17 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/4004/21 пров. № А/857/19445/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року (головуючий суддя Мірінович У.А., м. Тернопіль) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в яуому просив визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи на Хоростківському цукровому заводі «Комсомолець» м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, зафіксовані у трудовій книжці НОМЕР_1 від 26.01.1982 на сторінках 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 із врахуванням штампу: «Безперервний стаж роботи зберігається»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити повторний перерахунок страхового стажу та зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи на Хоростківському цукровому заводі «Комсомолець» м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, зафіксовані у трудовій книжці НОМЕР_1 від 26.01.1982 на сторінках 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 із врахуванням штампу: «Безперервний стаж роботи зберігається» та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», провівши перерахунок пенсії з 10 березня 2021 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального права, просив його скасувати та винести нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі зазначає, що Тернопільським адміністративним судом застосовано не вірно норми матеріального законодавства, оскільки підрахунок стажу під час моєї праці на цукровому заводі, проводився фактично по місяцях праці сезонної роботи, де не було враховано списку сезонних робіт, зайнятість на яких протягом повного сезону зараховується до стажу для призначення пенсії за рік роботи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583.
Відповідно до списку сезонних робіт, зайнятість на яких протягом повного сезону зараховується до стажу для призначення пенсії за рік роботи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583, частина 5 даного списку включає роботу на підприємствах цукрової галузі промисловості.
Хоростківський цукровий завод «Комсомолець» відноситься до підприємства цукрової галузі промисловості.
З таким рішенням він категорично не згідний, оскільки фактично його трудова діяльність становить більше, ніж підраховано працівниками ПФУ та судом, що підтверджується трудовою книжкою, у якій зафіксовано безперервний трудовий стаж більше, ніж на 28 років.
Та обставина, що апелянт дійсно працював на Хоростківському цукровому заводі «Комсомолець» м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області повністю підтверджується записами в його трудовій книжці, в якій під кожним записом про його прийняття/звільнення з сезонної роботи у Хоростківському цукровому заводі проставлено штамп: «Безперервний стаж роботи зберігається», а також архівними довідками.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.06.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення йому пенсії за віком.
Відповідач, листом від 08.06.2021 №1900-0207-8/17296, повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу: з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року- не менше 28 років. Відповідно до наданих позивачем до заяви документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж складає 24 роки 10 місяців 13 днів. За поданими позивачем документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Враховуючи зазначене відповідач вказав, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Дата, з якої позивач будете мати право на пенсійну виплату (пенсія за віком), за досягнення 63-річного віку, а саме 10.03.2024.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2.17 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (надалі - Інструкція № 162), передбачено (мовою оригіналу) « 2.17. В трудовые книжки по месту работы вносятся отдельной строкой со ссылкой на дату, номер и наименование соответствующих документов следующих документов следующие записи: а) о времени службы всоставе Вооружонных Сил СССР, в органах Комитета государственной безопасности СССР и Министерства внутренних дел СССР, во всех видах охраны, где на проходящих служб распространяется законодательство о труде и государственное социальное страхование с указанием даты призыва (зачисления) и даты увольнения со службы; б) о времени обучения в профессионально-технических и других училищах, на курсах и в школах по повышению квалификации, по переквалификации и подготовке кадров; в) о времени обучения в высших и средних специальных учебных заведениях (включая и время работы в студенческих отрядах, на производственной практике и при выполнении научно-исследовательской хоздоговорной тематики), партийных школах, профдвижения и о времени пребывание в аспирантуре клинической ординатуре, кроме случаев, указанных в п. 2.15 настоящей Инструкции; г) о работе в качестве члена колхоза - в тех случаях, когда действующим законодательством предусмотрен зачет этой работы в общий трудовой стаж рабочих и служащих. Предусмотренные в настоящем пункте записи вносятся в трудовую книжку до занесения сведений о работе на данном предприятии».
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).
Відповідно до пункту 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).
Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Підпунктом 2.11. пункту 2 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до підпункту 2.12 пункту 2 Інструкції, після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Отже, за змістом пунктів 2-3 Порядку №637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків, а за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач в період з 15.05.1975 по 15.12.1978 - працював у колгоспі. Згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 , яка заведена 26.01.1982, позивач:
- з 10.05.1979 по 25.05.1981 - перебував на строковій військовій службі;
- з 07.09.1981 по 25.12.1981 - працював на сезонних роботах у Хоростківському цукровому заводі «Комсомолець»;
- з 04.09.1982 по 14.12.1986 - працював у Хоростківському цукровому заводі “Комсомолець”;
- з 09.09.1987 по 31.12.1987 - працював на сезонних роботах у Хоростківському цукровому заводі «Комсомолець»;
- з 15.09.1988 по 21.12.1988 - працював на сезонних роботах у Хоростківському цукровому заводі «Комсомолець»;
- з 10.09.1989 по 02.01.1990 - працював на сезонних роботах у Хоростківському цукровому заводі «Комсомолець»;
- з 06.09.1990 по 17.12.1990 - працював на сезонних роботах у Хоростківському цукровому заводі «Комсомолець»;
- 15.09.1991 по 30.12.1991 - працював на сезонних роботах у Хоростківському цукровому заводі «Комсомолець»;
- 15.09.1992 по 28.12.1992 - працював на сезонних роботах у Хоростківському цукровому заводі «Комсомолець»;
- з 17.09.1993 по 12.11.1993 - працював на сезонних роботах у Хоростківському цукровому заводі «Комсомолець»;
- 15.09.1994 по 01.12.1994 - працював на сезонних роботах у Хоростківському цукровому заводі «Комсомолець»;
- 19.07.2001 по 25.08.2001 - працював у дослідному господарству на час жнив;
- з 08.02.2002 по 31.10.2002 - отримував виплати по безробіттю;
- з 11.06.2012 по 24.09.2012 - працював на ТОВ «Агрофірма «Постолівська»;
- з 26.09.2012 по 18.01.2013 - працював на ТОВ «Хоростківський цукровий завод» на сезонних роботах;
- з 08.03.2013 по 03.10.2013 - отримував виплати по безробіттю;
- з 04.10.2013 по 30.11.2013 - працював на ТОВ «Хоростківський цукровий завод» на сезонних роботах;
- з 30.05.2014 по 04.12.2014 - працював на ТОВ «Агрофірма «Постолівська»;
- з 12.12.2014 по 01.03.2015 - отримував виплати по безробіттю;
- з 07.06.2016 по 12.07.2016 - працював на ПП «Комплексні системи безпеки «Мрія»;
- з 23.02.2017 по 17.02.2018 - отримував виплати по безробіттю;
- з 08.04.2019 по 14.11.2019 - працював на ТОВ «Аграрний край»;
- з 27.11.2019 по 29.09.2020 - отримував виплати по безробіттю.
Сукупно вказаний страховий стаж позивача, записи про який внесено до трудової книжки НОМЕР_1 , становить 17 років 8 місяців 20 днів.
Згідно розрахунку трудового стажу позивача - Форма - РС, з якого слідує, що відповідачем, на підставі наданих ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії за віком документів, зараховано трудовий стаж, який дає право на призначення пенсії за віком та який становить 24 роки 10 місяців та 13 днів.
При розгляді заяви від 01.06.2021 про призначення пенсії за віком позивачу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, окрім трудової книжки, використано також додаткові документи, що підтверджують трудовий стаж ОСОБА_1 , однак які, в свою чергу, не було надано суду першої інстанції ні позивачем, ні відповідачем.
Судом першої інстанції при дослідженні трудової книжки НОМЕР_1 та розрахунку трудового стажу позивача Форма - РС, судом не встановлено незарахування в страховий стаж періоди роботи на Хоростківському цукровому заводі «Комсомолець» м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, при цьому, як слідує з листа відповідача №1900-0207-8/17296 від 08.06.2021, позивачу повідомлено, що йому враховано до страхового стажу всі періоди згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, однак страховий стаж позивача на момент звернення із заявою про призначення пенсії склав 24 роки 10 місяців 13 днів, при необхідному - 28 років, а тому пенсію призначено не було.
Жодних інших доказів наявності у ОСОБА_1 страхового стажу понад той, який вказано у трудової книжки НОМЕР_1 , який додатково підтверджено архівними довідками №13 від 02.02.2021, №14 від 02.02.2021, №15 від 02.02.221 та №16 від 02.02.2021, та який зараховано відповідачем згідно розрахунку трудового стажу - позивачем не представлено.
Приписами статті 8 Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг
Частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Судом першої інстанції також встановлено, що станом на день звернення позивача з заявою про призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 досяг віку 60 років.
Однак, відповідно до розрахунку стажу для призначення пенсії Форма РС страховий стаж позивача складає 24 роки 10 місяців 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком в період з з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний позов не підлягає задоволенню.
Виходячи із зазначеного вище суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року по справі № 500/4004/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін