Головуючий І інстанції: Єгупенко В.В.
28 січня 2022 р. Справа № 520/6486/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/6486/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Залізничавтоматика"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Залізничавтоматика» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність ТОВ «НВП» Залізничавтоматика» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість від 04.02.2020 № 18689. Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ «НВП» Залізничавтоматика» (код ЄДРПОУ: 3065563) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 позовні вимоги ТОВ «НВП» Залізничавтоматика» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність ТОВ «НВП» Залізничавтоматика» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість від 04.02.2020 № 18689.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ «НВП» Залізничавтоматика» (код ЄДРПОУ: 3065563) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗАЛІЗНИЧАВТОМАТИКА» (пр. Науки 56, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 30655683) судовий збір у сумі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На думку заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції неправильно застосував приписи п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), рівно як і рішення Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків. Вказує, що позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає дискреційну функцію органу ДПС щодо збирання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплати коштів до бюджету.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач - ТОВ «НВП «Залізничавтоматика» зареєстровано 09.12.1999 як юридична особа, видами економічної діяльності якої є установлення та монтаж машин і устаткування, комп'ютерне програмування, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування та інше.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 04.02.2020 №18689, яким позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Вважаючи протиправним оскаржуване рішення контролюючого органу про внесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, позивач звернувся з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не встановлено відповідності підприємства позивача п.8 Критеріям ризиковості платника податку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Положеннями пункту 61.1. статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно пункту 74.1, пункту 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VII доручено Кабінету Міністрів України до 01.03.2018 визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165), яка набрала законної сили з 01.02.2020.
Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Додатками № 1 та № 3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Судовим розглядом встановлено, що за формою та змістом оскаржуване рішення контролюючого органу від 04.02.2020 №18689 відповідає формі рішення, викладеного у Додатку №4 до Порядку №1165. Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)", яка повинна бути розшифрована.
При цьому будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду не надано, як і не надано доказів того, що відповідач задіяний у проведенні ризикових операцій.
Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ДПС у Харківській області, не дотримано одного з обов'язкових складових принципу верховенства - правової визначеності, оскільки у рішенні контролюючий орган не навів чітких ознак ризикової діяльності платника податку, не довів наявність таких ознак у діях платника, не було зазначено жодних відомостей про виявлені факти за наслідком опрацьованої податковим органом податкової інформації, вказівок на виявлені недостовірні дані, на конкретну декларацію, в якій виявлена така недостовірність, не вказано який вплив має отримана контролюючим органом податкова інформація на достовірність даних, які містяться у податкових деклараціях платника, що свідчить про можливе здійснення позивачем ризикових операцій.
Інформаційні бази даних контролюючого органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку та бази даних не є належними доказами ризиковості платника податків.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючим органом не надано доказів, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та оскаржуване рішення не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення податкового органу не містить обґрунтованих підстав віднесення ТОВ «НВП» Залізничавтоматика» до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, доказів, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником із посиланнями на відповідні документи.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності застосування до ТОВ «НВП» Залізничавтоматика» п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, з огляду на що оскаржуване рішення є протиправними та підлягає скасуванню.
Щодо доводів апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання податкового органу виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає таке.
Так, доводи відповідача в апеляційній скарзі зводяться до того, що оскаржуваним рішенням, внесенням до позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку не породжуються правові наслідки для платника податків та не порушуються його права, що є підставою для відмови у задоволенні позову, на підтвердження чого відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у в постановах від 27.08.2019 по справі №540/2077/18 та від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18.
Колегія суддів зазначає, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
При цьому, нормами Порядку № 1165 прямо передбачена можливість оскарження рішення податкового органу про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, у тому числі у судовому порядку.
Натомість, висновки Верховного Суду у зазначених постановах сформовані стосовно правовідносин, що склались до 31.01.2020, в момент чинності Порядку № 117, яким можливість оскарження таких рішень контролюючого органу не передбачалась.
Стосовно посилань заявника апеляційної скарги на те, що спірне рішення про визначення ТОВ «НВП» Залізничавтоматика» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є рішенням, яке тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати господарську діяльність.
Отже, не виключення позивача із наведеного переліку може призвести до певних правових наслідків, у зв'язку з чим, враховуючи, що судовим розглядом встановлено протиправність рішення про визначення ТОВ «НВП» Залізничавтоматика» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, колегія суддів вважає, що зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є дотриманням гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Враховуючи викладене, колегія суддів уважає, що вимоги про зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає ст. 245 КАС України, як похідна вимога, з огляду на це, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позову в цій частині.
При цьому, на противагу аргументам апеляційної скарги відповідача, зазначає, що задоволення позовних вимог у цій частині не є втручанням у здійснення відповідачем дискреційних повноважень, а є запорукою того, що права позивача будуть поновлені у законний спосіб.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 по справі № 520/6486/21 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий