоутримувачу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, в порушення наведених норм та умов Договору оренди ФОП Павленком Євгеном Вікторовичем не було своєчасно сплачено орендну плату за період з березня - по серпень 2021 року. За розрахунком позивача (а.с. 23) заборгованість за вказаний період з орендної плати склала 9992,24 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором, а саме не сплатив у повному обсязі та у визначені Договором строки орендну плату, заперечення щодо розміру заборгованості з орендної плати відповідачем не надані, за таких обставин позовні вимоги про стягнення 9992,24 грн основного боргу підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів, позивачем, з посиланням на умови п. 3.7 Договору оренди, було нараховано 362,49 грн пені за період з 16.04.2021 по 16.10.2021, розмір якої судом визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в межах заявленої позивачем суми.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог про зобов'язання відповідача звільнити та повернути нежитлове орендоване приміщення, господарський суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Отже , за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому ст. 188 ГК України, або у судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору). Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.
Така правова позиція викладена у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 №916/1684/18.
Умовами Договору (п. 7.4.) передбачено, що у разі якщо орендар не сплачує розмір орендної плати (повністю або частково), яка підлягає перерахуванню до державного бюджету, протягом трьох місяців підряд після закінчення терміну її сплати, визначеного п. 3.6. Договору, вживати заходів відповідно до вимог законодавства щодо розірвання Договору та стягнення заборгованості.
За п.10.6. Договору достроково Договір припиняється за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.
Таким чином, Договір встановлює, що несплата орендної плати протягом трьох місяців підряд після закінчення терміну її сплати, визначеного п. 3.6. Договору, є підставою саме для розірвання Договору, а не для його припинення шляхом односторонньої відмови.
Можливість припинення договору внаслідок односторонньої відмови його умовами не передбачена.
Питання припинення договірних орендних відносин має вирішуватися із застосуванням Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019, який є спеціальним нормативним актом у сфері регулювання правовідносин з оренди державного та комунального майна.
Ч.2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 передбачає, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Таким чином, зазначеною нормою передбачена можливість дострокового припинення договору оренди державного або комунального майна лиш з підстав, визначених саме цим законом, а не іншими законами України (зокрема, ЦК України).
Ч. 4 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає можливість припинення договору оренди в односторонньому порядку лише у випадку встановлення факту надання орендарем недостовірної інформації про право бути орендарем відповідно до положень частин третьої і четвертої статті 4 цього Закону.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню не загальна норма щодо можливості відмови від договору найму, що міститься в ст. 782 ЦК України, а спеціальні норми, зокрема, ч. 1, 3 ст. 291 ГК України, ч. 1,2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019.
Як було встановлено судом, вказані вище спеціальні норми передбачають можливість дострокового припинення договору оренди державного або комунального майна лише за згодою сторін або за рішенням суду шляхом його розірвання, а не внаслідок односторонньої відмови.
За таких обставин, суд вважає, що Договір оренди № 49/53/19-н від 17.10.2019 на даний час є діючим, правові підстави для застосування до спірних правовідносин приписів ч. 2 ст. 782 ЦК України, з посиланням на яку позивачем було заявлено про розірвання договору, відсутні, приймаючи до уваги відсутність у Законі України «Про оренду державного та комунального майна» підстав для припинення договірних орендних відносин у односторонньому порядку, тому у суду відсутні підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог про зобов'язання відповідача звільнити та повернути нежитлове орендоване приміщення.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Павленка Євгена Вікторовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державного бюджету України на рахунок UA 988999980313050094000016664, код отримувача 37959255, отримувач ГУК у Полтавській області / тг м.Горішні Плавні/ 22080300, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.) - 9992,24 грн основного боргу; 362,49 грн пені.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Павленка Євгена Вікторовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, код ЄДРПОУ 42769539 (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014) - 2270,00 грн витрат по сплаті судового збору.
4. Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.
5. В іншій частині вимог у позові відмовити
Повне рішення складено 08.02.2022.
Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя І.І. Пушко