27 січня 2022 р. Справа № 520/17601/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/17601/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 28 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 9633001184707 від 05.10.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії в разі витрати годувальника, призначену за померлого чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до Закону України "Про прокуратуру", згідно заяви від 02.10.2020 на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) померлого годувальника, що враховується для перерахунку пенсії № 18-506 від 17.07.2020, виданої Прокуратурою Харківської області за відповідною (прирівняною) посадою старшого слідчого міжрайонної прокуратури.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 28 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 9633001184707 від 05.10.2020.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії в разі витрати годувальника, призначену за померлого чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до Закону України "Про прокуратуру", згідно заяви від 02.10.2020 на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) померлого годувальника, що враховується для перерахунку пенсії № 18-506 від 17.07.2020, виданої Прокуратурою Харківської області за відповідною (прирівняною) посадою старшого слідчого міжрайонної прокуратури.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначену за померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки, ОСОБА_2 , помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.08.2014 та 02.10.2020 позивачка звернулася до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника на підставі копії довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) померлого годувальника, що враховується для перерахунку пенсій № 18-506 від 17.07.2020, виданої Прокуратурою Харківської області за відповідною (прирівняною) посадою старшого слідчого міжрайонної прокуратури.
02.10.2020 позивач звернулася до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі копії довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) померлого годувальника, що враховується для перерахунку пенсій № 18-506 від 17.07.2020, яка видана прокуратурою Харківської області за відповідною (прирівняною) посадою старшого слідчого міжрайонної прокуратури.
Відповідно до рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 28 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 9633001184707 від 05.10.2020 ОСОБА_1 у перерахунку пенсії в разі втрати годувальника, призначену за померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до Закону України “Про прокуратуру”, згідно заяви від 02.10.2020 на підставі копії довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) померлого годувальника, що враховується для перерахунку пенсій № 18-506 від 17.07.2020, виданої Прокуратурою Харківської області за відповідною (прирівняною) посадою старшого слідчого міжрайонної прокуратури.
У вказаному рішенні відповідач зазначив, що провести перерахунок пенсії згідно довідки № 18-506 від 17.07.2020 не має підстав, оскільки на момент видачі довідки не прийнято нормативно - правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернулася до суд з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходи з обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до пенсійного посвідчення позивач набула права на отримання пенсії за віком.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею цього Закону.
Судовим розглядом встановлено, що позивач перебувала на утриманні свого чоловіка як непрацездатна особа, яка досягла пенсійного віку.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника (ч. 1 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
У даному випадку позивач є членом сім'ї померлого годувальника та отримує призначену їй на пенсію за віком. Даний факт підтверджено належними та допустимими доказами, не заперечується відповідачем, що доводить протиправність дій відповідача щодо відмови в переведенні її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.
Згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку. Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існувати на день його звільнення з роботи.
15.07.2015 набрав чинності Закону України "Про прокуратуру" № 1697-УІІ відповідно до пп. 1 п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення" якого, норми Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, які регулювали, зокрема, питання перерахунку пенсії, втратили чинність.
Пенсійне забезпечення працівників прокуратури на момент виникнення спірних правовідносин регулюється правилами ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-УІІ від 14.10.2014.
Згідно із ч. ч. 13, 20 ст. 86 вказаного Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, на момент призначення пенсії чоловіку позивачки законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України "Про прокуратуру", на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Разом із тим, на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії питання такого перерахунку чинним законодавством не врегульовано, водночас передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури повинні бути визначені Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України на виконання вимог статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 не були визначені умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Разом з тим, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.
Аналогічний висновок, викладений у постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-348а 13 та від 17.12.2013 у справі №21- 445а13.
13.12.2019 Конституційним Судом України прийнято рішення № 7-р(П)/2019, яким визнано неконституційним га втратило чинність положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 (зі змінами), яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Цим же Рішенням Конституційного Суду України установлено, що частина двадцята статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-УІІ підлягає застосуванню в первинній редакції, а саме: призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 “Про умови оплати праці прокурорів”, крім іншого, передбачено збільшення посадових окладів прокурорів, що відповідно до Рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та ч. 20 Закону України “Про прокуратуру” є умовою для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій за вислугу років. Проте, вказаною постановою Кабінет) Міністрів України не врегульовані питання перерахунку пенсії за індивідуальними ознаками збільшення складових заробітної плати, тобто з тієї підстави, з якою позивач звернувся до відповідача для перерахунку пенсії, а тому до перерахунку призначеної пенсії за вислугу років вимоги цієї постанови Кабінету Міністрів України, у тому числі п. 7 не можуть бути застосовані, тоді як повинні бути застосовані Рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 №7- р(ІІ)/2019 та ч. 20 Закону України “Про прокуратуру”, якими визначені умови, в тому числі, для індивідуального перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Як встановлено судовим розглядом та зазначено відповідачем у відзиві на позов та в апеляційній скарзі, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначену за померлого чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до Закону України «Про прокуратуру», то колегія суддів вважає, що рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 28 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.10.2020 № 9633001184707 є протиправним, оскільки пенсія у зв'язку з втратою годувальника була передбачена пунктом дев'ятнадцятим статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991, і наразі визначена частиною дев'ятнадцятою статті 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII від 14.10.2014 на таких же умовах.
Враховуючи те, що відсоток пенсії по втраті годувальника напряму залежить від середньомісячного заробітку померлого прокурора, то підвищення рівня заробітної плати діючих прокурорських працівників, породжує право на перерахунок, як пенсій, призначених колишнім працівникам прокуратури за вислугою років, так і пенсій за втратою таких годувальників, а тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.
Разом з цим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКША ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series AN 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-ІІ)".
Враховуючи те, що позивач має право на перерахунок пенсії по втраті годувальника, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести позивачці перерахунок пенсії в разі втрати годувальника, призначену за померлого чоловіка відповідно до Закону України “Про прокуратуру”, згідно заяви від 02.10.2020 на підставі копії довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) померлого годувальника, що враховується для перерахунку пенсій № 18-506 від 17.07.2020, виданої Прокуратурою Харківської області за відповідною (прирівняною) посадою старшого слідчого міжрайонної прокуратури.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 238, 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі № 520/17601/2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Я.В. П'янова