17 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/7955/21 пров. № А/857/21005/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року (головуючий суддя Сорока Ю.Ю., м. Луцьк) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні державної допомоги сім'ям з дітьми - допомоги при народження дитини, зобов'язання призначити та виплачувати державну допомогу сім'ям з дітьми - допомогу при народженні дитини.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним рішення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 30 червня 2021 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні державної допомоги сім'ям з дітьми - допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов'язано Департамент соціальної політики Луцької міської ради призначити та виплачувати ОСОБА_1 державну допомогу сім'ям з дітьми - допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Департамент соціальної політики Луцької міської ради оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального права, просив його скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначає, що при винесенні даного рішення суд не надав правової оцінки щодо застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст.11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі- Закон 2811), відповідно до якої допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Вказана норма є чинна та зміни до неї не вносилися. І цією статтею визначені терміни подачі заяви та документів для призначення допомоги сім'ям з дітьми.
Аналогічна норма викладена в п.12 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (Порядок 1751).
В основу обґрунтування рішення, суд посилається на положення п.2 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» від 08 квітня 2020 р. № 264, відповідно до якого строк звернення за призначенням державної допомоги сім'ям з дітьми, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, продовжується на період карантину та один місяць після дати його відміни.
В той же час, не бере до уваги Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» відповідно до якого розділ VIII Закону 2811 доповнено п. 1-1такого змісту:
«Установити, що визначені статтею 6 цього Закону строки звернення щодо призначення державної допомоги сім'ям з дітьми продовжуються на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, та один місяць після дати його завершення».
Відповідно до ст. 6 Закону 2811 документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.
Тобто, вказана стаття не містить строків звернення щодо призначення державної допомоги сім'ям з дітьми.
Таким чином, при вирішенні даного спору судом порушено принци загальної пріоритетності закону, що має вищу юридичну силу над нормами підзаконно-нормативного акта.
Також суд пов'язує неможливість звернення позивача до департаменту соціальної політики з відповідною заявою про призначення допомоги при народженні дитини із запровадженням на території України карантину, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-CoV-19» (зі № 11-2-8.5/13512/2021 від 29.10.2021 з змінами) та від 21.04.2021 №405 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».
В той же час, вказані постанови Кабінету Міністрів України не містять положень, які б створювали перешкоди для перетину кордону громадянам України.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 червня 2020 року позивач, громадянка України, ОСОБА_1 , перебуваючи на території Російської Федерації, народила сина - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
В червні 2021 року позивач, діючи в інтересах малолітньої дитини, подала до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради заяву, з усіма необхідними підтверджуючими документами, щодо виплати допомоги при народженні дитини.
30.06.2021 Департаментом соціальної політики Луцької міської ради прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини у зв'язку з тим, що звернення за її призначенням надійшло пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини, про що позивачу надіслано повідомлення №11.2-8.6/3045/2021 від 04 липня 2021 року про відмову у наданні державної допомоги сім'ям з дітьми.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно врахував, що згідно статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до цього Закону, призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми, зокрема, допомога при народженні дитини.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», визначено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення. Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомої и сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Згідно статті 10 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з ди тиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.
Згідно із частинами 1-3 статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми'допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.
Частиною 7 статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Статтею 12 вищезазначеного Закону визначено розмір допомоги при народженні дитини.
Умови призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначаються Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постаповою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 (далі - Порядок №1751).
Пунктом 2 Порядку №1751 визначено, що державна допомога сім'ям з дітьми призначається і виплачується: громадянам України; іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які погребують додаткового захисту і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Призначення і виплата державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання заявника.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Пунктом 12 Порядку №1751 визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
11 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» через спалах у світі коронавірусу з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року в Україні був введений карантин. В подальшому з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, дія карантину була продовжена до 24 квітня 2020 року, до 11 травня 2020 року, до 22 травня 2020 року, до 31 липня 2020 року, до 31 жовтня 2020 року, до 31 грудня 2020 року, до 28 лютого.
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) та від 21.04.2021 №405 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» карантин продовжено до 30 червня 2021 року.
Кабінет Міністрів України з метою посилення соціального захисту населення на період вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 прийнято постанову від 08 квітня 2020 року №2б4 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги», пунктом 2 частини 1 якої постановлено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: строк звернення за призначенням державної допомоги сім'ям з дітьми, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, продовжується на період карантину та один місяць після дати його відміни.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний позов підлягає задоволенню.
Виходячи із зазначеного вище суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Луцької міської ради залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року по справі № 140/7955/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін