Головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.
Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Україна
Іменем України
24 червня 2010 року справа №2а-2461/10/0570
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: Василенко Л.А., суддів Губської Л.В., Старосуда М.І.,
при секретареві Солодько О.І.,
за участю представника позивача Александрова О.О.,
представника відповідача Антощук О.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні а приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенон» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року у справі №2а-2461/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенон» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 4 вересня 2009 року №0003412343 на суму 750,00 грн., №0003422343 на суму 2587,50 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 листопада 2009 р. №000463234 на суму 2380,00 грн., і
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенон» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 4 вересня 2009 року № 0003412343 на суму 750,00 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 4 вересня 2009 року №0003422343 на загальну суму 2 587,50 грн..; про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 листопада 2009 року №0004632343 на суму 2 380,00 грн. відмовлено в повному обсязі.
Позивач не погодився з таким судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення першої інстанції скасувати, прийняту нову постанову, якою задовольнити всі заявлені позивачем вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив всі підстави, встановлені частиною першою статті 202 КАС України для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення. Вважає, що суд прийшов до невірного висновку про правомірність проведення перевірки, оскільки проведена позапланова перевірка позивача відповідачем не підпадає під жодну обставину, встановлену ч.6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990 року. Крім того, суд невірно встановив обставини справи щодо знаходження головного бухгалтера при проведенні перевірки у приміщенні підприємства, надання перевіряючим пояснень та документів, допущення до перевірки. Судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, наданим відповідачем, копії Х-звіту та фіскального звіту є такими, що одержані з порушенням закону.
Відповідачем надані заперечення на апеляційну скаргу, яку вважає необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. В запереченнях зазначив, що можливість проведення позапланової перевірки закріплена також у ч.7 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990р. та ст.ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265 від 06.07.1995р. Зауважив, що головний бухгалтер знаходилася при перевірці, документи нею надавалися перевіряючим, оскільки вільного доступу до них перевіряючи не мали, позивачем не надано жодного документу. Який би свідчив про відмову у допуску до перевірки. Правоохоронні органи не викликалися. Відповідач зазначає, що Х-звіт та фіскальний звіт отримані законним чином.
В судовому засіданні представником позивача доводи апеляційної скарги підтримані в повному обсязі, надані пояснення, аналогічні викладеним у апеляційній скарзі, просив судове рішення першої інстанції скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні вважала доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на апеляційну скаргу, просила судове рішення залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Зенон» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 13497203 та знаходиться на податковому обліку в Жовтневій міжрайонній державні податковій інспекції м.Маріуполя, що не заперечувалося сторонами.
11 серпня 2009 року працівниками Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя була проведена позапланова виїзна перевірка позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу суб'єкта підприємницької діяльності, а саме, перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенон», розташованого за адресою: м.Маріуполь, пр. Металургів, 47.
Відповідно висновків перевірки, позивачем порушені пункти 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, не зберігання фіскальних звітних чеків, невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій та пункту 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (а. с. 15, 16).
Перевірка проведена на підставі частини 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідно до наказу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 11 серпня 2009 року № 1594 (а. с. 11) та направлень на перевірку від 11 серпня 2009 року № 1180, 1181, 1182 (а. с. 12 - 14).
З акту перевірки, а саме п 1.6 «Вступна частина», вбачається, що перевірка проведена у присутності головного бухгалтера підприємства ОСОБА_4
З пояснень свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено, що на момент перевірки знаходилася у приміщенні підприємства. Також, вона зазначила, що наказ на проведення перевірки та направлення на перевірку були їй вручені перевіряючими. Факт надання перевіряючим пояснень щодо встановлених порушень, надання документів їй не спростовується. При цьому, нею підтверджений факт недопущення перевіряючих до сейфу для проведення перевірки розрахунку готівкових коштів.
Позивач від підписання акту перевірки відмовився, про що в акті перевірки зроблено відмітку та складений акт відмови від підписання акту перевірки (а.с.17). Під час проведення перевірки заперечень або пояснень на акт перевірки не було надано, що знайшло відображення в акті перевірки. Тобто позивач не скористався своїм правом надати заперечення (пояснення) до акту перевірки.
За наслідками перевірки відповідачем прийняті спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: від 4 вересня 2009 року № 0003412343 на суму 750,0 у відповідності із пунктом 4 статті 17 та статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та від 4 вересня 2009 року № 0003422343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2587,5 грн. у відповідності до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 із змінами та доповненнями.
За наслідками адміністративного оскарження позивачем зазначених рішень Державною податковою інспекцією м. Маріуполя за наслідками розгляду первинної скарги було прийнято рішення про розгляд первинної скарги від 16 листопада 2009 року № 22376/10/25-013-4, яким було збільшено визначену у рішенні Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 4 вересня 2009 року № 0003412343 суму штрафної (фінансової) санкції на 2380,0 грн., у зв'язку із чим відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 листопада 2009 року № 0004632343 на суму 2380,0 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 4 вересня 2009 року № 0003422343 на суму 2587,0 грн. - залишено без змін.
За наслідками оскарження позивачем цих рішень до Державної податкової адміністрації у Донецькій області було прийнято рішення від 25 грудня 2009 року № 23038/10/25-013-5, яким рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 листопада 2009 року № 0004632343 на суму 2380,0 грн. та від 4 вересня 2009 року № 0003412343 на суму 750,0 грн. та № 0003422343 на суму 2587,5 грн. залишені без змін, а повторна скарга - без задоволення. За наслідками оскарження позивачем цих рішень до Державної податкової адміністрації України було прийнято рішення від 28 січня 2010 року № 767/6/25-0415, яким рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 листопада 2009 року № 0004632343 на суму 2380,0грн. та від 4 вересня 2009 року № 0003412343 на суму 750,0 грн. та № 0003422343 на суму 2587,5 грн. залишені без змін, а повторна скарга - без задоволення.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги та заперечення на неї і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Встановлені судом першої інстанції вищезазначені обставини справи знайшли повне підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.
Колегія суддів вважає неспроможними доводи позивача щодо відсутності у відповідача права на проведення позапланової перевірки, оскільки пунктом 7 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Компетенція - це коло повноважень або коло питань, в яких дана особа має певні повноваження, знання, досвід і та інше.
Тобто, відповідачем відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, який має право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а у відповідності до ст.ст. 15,16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265 від 06.07.1995р. здійснює контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), встановлені вищевказаним законом, проведена позапланова перевірка позивача.
При цьому позивач допустив до перевірки посадових осіб відповідача, оскільки закусочна позивача, розташована за адресою: м.Маріуполь, пр.Металургів, 47 проведена в присутності представника позивача - головного бухгалтера ОСОБА_4 (а.с.15), яка отримала по одному примірнику направлень № № 1180, 1181, 1182 та ознайомилася з ними 11.08.2009р., про що свідчать її підписи на направленнях (а.с.72).
Позивачем не надано жодного доказу про відмову у допуску до перевірки, в тому числі відсутні дані про невиконання керівниками та іншими посадовими особами позивача вимог посадових осіб податкової служби дій, перелічених п.8 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу», наприклад, вимоги працівника відповідача, який здійснює перевірку припинити дії, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби здійсненню перевірки, що дає право органу державної податкової служби скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.1633 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що позивачем при здійсненні перевірки надані документі, описані в акті перевірки (а.с.15-16), до яких контролюючі особи не могли мати вільного доступу, що також спростовує доводи позивача про недопущення посадових осіб відповідача до здійснення перевірки.
Порушення строків розгляду скарг при адміністративному оскарженні рішень про застосування штрафних (фінансових) податковим органом не може впливати на вирішення питання щодо правомірності їх прийняття.
Ще одним з доводів апеляційної скарги є те, що спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягають скасуванню в зв'язку неналежним отриманням податковим органом Х-звіту та фіскального звіту, які покладені в основу акту перевірки і на підставі яких виявлені порушення, за які застосовані штрафні (фінансові) санкції.
Матеріалами справи підтверджено, що оригінал фіскального звіту наданий перевіряючим за результатом проведення розрахунку за реалізований напій, тобто отриманий на законних підставах, а оригінал Х-звіту наданий перевіряючим працівниками закусочної особисто, без перешкод. Отримання зазначених документів не регулюється Інструкцією про порядок вилучення посадовими особами органів ДПС України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів, як помилково вважає позивач. В п.1.2 цієї Інструкції вказано, що вона регулює відносини органів ДПС України та платників податків при вилученні посадовими особами органів ДПС при проведенні перевірок підприємств, установ та організацій копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів) та при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - оригіналів первинних фінансово-господарських документів, а надання денного Х-звіту та фіскального чеку не є документами, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а підтверджують факт реалізації товарів та здійснення розрахункових операцій.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд вирішив спір правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Апеляційний перегляд здійснений в межах доводів апеляційної скарги.
Ухвала в повному обсязі складена 24 червня 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенон» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 р. у справі № 2а-2461/10/0570 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенон» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 4 вересня 2009 р. №0003412343 на суму 750,00 грн., №0003422343 на суму 2587,50 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 листопада 2009 р. №000463234 на суму 2380,00 грн. залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Л.В. Губська
М.І. Старосуд