"15" квітня 2010 р. м. Київ К-4686/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,
при секретарі: Шкляр А.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Датський текстиль»компанії «ПВН Холдінг А/С»на постанову Господарського суду Львівської області від 16.11.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 року по справі № 5/1806-13/312А за позовом Дочірнього підприємства «Датський текстиль»компанії «ПВН Холдінг А/С»до ДПІ у Сокальському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Господарського суду Львівської області від 16.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 року, в задоволені позову Дочірнього підприємства «Датський текстиль»компанії «ПВН Холдінг А/С»до ДПІ у Сокальському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення -відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 27.02.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 27.05.2009 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі Дочірнє підприємство «Датський текстиль»компанії «ПВН Холдінг А/С»просить скасувати судові рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме, пп.7.2.3., п.7.2., п.7.7 ст.7, п.1.8 ст.1, п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення -скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в грудні 2004 року до ДПІ у Сокальському районі подано декларацію по ПДВ за листопад 2004 р., 25.02.2005 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 348 622,00 грн.
22.09.2006 р. представником ДПІ у Сокальському районі була здійсненна виїзна позапланова перевірка ДП «Датський текстиль»компанії «ПВН Холдінг А/С»з питань відшкодування з бюджету податку на додану вартість за період з 01.11.2004 р. по 30.11.2004 р., за результатами якої складено акт №626/23-1/31588791 від 22.09.2006 р.
В зазначеному акті відповідач посилається на порушення підприємством пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.1.8 ст.1 та п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 32 561,00 грн.
На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №000858231/0 від 27.09.2006 р.
У листопаді 2004 року ДП «Датський текстиль»отримано барвники від ПП «Ритмікс», у зв'язку з відвантаження товару останнім були виписані податкові накладні, а саме, №406 від 27.09.2004 р. на суму ПДВ 14 214,05 грн. та №511 від 19.11.2004 р. на суму ПДВ 18 346,45 грн.
За результатами зустрічної перевірки ПП «Ритмікс»було встановлено, що по взаєморозрахунках з ДП «Датський текстиль»сума ПДВ у розмірі 32 560,50 грн. була включена до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображена в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідає даним податкової декларації з ПДВ.
Проте, ПП «Ритмікс»є посередником, отримувало відвантажений товар від постачальника ПП «Форте».
01.08.2006 р. відповідачем отримано відповідь №30441/7/23-713 від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, що провести зустрічну перевірку ПП «Форте»не можливо, оскільки не встановлено фактичне місцезнаходження підприємства, надано матеріали до податкової міліції на розшук підприємства.
22.08.2006р. від Червоноградського ВПМ УПМ ДПА у Львівській області отримано відповідь, що дане підприємство має ознаки «фіктивності», а саме за юридичною адресою не знаходиться.
Відмовляючи в задоволені позову суди попередніх інстанцій мотивували свої висновки тим, що податкова інспекція правомірно відмовила позивачу у відшкодуванні суми ПДВ у розмірі 32561,00 грн., оскільки зазначена сума не знайшла свого підтвердження під час перевірки, враховуючи, що постачальник товарно-матеріальних цінностей по другому ланцюгу (ПП «Форте») не перебуває за своєю юридичною адресою і перевірити його на предмет сплати сум ПДВ до бюджету немає можливості.
З такими висновками судів в повній мірі погодитись не можна, оскільки вони зроблені без повного з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.п.7.7.1 п.п.7.2.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 7.4.1 пунктом 7.4 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (основних фондів, нематеріальних активів), в ціні яких платником податку - покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість.
При вирішенні питання щодо правомірності заявленої до відшкодування суми ПДВ необхідно враховувати, що чинне законодавство не ставить в залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.
Отримані відповідачем відомості про ознаки фіктивності фірми-постачальника по ланцюгу придбання не є підставою для зменшення бюджетного відшкодування позивачу, якщо платником податку дотримано всіх встановлених законом умов для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту по господарським операціям, які мали реальний характер і це встановлено судом на підставі належних і допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права.
Ні судом першої, ні апеляційної інстанцій не з'ясовувалось питання щодо сплати позивачем сум податку на додану вартість в ціні товару та не дано оцінку висновкам зустрічної перевірки ПП «Ритмікс»про те, що суми ПДВ у розмірі 32 560,50 грн. по спірним податковим накладним включені ним до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображені в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації з ПДВ.
Крім того, посилання суду як на встановлений факт відсутність постачальника ТМЦ (ПП «Форте») за юридичною адресою не можна вважати обґрунтованим без дослідження даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, який згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»є автоматизованою системою збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Судом не були дотримані вимоги ст.ст.11, 79 КАС України, що призвело до прийняття судових рішень, які не відповідають частині 1 ст.159 КАС України, згідно якої судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини друга та третя цієї статті).
При новому розгляді справи суду слід врахувати зазначене, а також те, що згідно з частиною 1 статті 138 цього Кодексу предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення, або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.
Відповідно до частини 2 статті 227 вищезазначеного Кодексу підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 221, 227, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Датський текстиль»компанії «ПВН Холдінг А/С»задовольнити частково, постанову Господарського суду Львівської області від 16.11.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 року -скасувати та направити справу на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Головуючий:/підпис/_______________________Т.М. Шипуліна
Судді:/підписи/_______________________Л.І. Бившева
_______________________М.І. Костенко
_______________________Н.Є. Маринчак
_______________________А.О. Рибченко