13 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/12893/21 пров. № А/857/22535/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
секретар судового засідання Волошин М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року (головуючий суддя Плахтій Н.Б., м.Луцьк, проголошено 12:56:44) у справі № 140/12893/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-Авто» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -
08.11.2021 позивач звернувся в суд першої інстанції із адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-Авто» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-АВТО» на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 08.11.2021.
Позов обґрунтовує тим, що на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 02.11.2021 №3166 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Ю- АВТО» та направлень на перевірку від 03.11.2021 №3343 та №3344 головними державними інспекторами відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області Цимбрило Наталією Олегівною та Тимощуком Владиславом Сергійовичем було здійснено виходи за юридичною адресою ТзОВ «Ю-АВТО» - 43025 Волинська обл., м.Луцьк, вул. Коперника, буд. 8А, каб.13, для ознайомлення з направленнями та вручення копії наказу. При виходах 03.11.2021, 04.11.2021, 05.11.2021 встановлено відсутність посадових осіб ТзОВ «Ю-АВТО» або інших законних представників. Домофоном, який встановлений на 3 поверсі приміщення, було повідомлено, «...що працівники ТзОВ «Ю-АВТО» перебувають на дистанційній роботі у зв'язку з поширенням Covid-19...». З огляду на вказані обставини 03.11.2021, 04.11.2021, 05.11.2021 були складені акти про неможливість проведення перевірки, та про відмову від проведення перевірки. Останній акт складено о 16:30 05.11.2021. Із врахуванням наведеного, ГУ ДПС у Волинській області просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТзОВ «Ю-АВТО».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що ГУ ДПС у Волинській області протягом 2021 року вже були вжиті спроби розпочати перевірку ТзОВ «Ю-АВТО» на підставі наказів від 25.08.2021 №2442 та від 30.09.2021 №2806, які не проведені у зв'язку з відсутністю посадових осіб платника податків за юридичною адресою. В той же час, згідно даних системи СЕА ПДВ та інформаційних баз, за період з 01.01.2021 (у період виходу на попередню перевірку) по 31.10.2021 року ТзОВ «Ю-АВТО» продовжує здійснювати господарську діяльність, а саме здійснює значне нарощення ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок відображення митних декларації по операціях імпорту транспортних засобів. Вказує, в діях платника податків вбачається умисне перешкоджання здійсненню ГУ ДПС у Волинській області контрольно-перевірочних заходів відповідно до передбачених законодавством функцій податкового контролю та за наявності законних на те підстав, а тому вважає вірним рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити вимоги заяви.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.313 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
ГУ ДПС у Волинській області видано наказ від 02.11.2021 №3166 «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Ю-АВТО» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість (ПДВ), яке визначене з урахуванням від'ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх періодах з січня 2021 року. Дата початку перевірки: з 03.11.2021; тривалість перевірки: 5 робочих днів.
03.11.2021 головним державним ревізорам-інспекторам Н.Цимбрило, В.Тимощуку були видані направлення на перевірку за №3343, №3344 відповідно.
З актів про неможливість проведення перевірки ТзОВ «Ю-АВТО» від 03.11.2021 №1438/07-09/43608627, 04.11.2021 №1458/07-09/43608627 вбачається, що головними державними ревізорами-інспекторами Н.Цимбрило, В.Тимощуком були здійснені виїзди за юридичною адресою платника: Волинська обл., м.Луцьк, вул. Коперника, буд. 8А, каб.13, проте встановлено відсутність посадових осіб ТзОВ «Ю-АВТО» або інших законних представників. Крізь домофон, який встановлений на 3 поверсі приміщення, було повідомлено, «...що працівники ТОВ «Ю-АВТО» перебувають на дистанційній роботі у зв'язку з поширенням Covid-19...».
05.11.2021 головні державні ревізори-інспектори Н.Цимбрило та В.Тимощук склали акт про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Ю-АВТО» за №1476/07-09/43535093, з якого вбачається, що здійснено виїзд за юридичною адресою платника: Волинська обл., м.Луцьк, вул. Коперника, буд. 8А, каб.13, та встановлено відсутність посадових осіб ТзОВ «Ю-АВТО» або інших законних представників. Крізь домофон, який встановлений на 3 поверсі приміщення, було повідомлено, «...що працівники ТОВ «Ю-АВТО» перебувають на дистанційній роботі у зв'язку з поширенням Covid-19...». Також в акті зазначено, що контролюючий орган станом на 16:30 05.11.2021 не має можливості вручити копію наказу та ознайомити посадових осіб підприємства або їх законних представників з направленнями на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та відповідно неможливо розпочати і провести вищезазначену перевірку. ГУ ДПС у Волинській області протягом 2021 вже було вжито 2 спроби розпочати перевірку ТзОВ «Ю-АВТО», жодна з яких не розпочалась у зв'язку з відсутністю посадових осіб платника податків за юридичною адресою. Вказані перевірки були ініційовані на підставі наказів ГУ ДПС у Волинській області від 25.08.2021 №2442 та від 30.09.2021 №2806 з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис.грн. (а.с.14, 18). При виходах перевіряючих встановлювалась відсутність посадових осіб за юридичною адресою. Перевіряючими були складені відповідні акти неможливості проведення перевірок у зв'язку з відсутністю посадових осіб (а.с.17, 21, 22). Вказане вище, а саме наявність офісу та систематична відсутність посадових осіб, свідчить про уникнення від проведення перевірок. Відповідні дії платника податків перевіряючими розцінені як відмова від допуску до проведення перевірки.
08.11.2021 о 09:00 начальником ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, згідно з яким, у зв'язку із з'ясуванням обставин, передбачених пунктом 94.2.3 статті 94 ПК України (платник податків ТзОВ «Ю-АВТО» відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу), вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТзОВ «Ю-АВТО», яке надіслано відповідачу з вимогою заборони відчуження (здійснення будь-яких інших операцій) майна без попередньої згоди відповідного органу ДПС.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
За приписами пункту 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Згідно із абзацами першим, третім пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Пунктами 1 - 3 розділу IV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за №948/30816, передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом ІІІ цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2). Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні. Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під підпис: 1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів вказує, що рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Ю-АВТО» від 08.11.2021 прийняте на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України (платник податків ТзОВ «Ю-АВТО» відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу). При цьому, на підтвердження передбаченої підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України обставини, заявник надав копії актів про неможливість проведення перевірки ТзОВ «Ю-АВТО» від 03.11.2021 №1438/07-09/43608627, 04.11.2021 №1458/07-09/43608627, а також акт від 05.11.2021 №1476/07-09/43535093 про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, складений 05.11.2021 о 16:30, але на думку суду апеляційної інстанції, заявник не надав доказів наявності обставини, передбаченої підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, для застосування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Ю-АВТО», з огляду на такі положення нормативно-правових актів.
Згідно із абзацами першим - третім пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За приписами підпункту 1.4.5 пункту 1.4 (Організація роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням) Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 № 470 (далі - Методичні рекомендації №470), у разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням) посадовими (службовими) особами органу ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.
Підпунктом 1.4.6 пункту 1.4 (Організація роботи у разі відмови в допуску платником податків до проведення перевірки або відмови від її проведення) Методичних рекомендацій №470 передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу ДПС до проведення перевірки або відмови від її проведення такими посадовими особами за місцем проведення перевірки невідкладно складається акт у двох примірниках, що засвідчує факт відмови, який реєструється у контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Такий акт складається у довільній формі з обов'язковим наведенням у ньому: підстав для перевірки (документів (наказів, направлень), оформлених для її проведення); П.І.Б. посадових (службових) осіб органів ДПС, які прибули для проведення перевірки та у допуску для проведення перевірки яким було відмовлено та/або яким було відмовлено у проведенні такої перевірки; інформації щодо дотримання передбачених пунктом 77.4 статті 77 та пунктом 78.4 статті 78 Кодексу вимог щодо надіслання (вручення) наказів (та повідомлень при проведенні планових документальних перевірок) для надання права на проведення таких перевірок; інформації щодо дотримання передбачених пунктом 81.1 статті 81 Кодексу умов допуску до проведення перевірки в частині пред'явлення (вручення) під розписку відповідних документів; дати та часу відмови у допуску/відмови від проведення перевірки; П.І.Б. платника податку (посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції), які заявили про відмову у допуску до перевірки та/або відмовились від її проведення, і заявлених ними причин відмови; інформації щодо надання платником податку (посадовими (службовими) особами платника податків (його представниками або особами, які фактично проводять розрахункові операції)) письмових пояснень до складеного посадовими особами органу ДПС акта; наводяться інші обставини, що засвідчують зазначені у цьому акті факти (у разі необхідності). Зразок форми акта про відмову в допуску до проведення/відмови від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки наведено у додатку 9 до Методичних рекомендацій.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що адміністративний арешт майна платника податків, як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, може бути застосований на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. При цьому, згідно із абзацом першим пункту 81.2 статті 81 ПК України факт відмови має бути засвідчений відповідним актом, який складається у двох примірниках, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків, такий акт невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня. Проте, ГУ ДПС у Волинській області не надало до матеріалів справи акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що засвідчує сам факт наявності обставини відмови платника податків в допуску до проведення/відмову від проведення такої перевірки.
Крім того, колегія суддів відхиляє покликання апелянта на акт від 05.11.2021 №1476/07-09/43535093 про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки за змістом вказаний акт не є, в розумінні абзацу першого пункту 81.2 статті 81 ПК України, підпункту 1.4.6 Методичних рекомендацій №470, актом про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Так, зокрема, в даному акті відсутня: інформація щодо дотримання передбачених пунктом 81.1 статті 81 ПК України умов допуску до проведення перевірки в частині пред'явлення (вручення) під розписку відповідних документів; інформація щодо дати та часу відмови у допуску/відмови від проведення перевірки; прізвище, ім'я, по батькові посадових осіб платника податку (його представників), які заявили про відмову у допуску до перевірки та/або відмовились від її проведення, і заявлених ними причин відмови.
Разом з тим, апеляційний суд вважає необгрунтованими доводи апелянта про те, що своїми діями та бездіяльністю платник податків фактично відмовляється від проведення перевірки, позаяк у будь-якому випадку відповідно до абзацу першого пункту 81.2 статті 81 ПК України, а також підпункту 1.4.6 Методичних рекомендацій №470, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб (його представників) у допуску посадових (службових) осіб органу ДПС до проведення перевірки або відмови від її проведення такими посадовими особами за місцем проведення перевірки невідкладно має бути складено акт у двох примірниках, що засвідчує факт відмови, який реєструється у контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня. Колегія суддів зазначає, що назва даного акту не відповідає змісту акту про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а тому не свідчить про не допуск посадових осіб позивача до проведення перевірки.
Апеляційний суд звертає увагу, що пунктом 81.2 статті 81 ПК України, підпунктами 1.4.5, 1.4.6 пункту 1.4 Методичних рекомендацій №470 чітко диференціюються два види актів, а саме про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення перевірки та про неможливість проведення перевірки, вказані акти мають самостійні підстави для їх складення та вимоги щодо їх змісту. При цьому, адміністративний арешт майна платника податків, як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, не може бути застосований на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України у випадку складання акту про неможливість проведення перевірки.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 140/12893/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний