79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.02.2022 Справа № 914/3163/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоунхендж», м. Обухів Київської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Фрут Капітал», м. Городок Львівської області,
про: стягнення грошових коштів в розмірі 1 832 974,47 грн
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання А.П. Полянський
За участю представників сторін:
позивача: А.В. Рафальський - представник;
відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоунхендж» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Фрут Капітал» про стягнення грошових коштів в розмірі 1 832 974,47 грн.
Ухвалою суду від 25.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.11.2021.
Рух справи відображено в ухвалах суду.
Ухвалою суду від 24.01.2022 закрито підготовче провадження у справі №914/3163/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.02.2022.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задоволити. Позовні вимоги представник позивача обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду, в результаті чого станом на час подання позовної заяви до суду у відповідача наявна заборгованість щодо сплати грошових коштів у сумі 1589665,00 грн, 3 % річних у розмірі 65056,38 грн та інфляційних нарахувань на суму боргу у розмірі 178 253,09 грн.
В жодне судове засідання представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом, причини неявки в судове засідання - не повідомив, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Слід зазначити, що Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв'язку на юридичну адресу відповідача, вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 81500, Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Артищівська, буд. 9, корпус 1. Проте від відповідача заяви, клопотання, в тому числі про розгляд справи без участі представника на адресу суду не надходили.
Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.
Суд, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті. Клопотання від відповідача щодо відкладення розгляду справи не надходили.
Враховуючи неодноразові відкладення судових засідань та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 07.02.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши представника позивача, присутнього в судовому засіданні в режимі відеоконферензвязку, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТОУНХЕНДЖ» (далі - Позивач або Підрядник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТБ ФРУТ КАПІТАЛ» (далі - Відповідач або Замовник), було укладено договір підряду № 17-04 від 17 квітня 2020 року на виконання будівельних робіт.
Відповідно до умов пункту 2.1 Договору, Підрядник зобов'язувався по завданню Замовника і за рахунок Замовника виконати роботи по укладенню полімерного покриття підлоги у виробничому приміщенні Замовника за адресою: Львівська область, м. Городок, вул. Артищівська 9, корпус 1, а Замовник зобов'язувався прийняти виконані Підрядником роботи і оплатити їх.
ТОВ «СТОУНХЕНДЖ» виконало роботи передбачені Договором, загальна вартість яких становила 2 499 665,00 грн, що підтвердується підписаним Актом приймання виконаних підрядних робіт № 1 від 24 липня 2020 року. Доказів наявності в замовника претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт в матеріалх справи відсутні.
Відповідно до умов п. 11.3. Договору підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт є підставою для проведення розрахунків між Сторонами.
Відповідно до умов Розділу 5 Договору, Замовник мав здійснити передоплату для забезпечення безперервного і своєчасного фінансування проведення Підрядником робіт.
Остаточний розрахунок між сторонами мав здійснюватися на підставі Акту приймання-передачі виконаних робіт, не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дня прийняття відповідних робіт.
Всупереч вище вказаним умовам Замовник порушив порядок проведення розрахунків по Договору, внаслідок чого виникла заборгованість перед ТОВ «СТОУНХЕНДЖ» у розмірі 1 589 665,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, ТОВ «СТОУНХЕНДЖ» погоджувало з Відповідачем графік погашення заборгованості, однак докази погашення заборгованості відповідно до строків даного графіку в матерілах справи відсутні.
Наведене стало підставою для з вернення з даним позовом до суду з матеріально- правовою вимогою про стягнення з відповідача 1 832,974,47 грн, з яких: 1 589 665,00 грн заборгованість за договором підряду, 65 056,38 грн 3 % річних, 178 253, 09 грн - інфляційні нарахування на суму боргу.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтовані та такі що підлягають до задоволення частково.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 ЦКУ визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За своєю правовою природою, укладений сторонами договір, є договором підряду, предметом якого є виконання робіт по укладенню полімерного покриття.
Відповідно до частини другої статті 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.
Згідно частин першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ст. 854, 879 ЦК України, п.7.7. Договору встановлює своєчасну оплату прийнятих будівельних робіт - основним обов'язком Замовника.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов'язання щодо оплати вартості робіт за договором підряду у повному розмірі і не спростував факту надання таких робіт, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 589 665,00 грн вартості виконаних робіт підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Щодо вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, то суд встановив наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевіривши поданий позивачем розрахунок 65 056,38 грн - трьох відсотків річних, вважає його арифметично вірним, відтак таким, що підлягає до задоволення в повному розмірі.
Щодо вимоги позивача про стягнення 178 253,09 грн інфляційних втрат, то суд, перевіривши поданий позивачем розрахунок, вважає його арифметично невірним. Згідно з проведеним судом розрахунком розмір інфляційних втарт за запропонований позивачем період складає 175 135, 32 грн (розрахунок додається).
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягаюють до часткового задоволення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення бставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач позовні вимоги не заперечив, доказів на спростування позовних вимог суду не надав.
Відповідно до статті 129 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 27 447,85 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ Фрут Капітал» (81500, Львівська обл., Городоцький р-н, місто Городок, вулиця Артищівська, будинок 9, корпус; ідентифікаційний код: 39878629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоунхендж» (08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Калініна, будинок № 57; ідентифікаційний код: 35162078) 1 589 665,00 грн основного боргу, 65 056,38 грн три відсотки річних, 175 135,32 грн - інфляційних нарахувань та 27 447,85 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду впорядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.02.2022.
Суддя Березяк Н.Є.