Ухвала від 01.02.2022 по справі 909/69/22

Справа № 909/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01.02.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П. А., розглянувши матеріали позовної заяви № 1622/22 від 31.01.2022

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліваро", провулок Новопечерський, буд. 5,м. Київ,01042

до відповідача: Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський арматурний завод" вул. Євгена Коновальця, буд. 229,м. Івано-Франківськ,76014

про: відкриття провадження у справі про банкрутство

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

31. 01.2022 року заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліваро" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод"

В обґрунтуванням поданого позову, позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача умов договору безвідсоткової грошової позики від 08.10.2018 року з додатком в частині оплати наданих послуг.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає таке:

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Приписами частини 1 статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій статус суддів", судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Між тим, до позовної заяви в якості доказу, що підтверджує обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачем надано договір безвідсоткової грошової позики від 08.10.2018 року з додатком, що викладено російською мовою.

Рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2008 від 22.04.2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до статті 124 Конституції України, Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Разом з тим, суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов'язок суду приймати такі документи до розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 10 ГПК України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою, а відповідний механізм забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою передбачено у частинах 3, 4 статті 10 ГПК України, відповідно до якої суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення ч. 1 ст. 10 ГПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд зауважує, що докази надані до позовної заяви повинні бути подані державною (українською) мовою.

Відповідно до статті 79 Закону України "Про нотаріат" нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на російській мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Дана позовна заява подана всупереч наведених приписів процесуального закону, оскільки позивачем подано безвідсоткової грошової позики від 08.10.2018 року з додатком без нотаріально засвідченого перекладу на українську мову.

З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліваро" без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків, шляхом надання до суду: перекладу копії безвідсоткової грошової позики від 08.10.2018 року з додатком доданого до позовної заяви, з російської мови на українську, посвідчених нотаріусом у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Ліваро» залишити без руху.

2.Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 01.02.2022 року та не підлягає оскарженню.

Суддя П. А. Шкіндер