ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.02.2022Справа №910/17614/21
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
про стягнення 84 969,07 грн.,
У жовтні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення 84 969,07 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0197-20-00166 від 26.08.2020 та внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Renault 19, державний номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/000684262, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування спричинених збитків у розмірі 84 969,07 грн. покладається на відповідача.
У змісті позовної заяви позивач зазначає, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 відкрито провадження у справі №910/17614/21; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвала суду від 03.11.2021 була надіслана Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Еталон" 04.11.2021 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105481410017 була вручена відповідачу 10.11.2021.
Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Таким чином, керуючись приписами п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 03.11.2021 є 10.11.2021 (день проставлення у поштовому повідомленні №0105481410017 відмітки про вручення судового рішення).
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 у справі №910/17614/21 встановлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Еталон" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення іншим учасникам справи - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон" повинне було подати відзив на позов у строк до 25.11.2021 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
26.08.2020 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та Приватним підприємством "Ярослав" (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0197-20-00166 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 8 Договору строк його дії встановлено з 31.08.2020 по 30.08.2021.
27.05.2021 близько 16 год. 06 хв. неподалік зупинки "Санаторій "Жовтень" по вул. Столичне шосе АД П-01 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля Renault 19, державний номерний знак НОМЕР_2 , а саме: ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault 19, не врахував дорожньої обстановки, під час перестроювання, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Highlander, у зв'язку з чим обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Факт настання спірної ДТП підтверджується довідкою Управляння патрульної поліції в місті Києві №3021152427318607 (вих. №22223/41/11/5-21 від 22.06.2021) та протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №137000.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3б, 13.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 22.07.2021 у справі №752/14723/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку з зверненням Приватного підприємства "Ярослав" до страховика за Договором із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового випадку від 31.05.2021, позивачем на підставі страхового акту №ДККА-76051 від 17.06.2021, розрахунку страхового відшкодування, здійсненого з урахуванням виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Саміт Моторз Україна" (СТО) рахунку №СМУ00017715 від 03.06.2021 на суму 101 556,87 грн., виконано свої зобов'язання за Договором та здійснено відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів (на рахунок СТО) у загальній сумі 101 556,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням №16425 від 17.06.2021.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як встановлено постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 22.07.2021 у справі №752/14723/21, спірна ДТП, внаслідок якої було завдано шкоду автомобілю Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_1 , сталася з вини водія автомобіля Renault 19, державний номерний знак НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Renault 19, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/000684262, що підтверджується інформацією з бази Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо полісу №АР/000684262.
Наведеним договором (полісом №АР/000684262) передбачено, що франшиза становить - 2 600,00 грн., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 130 000,00 грн.
Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто, станом на 27.05.2021.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
На підтвердження розміру витрат, завданих спірною ДТП автомобілю страхувальника за Договором, позивачем було надано суду страховий акт №ДККА-76051 від 17.06.2021, розрахунок страхового відшкодування, здійснений з урахуванням виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Саміт Моторз Україна" (СТО) рахунку №СМУ00017715 від 03.06.2021 на суму 101 556,87 грн., та платіжне доручення №16425 від 17.06.2021 на суму 101 556,87 грн. з призначенням платежу - страхове відшкодування 28-0197-20-00166 від 28.06.2020, страховий акт №ДККА-76051 від 17.06.2021, Приватне підприємство "Ярослав", ЄДРПОУ 21635240, рахунок №СМУ00017715 від 03.06.2021, без ПДВ.
Як вбачається із платіжного доручення №16425 від 17.06.2021, виплачені в якості страхового відшкодування за Договором кошти у розмірі 101 556,87 грн., були перераховані на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Саміт Моторз Україна".
У суду відсутні будь-які підстави вважати, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Саміт Моторз Україна" (одним із видів діяльності якого за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів) не було виконано відновлювального ремонту застрахованого за Договором автомобіля після одержання від позивача суми коштів, необхідної для такого ремонту.
Натомість, частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що позивачем заявлено до стягнення суму матеріального збитку з урахуванням податку на додану вартість (хоча в платіжному дорученні №16425 від 17.06.2021 і зазначається, що оплата коштів здійснена без ПДВ). Такі висновки суду базуються на тому, що сума, перерахована згідно платіжного доручення №16425 від 17.06.2021, дорівнює сумі, зазначеній у рахунку №СМУ00017715 від 03.06.2021, а в останньому вказано, що вартість робіт з ремонту автомобіля Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням вартості матеріалів з ПДВ складає 101 556,87 грн., а без ПДВ з урахуванням знижки - 84 630,74 грн.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (надалі - "ПДВ"). При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Таким чином, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією винної сторони або стягується судом після дослідження обставин чи є надавач послуг з ремонту автомобіля, який був пошкоджений під час ДТП з вини іншої особи, платником податку на додану вартість.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/171/17 та від 05.04.2018 у справі № 910/3165/17.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Саміт Моторз Україна" (індивідуальний податковий номер 362592826555) є платником податку на додану вартість з 11.12.2008, що підтверджується даними реєстру платників ПДВ, які міститься на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv.
Відтак, керуючись п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд приходить до висновку про правомірність включення до виплаченого страхувальнику за Договором страхового відшкодування суми податку на додану вартість у розмір 16 926,13 грн.
Отже, фактично позивачем сплачено страхувальнику за Договором страхове відшкодування у загальному розмірі 101 556,87 грн.
З аналізу ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 26 Закону України "Про страхування" вбачається, що сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами по справі.
Пунктом 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 (надалі - Методика), передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Водночас, позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що у автомобіля Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_1 , пробіг вдвічі більший за нормативний, то вартість відновлювального ремонту підлягає розрахунку з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
Пунктом 7.39 Методики встановлено винятки із випадків коли до нових автомобілів (понад встановлений п. 7.38 Методики строк експлуатації) застосовується коефіцієнт фізичного зносу 0. Такими винятками є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Таким чином, у відповідності до підпункту а) пункту 7.39 Методики при розрахунку вартості матеріального збитку, завданого автомобілю Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_1 , підлягає застосуванню коефіцієнт фізичного зносу із значенням, відмінним від нуля.
За розрахунками Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 30%.
Відтак, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" було здійснено власний розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Саміт Моторз Україна" рахунку №СМУ00017715 від 03.06.2021 та розміру коефіцієнту фізичного зносу - 0,3, внаслідок чого було визначено, що відшкодуванню підлягають витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу Toyota Highlander, у розмірі 87 569,07 грн.
В свою чергу, відповідач не скористався правом на спростування доводів позивача, не навів власного розрахунку розміру коефіцієнту фізичного зносу та/або вартості відновлювального ремонту автомобіля Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
Керуючись нормами ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 87 569,07 грн.
Враховуючи визначені полісом №АР/000684262 розмір франшизи - 2 600,00 грн. та ліміт відповідальності за шкоду майну - 130 000,00 грн., встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту, право на відшкодування якого перейшло до позивача, - 87 569,07 грн., відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 84 969,07 грн.
З метою отримання страхового відшкодування позивач на підставі ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача із заявою на виплату (страхового) відшкодування (вих. №11/20752 від 05.07.2021), в якій просив сплатити страхове відшкодування у розмірі 101 556,87 грн. на рахунок Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" за вказаними у даній заяві реквізитами.
Дана заява була одержана Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" 09.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0303807240857.
У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відтак, відповідач повинен був сплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 84 969,07 грн. до 07.10.2021 включно.
Однак, відповідачем не надано суду доказів на спростування твердження позивача, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" не здійснило відшкодування шкоди (в тому числі, після звернення позивача до суду із даним позовом).
За таких обставин, зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 84 969,07 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано, а відтак Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон" є таким, що прострочило своє зобов'язання із сплати страхового відшкодування у розмірі 84 969,07 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" в повному обсязі та наявність правових підстав для стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" страхового відшкодування у розмірі 84 969,07 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У змісті позовної заяви Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, у відповідності до якого позивач очікує понести судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 270,00 грн. та на оплату правової допомоги у розмірі 3 000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем було долучено докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви.
Представництво інтересів Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" в межах справи №910/17614/21 здійснювалось адвокатом Гедз Юлією Володимирівною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №6153 від 09.08.2018) на підставі довіреності від №0120-103 від 30.10.2020.
Як вбачається із інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адвокат Гедз Юлія Володимирівна є керівником Адвокатського бюро "Гедз".
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" було долучено до позовної заяви Договір №1 про надання правничої (правової) допомоги від 05.11.2018, укладений між Адвокатським бюро "Гедз" (адвокатське бюро) та позивачем (клієнт), у відповідності до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає а себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 5.1 Договору №1 про надання правничої (правової) допомоги від 05.11.2018 передбачено, що за надання правової (правничої) допомоги адвокатським бюро, клієнт оплачує гонорар, розмір якого визначається додатком до договору, який є його невід'ємною частиною.
Згідно Додатку №4 від 09.08.2020 до Договору №1 про надання правничої (правової) допомоги від 05.11.2018 сторонами погоджено, що за надання правової (правничої) допомоги адвокатським бюро у справах, де клієнт виступає в якості позивача, клієнт перераховує на розрахунковий рахунок адвокатського бюро гонорар, розмір якого становить 3 000,00 грн. за кожну справу.
У відповідності до акту виконаних робіт від 26.10.2021 до Договору №1 про надання правничої (правової) допомоги від 05.11.2018 адвокатським бюро було надано, а Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" прийнято послуги з надання правничої (правової) допомоги щодо представництва інтересів клієнта у справі про стягнення страхового відшкодування з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон", внаслідок страхової події, що мала місце 27.05.2021.
Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" було прийнято виконані адвокатським бюро роботи (послуги) за вказаним актом без зауважень та здійснено їх оплату, що підтверджується платіжним дорученням №3867 від 26.10.2021.
У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - задоволення позовних вимог у повному обсязі та відсутність клопотання відповідача, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000,00 грн.
Керуючись статтями 13, 14, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32 літ. А; ідентифікаційний код 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 84 969 (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 07 коп., судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до положень ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 08.02.2022.
Суддя Р.В. Бойко