19 січня 2022 р.Справа № 520/5633/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Ральченка І.М.,
Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. ,
за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., повний текст складено 17.08.2021 року, по справі № 520/5633/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області в частині накладення дисциплінарного стягнення на майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області № 135 від 01.03.2021;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 165 о/с від 04.03.2021 в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, з 04.03.2021;
- поновити майора поліції ОСОБА_1 на службу в органах Національної поліції на посаду оперуповноваженого СКП, вже реорганізованого відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області з 04.03.2021;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 04.03.2021 по день ухвалення рішення суду, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі в органах Національної поліції на посаді оперуповноваженого СКП відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області, та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 частково задоволено позов.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області в частині накладення дисциплінарного стягнення на майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області № 135 від 01.03.2021.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 165 о/с від 04.03.2021 в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області.
Поновлено майора поліції ОСОБА_1 на службу в органах Національної поліції на посаду оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області з 15.03.2021.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.03.2021 по день фактичного поновлення на службі в Головному управлінні Національної поліції України в Харківській області у розмірі 43 140 грн 13 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Харківській області сплачену суму судового збору у розмірі 908,00 грн.
Головне управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач), не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з'ясуванні обставин справи та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції, що звільнення у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов'язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування. Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання поліцейського дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Позивач та його представник заперечували проти вимог апеляційної скарги, вважали рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України на посаді оперуповноваженого відділення кримінальної поліції Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
29.01.2021 начальником УКЗ ГУНП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_2 складено доповідну записку на ім'я начальника ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_3 про можливі факти допущення дисциплінарних проступків поліцейськими Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області з проханням надати дозволу на організацію проведення службового розслідування. В доповідній записці зазначено, що 29.01.2021 з відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції№ 2 до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Харківській області надійшла інформація про те, що цього ж дня працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 42020220000000584 від 10.12.2020 за ч. 3 ст. 368 КК України, було затримано оперуповноваженого ВКП Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 , який 29.01.2021 близько 16.00, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , отримав неправомірну грошову винагороду у розмірі 4000 доларів США від адвоката ОСОБА_4 за непритягнення громадянина ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності. Речові докази - вилучені грошові кошти. Майор поліції ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України. Вирішується питання про вручення повідомлення про підозру у скоєнні вказаного кримінального правопорушення та обрання запобіжного заходу. Також в рамках вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру начальникові Немишлянського ВП полковнику поліції ОСОБА_6 , який з 04.01.2021 відсутній на службі. Про причини своєї відсутності полковник поліції ОСОБА_6 не інформував (а.с. 14).
Наказом ГУ НП в Харківській області 01.02.2021 № 193 призначено службове розслідування за фактами, викладеними в доповідній записці начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_2 від 29.01.2021 № 880/119-12/01-2021, відсторонено майора поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування (а.с. 16-17).
За результатами службового розслідування, 01.03.2021 складено висновок, в якому зазначено, що відповідно до ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 31.01.2021 досудовим розслідуванням у вищевказаному кримінальному провадженні встановлено, що оперуповноважений ВКП Немишлянського ВП майор поліції ОСОБА_1 за попередньою змовою зі своїм керівником - начальником Немишлянського ВП полковником поліції ОСОБА_6 в червні 2020 року висунули вимогу громадянину ОСОБА_5 про надання неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 5000 доларів США за закриття кримінальних проваджень № 12020220460000945 від 08.05.2020 за частини 2 статті 190 Кримінального кодексу України за заявою ОСОБА_7 та № 12020220460001714 від 04.09.2020 за частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України за заявою ОСОБА_8 .
При цьому, при зустрічі між громадянином ОСОБА_5 та майором поліції ОСОБА_1 , яка відбулась в червні 2020 року біля будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 висунув вимогу про подальше спілкування щодо передачі йому неправомірної вигоди з адвокатом. Після чого, ОСОБА_5 назвав мобільний телефон та прізвище свого адвоката - ОСОБА_4 , з яким у нього був укладений договір.
У подальшому начальник Немишлянського ВП полковник поліції ОСОБА_6 , в різний час провів декілька зустрічей з адвокатом ОСОБА_4 під час яких вимагав передачу неправомірної вигоди у сумі 5000 доларів США за закриття вказаних кримінальних проваджень.
29 січня 2021 року близько 15.40 оперуповноважений ВКП Немишлянського ВП майор поліції ОСОБА_1 , реалізуючи спільний з полковником поліції ОСОБА_6 умисел, перебуваючи у автомобілі "Skoda Octavia", яким керував ОСОБА_4 , біля будинку АДРЕСА_3 , отримав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 4000 доларів США, після чого ОСОБА_1 був затриманий на місці вчинення злочину.
30 січня 2021 року майору поліції ОСОБА_1 та полковнику поліції ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе для невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища.
31 січня 2021 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави майора поліції ОСОБА_1 відсторонено від посади оперуповноваженого ВКП Немишлянського ВП строком на 2 місяці в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.03.2021.
31 січня 2021 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави майору поліції ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.03.2021. Одночасно майору поліції ОСОБА_1 визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 158900 гривень.
01 лютого 2021 року за ОСОБА_1 внесено визначену суму застави, у зв'язку з чим 02.02.2021 останній був звільнений з-під варти.
01 лютого 2021 року з ІТТ № 1 ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника ІТТ № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_9 про те, що майор поліції ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які пояснення та ознайомлюватися з наказом ГУНП в Харківській області від 01.02.2021 № 193 про призначення службового розслідування (а.с. 44-49).
Згідно висновку службового розслідування за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ст. 22 Закону України "Про запобігання корупції" у частині використання своїх службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про запобігання корупції" в частині не реагування на виявлене правопорушення, а саме пропозицію неправомірної вигоди, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" у частині вчинення дій, що суперечать Конституції та законам України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині недотримання положень Конституції України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" в частині невжиття заходів щодо припинення виявленого правопорушення, пп. 6 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині неутримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, абз. 6 п. 1 розділу II, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, у частині недотримання норм професійної етики, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України, а також вимоги ч. 1 ст. 19 Конституції України в частині вчинення дій, що суперечать Конституції та законам України, до оперуповноваженого ВКП Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.03.2021 № 135 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області" за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ст. 22, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про запобігання корупції", ч. 1 ст. 8, п. 1 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", пп. 6 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз.6 п. 1 розділу II, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ч. 1 ст. 19 Конституції України, до оперуповноваженого ВКП Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 52-53).
На підставі вищевказаного наказу 04.03.2021 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ № 165 о/с про звільнення майора поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби (а.с. 54).
05.05.2021 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ № 245 о/с, яким внесено зміни у пункт наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.03.2021 № 165 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Немишлянського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 04.03.2021, та вважати днем його звільнення - 12.03.2021 (а.с. 119).
Не погоджуючись із наказами відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних наказів з огляду на недоведеність факту порушення позивачем службової дисципліни, правомірності застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення, а отже наявності підстав для поновлення позивача на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Статтею 3 Закону № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 18 Закону № 580-VІІІ встановлює основні обов'язки поліцейського.
Відповідно по пунктів 1 та 2 частини першої цієї статті, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Наказом МВС від 09.11.2016 за № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (Правила № 1179), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Пунктом 1 розділу 1 Правил № 1179 встановлено, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно абз. 6 п. 1 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;
Відповідно до п. 3 розділу IV Правил № 1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Згідно з частиною 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень регламентовано Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституціїі законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 2 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України,затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII за вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно наказу від 01.03.2021 № 135 дисциплінарний проступок, скоєний ОСОБА_1 виразився у порушенні ним вимог ст. 22, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про запобігання корупції", ч. 1 ст. 8, п. 1 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", пп. 6 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз.6 п. 1 розділу II, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ч. 1 ст. 19 Конституції України.
Таким чином, підставою для прийняття оскаржуваного наказу та звільнення позивача із органів Головного управління Національної поліції України слугували обставини порушення ним службової дисципліни.
Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
З матеріалів справи слідує, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування не за фактом отримання неправомірної винагороди, а за вчинення дій, які виразились в тому числі у не припиненні вчинення такого правопорушення, не доповіді керівництву ВП ГУНП в Харківській області про факт пропозиції та надання неправомірної вигоди цивільною особою, вчиненні вчинку, який призвів до підриву авторитету Національної поліції України у суспільстві.
Судова колегія зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Суд звертає увагу на те, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зі змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», вбачається, що особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Отже, колегія суддів зазначає, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, тобто судом в межах розгляду цієї справи не повинно досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення злочину, а має надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.
Водночас, колегія суддів зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за вчинення проступку, є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінального провадження і набрання законної сили вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи відповідних негативних наслідків, у разі встановлення під час службового розслідування відповідних обставин здійснення особою дисциплінарного проступку, який несумісний з продовженням служби у поліції.
Доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, стосовно того, що вироку суду про визнання його винним у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не було, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Зокрема в наказі про звільнення вказаний п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», а не пункт 10 цієї норми (10 у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави).
Отже, висновки суду першої інстанції з приводу того, що такий вид стягнення, як звільнення зі служби може застосовуватись у тому випадку, коли буде доведена вина особи у вчиненні кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки підставами для проведення службового розслідування можуть бути не тільки скоєння особою кримінального правопорушення, але і вчинення особою інших діянь, які порушують службову дисципліну, а також події, які сталися за участю таких осіб і можуть викликати суспільний резонанс. На переконання колегії суддів, відсутність обвинувального вироку у кримінальному провадженні не може бути підставою для не проведення службової перевірки.
Окрім цього, колегія суддів наголошує на тому, що під час розгляду апеляційної скарги, не досліджувалось питання наявності чи відсутності вини в діях позивача щодо вчинення злочину, надавалась виключно оцінка наявності дисциплінарного проступку у його діях.
Слід зазначити, що у ході проведення службового розслідування також встановлено, що ОСОБА_1 у порушення вимог статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», після вказаної події (отримання пропозиції неправомірної вигоди/ пропозиції спілкування у поза процесуальний спосіб), будь-яких заходів з метою повідомлення про надання йому неправомірної вигоди не вжив.
Відповідно до ч. 1 статті 24 Закону України « Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Однак, незважаючи на вищевказані норми законодавства, ОСОБА_1 , будучи працівником поліції, заходів щодо припинення вчинення правопорушення не вжив, найближчий орган поліції чи своє керівництво про факт можливого надання неправомірної вигоди не повідомив та від домовленості не відмовився, що призвело до значного резонансу у засобах масової інформації, що спричинило значного зниження авторитету поліції серед населення.
Колегія суддів зазначає, що вчинки, які дискредитують працівників органів внутрішніх справ та, власне, органи поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Таким чином, вищенаведеним у сукупності спростовуються висновки суду першої інстанції, що стали підставою для скасування наказу про звільнення позивача.
Доводи позивача щодо необізнаності про проведення службового розслідування та неможливості надати пояснення спростовуються листом від 01.02.2021 № 896/119/12-2021, адресованим ІТТ № 1 ГУНП в Харківській області. Зазначений лист містить перелік питань, на які необхідно надати письмові пояснення ОСОБА_1 та додатки (копія наказу ГУНП в Харківській області від 01.02.2021 № 193 про призначення та проведення службового розслідування, бланк пояснення). Тобто, разом з листом від 01.02.2021 № 896/119/12-2021 відповідачем було направлено копію наказу про призначення та проведення службового розслідування. У відповідь на вказаний лист начальником ІТТ № 1 ГУНП в Харківській області було складено рапорт від 01.02.2021, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які усні та письмові пояснення, а також відмовився ознайомитись із вищезазначеним наказом.
Твердження суду першої інстанції про те, що відповідачем не було враховано службову характеристику позивача, його відзнаки, грамоти, подяки, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки наявність заохочень ОСОБА_1 в період проходження служби не спростовує вчинення ним дисциплінарного проступку.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати зв'язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неправомірність прийняття спірних наказів, оскільки матеріалами службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни.
Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, колегія суддів вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов'язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 серпня 2020 року у справі № 817/3305/15, від 24 листопада 2020 року у справі №2140/1341/18, від 26 січня 2021 року у справі № 2140/1342/18, 19 квітня 2021 у справі № 240/2677/20.
З огляду на викладене, колегія суддів за наслідком розгляду апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що стало підставою для неправильного вирішення спору, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 по справі № 520/5633/21 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді І.С. Чалий В.В. Катунов
Повний текст постанови складено 28.01.2022