вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі
08.02.2022м. ДніпроСправа № 904/9435/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Фещенко Ю.В.,
розглянувши спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупа І К"
та Приватного підприємства "Сигма-Восток"
про затвердження мирової угоди
у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупа І К" (Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське)
до Приватного підприємства "Сигма-Восток" (Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Військове)
про стягнення заборгованості за договором поставки № 12/05-4 від 12.05.2020 у загальному розмірі 171 630 грн. 93 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Крупа І К" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Сигма-Восток" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 12/05-4 від 12.05.2020 у загальному розмірі 171 630 грн. 93 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 99 315 грн. 62 коп. - основного боргу;
- 54 520 грн. 19 коп. - пені;
- 11 573 грн. 35 коп. - інфляційних втрат;
- 6 221 грн. 77 коп. - 3% річних.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 574 грн. 46 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 12/05-4 від 12.05.2020 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 99 315 грн. 62 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 5.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 21.05.2020 по 06.12.2021 в сумі 54 520 грн. 19 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з червня 2020 року по жовтень 2021 року у сумі 11 573 грн. 35 коп., а також 3% річних за період прострочення з 21.05.2020 по 06.12.2021 у сумі 6 221 грн. 77 коп.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. суду № 311/22 від 05.01.2022).
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від позивача та відповідача надійшла спільна заява (вх. суду № 4284/22 від 27.01.2022), в якій вони просять суд затвердити мирову угоду у справі № 904/9435/21, укладену 25.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крупа І К" та Приватним підприємством "Сигма-Восток".
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Частини друга - шоста статті 250 Господарського процесуального кодексу України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження (частина 7 статті 250 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки у даній справі ціна позову не перевищувала 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в силу частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, справа була визнана малозначною та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Частиною 2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частиною 3 статті 192 Господарського процесуального кодексу України до ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Так, суд звертає увагу сторін на положення статей 193, 231 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких:
- виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою (частина 1 статті 193 Господарського процесуального кодексу України);
- ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" (частина 2 статті 193 Господарського процесуального кодексу України);
- у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (частина 3 статті 193 Господарського процесуального кодексу України);
- у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вказане, а також, обставини того, що позивач та відповідач, подаючи до суду заяву про затвердження мирової угоди, дійшли згоди щодо необхідності її затвердження судом, господарський суд, беручи до уваги наведені вище норми закону та волевиявлення сторін, вважає за необхідне здійснити розгляд заяви про затвердження мирової угоди без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви позивача та відповідача про затвердження мирової угоди, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання,
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 12.05.2020 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупа І К" (далі - постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Сигма-Восток" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 12/05-4 (далі - договір, а.с. 21), за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію в асортименті, кількості і за ціною, вказаним в рахунках та/або накладних, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 8.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі - до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Закінчення терміну дії договору не звільняє сторін від обов'язку виконання тих зобов'язань, що залишились невиконаними (пункт 11.2. договору).
Доказів зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору постачання продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції, що поставляється, постачальник надає покупцеві рахунок і видаткову накладну, в яких вказується найменування, асортимент, кількість і ціна продукції. Постачання продукції здійснюється самовивезенням або автоперевізниками. Продукція упакована, вартість тари і упаковки включена у вартість товару.
Загальна сума договору складається з сумарної вартості усіх постачань, вказаних у видаткових накладних, з урахуванням ПДВ (пункт 2.3.2. договору).
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
У пункті 2.4. договору вказано, що датою постачання продукції є дата виписки постачальником видаткової накладної. Видаткова накладна є специфікацією до договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 253 856 грн. 73 коп. відповідно до видаткових накладних, які залучені до матеріалів справи (а.с. 22-25).
Суд зауважує, що товар, визначений умовами договору, у повній мірі відповідає товару, що було поставлено згідно з вказаними накладними, а отже судом визначено, що сторонами в цій частині були дотримані умови договору.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку продавця за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити вартість цього товару.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що покупець здійснює передоплату у розмірі 100% протягом 2 днів з моменту отримання рахунку або за попереднім погодженням сторін плату за кожну партію продукції протягом 2 календарних днів з дати постачання цієї партії продукції.
Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника (пункт 3.3. договору).
Враховуючи вказане, судом встановлено, що строк оплати поставленого позивачем товару на загальну суму 253 856 грн. 73 коп. є таким, що настав.
Проте, в порушення вказаних вище умов договору, відповідач поставлений позивачем у період з 12.05.2020 по 25.11.2021 товар оплатив лише частково на суму 154 541 грн. 11 коп., на підтвердження чого позивачем надано банківську виписку від 13.10.2020, яку залучено до матеріалів справи (а.с. 47).
Отже, свої зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару відповідач порушив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 99 315 грн. 62 коп. (253 856 грн. 73 коп. - 154 541 грн. 11 коп.), яка у добровільному порядку відповідачем не сплачена. Вказане і є причиною спору.
Крім того, за прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 5.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 21.05.2020 по 06.12.2021 в сумі 54 520 грн. 19 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з червня 2020 року по жовтень 2021 року у сумі 11 573 грн. 35 коп., а також 3% річних за період прострочення з 21.05.2020 по 06.12.2021 у сумі 6 221 грн. 77 коп.
У процесі розгляду справи судом від позивача та відповідача надійшла спільна заява, в якій вони просили суд затвердити мирову угоду по даній справі. Також у своїй заяві (мировій угоді) сторони підтвердили, що обізнані з правовими наслідками укладення мирової угоди та закриття провадження у справі. До заяви позивачем додано мирову угоду від 25.01.2022.
Так, частиною 7 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Частинами 1 та 2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
У відповідності до положень вказаної статті, між позивачем та відповідачем 25.01.2022 було укладено мирову угоду по справі, яку позивач та відповідач просять суд затвердити у справі.
Судом встановлено, що умови укладеної між сторонами мирової угоди від 25.01.2022 не суперечать чинному законодавству України, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є виконуваними, а також стосуються лише прав та обов'язків сторін щодо предмета спору.
Обставини, визначені частиною 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, щодо наявності підстав для відмови у затвердженні мирової угоди, відсутні.
Мирова угода від 25.01.2022 укладена у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством, а тому підлягає прийняттю та затвердженню господарським судом.
Судом встановлено, що мирова угода підписана:
- зі сторони позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупа І К" - директором Крупою В.М., повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.12.2021 (а.с. 41);
- зі сторони відповідача - Приватного підприємства "Сигма-Восток" мирова угода підписана директором - Прометним О.С., повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.12.2021 (а.с. 30).
Відповідно до статті 193 Господарського процесуального кодексу України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (на підставі статей 3, 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне затвердити укладену сторонами мирову угоду від 25.01.2022, а провадження у справі закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").
У пункті 2.2. Мирової угоди від 25.01.2021 сторони досягли згоди, що відповідач зобов'язується здійснити погашення заборгованості перед позивачем на загальну суму 101 890 грн. 08 коп., яка включає, зокрема, суму сплаченого судового збору по справі №904/9435/21 у розмірі 2 574 грн. 46 коп.
Враховуючи обставини того, що у тексті поданої до суду мирової угоди, сторонами врегульовано питання відшкодування судового збору у повному обсязі, вказане питання щодо розподілу судових витрат не вирішується судом.
На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 192-193, 231-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупа І К" та Приватного підприємства "Сигма-Восток" про затвердження Мирової угоди у справі №904/9435/21.
2. Затвердити мирову угоду від 25.01.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крупа І К" та Приватним підприємством "Сигма-Восток" по справі №904/9435/21, у наступній редакції:
"МИРОВА УГОДА
по справі № 904/9435/21, що знаходиться у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області
(в порядку статті 192 Господарського процесуального кодексу України)
смт. Слобожанське 25.01.2022
Товариство з обмеженою відповідальністю "Крупа І К" (код 39708062, адреса: Україна, 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище міського типу Слобожанське, вулиця Кримська, будинок 22) в особі директора Крупи Володимира Миколайовича, який діє на підставі Статуту Товариства (далі - "позивач") та
Приватне підприємство "Сигма-Восток" (код 34837181, адреса: Україна, 52472, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, село Військове, вулиця Оптовця, будинок 2), в особі Прометного Олександра Сергійовича, який діє на підставі Статуту підприємства (далі - "відповідач2), надалі разом - "Сторони", що є сторонами у справі № 904/9435/21, яка знаходиться у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупа І К" до Приватного підприємства "Сигма-Восток" про стягнення 171 630 грн. 93 коп. за договором поставки № 12/05-4 від 12.05.2020, уклали дану Мирову угоду стосовно предмету позову, про наступне:
1. Керуючись статтями 78, 80 Господарського процесуального кодексу України, розуміючи наслідки своїх процесуальних дій, прийшли до згоди укласти мирову угоду щодо предмету спору по справі № 904/9435/21.
2. Сторони домовились визначити порядок врегулювання спору по справі № 904/9435/21 наступним чином:
2.1. Відповідач визнає та підтверджує факт існування станом на 25.01.2022 заборгованості у ПП "Сигма-Восток" перед ТОВ "Крупа І К" за отриманий товар згідно з договором поставки 12/05-4 від 12.05.2020р. у розмірі 171 630 грн. 93 коп.
2.2. ПП "Сигма-Восток" здійснить погашення заборгованості перед ТОВ "Крупа І К" на
загальну суму 101 890 грн. 08 коп., яка складається з:
- 99 315 грн. 62 коп. - основний борг за договором поставки № 12/05-4 від 12.05.2020;
- 2 574 грн. 46 коп. - сплаченого судового збору по справі № 904/9435/21.
2.3. Позивач заявляє, що у разі погашення перед ним заборгованості у сумі 99 315 грн. 62 коп., та суми судового збору в розмірі 2 574 грн. 46 коп., в строк до 31.03.2022, то позивач відмовляється від стягнення з відповідача штрафів, у розмірі 72 315 грн. 31 коп., що є предметом позову по даній справі, яка складається з:
- пені у розмірі 54 520 грн.19 коп.;
- 3% річних у розмірі 6 221 грн. 77 коп.;
- інфляційне збільшення боргу у розмірі 11 573 грн. 35 грн.
3. Погашення заборгованості зазначеної у пункті 2.2. даної Мирової угоди буде проводитися відповідачем одним платежем в строк до 31.03.2022, включно.
3.1. Відповідач має право провести дострокове погашення заборгованості.
4. Оплата згідно з пунктом 2.2. даної Мирової угоди, здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Крупа І К", а саме: п/р НОМЕР_1 є ПАТ "Приватбанк", МФО 305299
Призначення платежу: "Погашення боргу згідно з мировою угодою від 25.01.2022 по справі № 904/9435/21, Господарський суд Дніпропетровської області".
5. Дана Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню Господарським судом Дніпропетровської області.
6. Дана мирова угода набуває чинності з дня її затвердження судом та діє до повного виконання сторонами зобов'язань, передбачених даною Мировою угодою.
7. Сторони зобов'язуються звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області зі спільною заявою про визнання Мирової угоди у справі № 904/6880/21 та закриття провадження у справі.
8. Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження даної Мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
9. Позивач у відповідності до ухвали господарського суду Дніпропетровської області про затвердження даної мирової угоди, в рамках Закону України "Про виконавче провадження" матиме статус - "Стягувача";
10. Відповідач у відповідності до ухвали господарського суду Дніпропетровської області про затвердження даної мирової угоди, в рамках Закону України "Про виконавче провадження" матиме статус - "Боржника".
11. У разі несплати відповідачем суми боргу у порядку пункту 2.2. цієї Мирової Угоди позивач має право направити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження цієї Мирової угоди до виконавчої служби для виконання шляхом стягнення з відповідача суми боргу у розмірі, вказаному у пункті 2.2. Мирової угоди.
12. Наслідки затвердження судом Мирової угоди та припинення провадження у справі та зміст статей 78, 80 Господарського процесуального кодексу України сторонам відомі та зрозумілі.
13. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави.
14. Мирова угода набирає чинності з моменту затвердження її Господарським судом Дніпропетровської області.
15. Дана мирова угода підписана у трьох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін та один оригінал - для Господарського суду Дніпропетровської області.
16. Підписи сторін.".
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крупа І К" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вулиця Кримська, будинок 22; ідентифікаційний код 39708062).
Боржник: Приватне підприємство "Сигма-Восток" (52472, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Військове, вулиця Оптовця, будинок 2; ідентифікаційний код 34837181).
3. Закрити провадження у справі № 904/9435/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупа І К" до Приватного підприємства "Сигма-Восток" про стягнення заборгованості за договором поставки № 12/05-4 від 12.05.2020 у загальному розмірі 171 630 грн. 93 коп.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 08.02.2022 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
5. Ухвала є виконавчим документом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", та може бути пред'явлена до виконання у строк до 09.02.2025.
Повний текст ухвали підписаний - 08.02.2022.
Суддя Ю.В. Фещенко