Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
22 червня 2010 року справа №2а-291/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Ястребової Л.В
Суддів: Ляшенка Д.В.
Юрко І.В.
при секретарі Дровниковій К.В.
за участю:
представника позивача Переяславська Ю.А.
представника відповідача Катранжи Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку апеляційну скаргу Головного Управління державного казначейства України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2010 року по справі №2а-291/10/0570 за позовом Виконавчого комітету Донецької міської ради до Головного Управління державного казначейства України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та виконання платіжних доручень,- ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2010 року адміністративний позов Виконавчого комітету Донецької міської ради до Головного Управління державного казначейства України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та виконання платіжних доручень - задоволено частково.
Визнано бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області протиправною.
В апеляційній скарзі Головне Управління державного казначейства України у Донецькій області просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, що виконавчий комітет Донецької міської ради є органом місцевого самоврядування та утримується за рахунок місцевого бюджету м. Донецька.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем не були оплачені наступні платіжні доручення: з розрахункового рахунку № 35411006002433 від 10.12.2009р. №№ 1428 - 1438; від 10.12.2009р. №№ 1450-1452; від 11.12.2009р. №№ 1455,1456; від 23.12.2009р. № 1457; від 11.12.2009р. № 1458; від 23.12.2009р. № 1459, 1460; від 11.12.2009р. № 1461 - 1464; від 17.12.2009р. № 1747; від 21.12.2009р. №№ 1751 - 1753; від 23.12.2009р. №№ 1754 - 1771; від 23.12.2009р. №№ 1775 - 1806; з розрахункового рахунку № 35422028002433: від 07.12.2009р. №№ 912, 913, 914, 917; від 08.12.2009р. №923; від 09.12.2009р. №№ 924, 925, 926 від 09.12.2009р.; від 10.12.2009р. №№ 936, 937, 938, 939, 940, 941, 942, 944; від 14.12.2009р. №№ 915, 982 - 998, 1000, 1001; від 15.12.2009р. № 1002; від 16.12.2009р. №№ 1008 - 1017; від 17.12.2009р. №№ 1019, 1024, 1025, 1028; від 18.12.2009р. № 1029; від 21.12.2009р. № 1056; від 23.12.2009р. №№ 1027, 1058, 1064 - 1068, 1073, які не були повернуті, а також не надано офіційної відмови щодо виконання платіжних доручень. В обґрунтування позову надав до суду першої інстанції копії реєстрів фінансових зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та копії виписок з рахунків позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України за функціями, визначеними статтею 48 цього Кодексу, до яких відноситься: операцій з коштами державного бюджету; розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.
Статтею 57 Бюджетного кодексу України передбачено, що не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду Державне казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді. За виняткових обставин Міністр фінансів України може визначити інший термін закриття рахунків, який повинен настати не пізніш як через п'ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду.
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Державного казначейства України № 205 від 04.11.2002 року (далі Порядок) цей Порядок розроблено на виконання статті 78 Бюджетного кодексу України, також порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства України, місцевими фінансовими органами (далі - фінансовими органами) та/або Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, районними, міськими, районними у містах, сільськими, селищними радами або їх виконавчими органами чи міськими, селищними, сільськими головами (в разі, якщо відповідні органи не створені), платниками податків, зборів (обов'язкових платежів), розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства України.
Згідно абзацу 3 пункту 4.8.1 Порядку органи Державного казначейства України здійснюють видатки на підставі платіжних доручень (додаток 24) розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного зобов'язання та фінансового зобов'язання у межах залишків коштів на рахунках розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за відповідними кодами економічної класифікації видатків та класифікації кредитування.
Пунктом 4.8.3. Порядку передбачено, що платіжні доручення (додаток 24) подаються до органів Державного казначейства України в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Строк дії платіжного доручення розпорядників бюджетних коштів, одержувачів та інших клієнтів встановлений у межах 10 календарних днів з дня його виписки. День оформлення не враховується. У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у полі "Одержано банком" платіжного доручення на всіх примірниках обов'язково проставляється дата подання та підпис казначея. Подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються органами Державного казначейства України щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам. За правильність оформлення та достовірність інформації, наведеної у платіжному дорученні, відповідає розпорядник (одержувач) бюджетних коштів.
Пунктом 4.8.8 Порядку встановлені підстави в яких випадках платіжне доручення не приймається до виконання. Платіжне доручення, не прийняте до виконання у зв'язку із зазначеними причинами, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Державного казначейства України розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів, від яких воно надійшло, разом з відмовою у прийнятті до виконання платіжних доручень в письмовій формі (додаток 26). Відмови обов'язково реєструються органами Державного казначейства України в журналі реєстрації відмов у прийнятті до виконання платіжних доручень (додаток 27).
Під час апеляційного розгляду представник відповідача наполягав на тому, що платіжні доручення, які є предметом спору не надходили до УДК у м. Донецьку ГУДКУ у Донецькій області. Представником позивача твердження відповідача не спростовані, доказів отримання відповідачем спірних платіжних доручень або їх повернення суду не надано.
Судом першої станції було встановлено та не заперечувалось сторонами, що станом на 01 березня 2010 року надані до казначейства платіжні доручення виконані..
Враховуючи те, що відповідач виконав платіжні доручення виконавчого комітету Донецької міської ради, колегія суддів вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки позивачем не надано жодних доказів порушення його права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління державного казначейства України в Донецькій області підлягає задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі..
Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст.202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного Управління державного казначейства України у Донецькій області - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2010 року по справі №2а-291/10/0570 за позовом Виконавчого комітету Донецької міської ради до Головного Управління державного казначейства України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та виконання платіжних доручень - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову Виконавчого комітету Донецької міської ради до Головного Управління державного казначейства України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та виконання платіжних доручень відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2010 року
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Колегія суддів