вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 370/668/20
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Бондаренко О.М., розглянув матеріали заяви (вх. № 1462/22від 21.01.2022) у справі
за позовом ОСОБА_1
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2
ОСОБА_2
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2
ОСОБА_3
АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3
до Садового товариства «Мотоцикліст»
08013, Київська обл., Макарівський р-н, с. Андріїївка, код ЄДРПОУ 26426239
про визнання незаконним та скасування рішення зборів уповноважених по вулицях Садового товариства «Мотоцикліст» оформленого протоколом № 142 від 01.02.2020
за участі представників сторін:
позивача ОСОБА_3, паспорт серія НОМЕР_4 від 10.05.2002;
ОСОБА_2 , паспорт серія НОМЕР_5 від 16.04.1999;
ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_6 від 16.01.1997;
відповідача: не з'явився.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області для розгляду за ухвалою Київського апеляційного суду від 29.01.2021 відповідно до частини 4 статті 377 Цивільного процесуального кодексу України надійшла справа №370/668/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Садового товариства "Мотоцикліст" про визнання незаконним та скасування рішення зборів уповноважених по вулицях Садового товариства "Мотоцикліст" оформленого протоколом № 142 від 01.02.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірними діями голови правління Садового товариства "Мотоцикліст", що призначений на дану посаду з порушенням положень статуту без відповідного кворуму та рішення загальних зборів.
Рішенням Господарського суду Київської області від 13.01.2022 у справі №370/668/20 позов задоволено повністю.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивачів надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №1462/22 від 21.01.2022) з метою вирішення питання про розподіл судових витрат позивача у справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2022 призначено судове засідання з розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №1462/22 від 21.01.2022) на 01.02.2022.
У судове засідання 01.02.2022 з'явились позивачі, які підтримали заяву, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового розгляду відповідач повідомлений належним чином.
За результатами розгляду заяви, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності, суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до частин 1, 2 статті 221, статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
На підтвердження понесення судових витрат позивачами долучені: договори про надання правової допомоги від № 02/21, № 03/21, № 04/21 від 19.01.2021, ордери на надання правничої допомоги: серія АА № 1074051 від 19.01.2021, серія АІ № 1100222 від 19.01.2021, серія АА № 1074049 від 19.01.2021, квитанції до прибуткового касового ордера: № 02/21-1 від 20.01.2021 на суму 5000,00 грн., № 03/21-1 від 20.01.2021 на суму 5000,00 грн., № 04/21-1 від 20.01.2021 на суму 5000,00 грн., акти здачі - прийняття наданих послуг від 17.01.2022, всього на суму 15000,00 грн.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Під час вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, судом враховано постанову Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17 та практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04), а також вимоги статті 126 Господарського процесуального кодексу України про те, що питання щодо зменшення таких витрат суд розглядає виключно за клопотанням іншої сторони справи, одночасно, фактичне здійснення таких витрат та їх розмір має підтверджуватись наданими суду доказами.
Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для включення судом витрат позивачів на професійну правничу допомогу до судових витрат у справі у повному розмірі, вказаному у заяві представника позивачів, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, що відповідачем не заперечено та про відшкодування їх відповідачем відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: зважаючи на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 13.01.2022 позов у справі №370/668/20 задоволено повністю - судові витрати позивачів на професійну правничу допомогу покладаються повністю на відповідача.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Заяву (вх. № 1462/22 від 21.01.2022) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення судових витрат задовольнити повністю.
2. Стягнути з Садового товариства «Мотоцикліст» (08013, Київська обл., Макарівський р-н, с. Андріїївка, код ЄДРПОУ 26426239) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).
3. Стягнути з Садового товариства «Мотоцикліст» (08013, Київська обл., Макарівський р-н, с. Андріїївка, код ЄДРПОУ 26426239) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).
4. Стягнути з Садового товариства «Мотоцикліст» (08013, Київська обл., Макарівський р-н, с. Андріїївка, код ЄДРПОУ 26426239) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).
5. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08.02.2022.
Суддя С.О. Саванчук