20 січня 2022 р.Справа № 520/9905/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 р. (ухвалене суддею Біленським О.О., повний текст якого складено 18.10.2021 р.) по справі № 520/9905/21
за позовом Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Державне підприємство «Жовтневе лісове господарство» (в подальшому - ДП «Жовтневе лісове господарство») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0082701813 від 21.05.2021 р., винесене відповідачем, яким на позивача накладено штраф у розмірі 25% (який складає 1848188,01 грн.) від суми несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань (податків) на загальну суму 7392752,03 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0082731813 від 21.05.2021 р., винесене відповідачем, яким на позивача накладено штраф у розмірі 50% (який складає 1698663,68 грн.) від суми несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань (податків) на загальну суму 3397327,35 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 р. та прийняти рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що за результатами проведеної контролюючим органом камеральної перевірки ДП «Жовтневе лісове господарство» з питання дотримання термінів сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2019 - січень 2021 роки, складено акт перевірки №7131/20-40-18-13-05/00993165 від 26.04.2021 р., висновками якого встановлено порушення позивачем п. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати протягом граничного строку узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, по податковим деклараціям з податку на додану вартість за період листопад 2019 року - січень 2021 року.
На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення № 0082701813 від 21.05.2021 р., яким позивача - ДП «Жовтневе лісове господарство» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 25% (який складає 1848188,01 грн.) за затримку сплати грошового зобов'язання (податків) на загальну суму 7392752,03 грн. (на підставі п.124.2 ст. 124 Податкового кодексу України), податкове повідомлення - рішення №0082731813 від 21.05.2021 р., яким позивача - ДП «Жовтневе лісове господарство» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% (який складає 1698663,68 грн.) за затримку сплати грошового зобов'язання (податків) на загальну суму 3397327,35 грн. (на підставі п. 124.3 ст. 124 Податкового кодексу України).
Не погоджуючись з вищевказаними податковим повідомленнями рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача обґрунтовані , у зв'язку з чим не підлягають скасуванню, так як платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Суд апеляційної інстанції частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податковою обов'язку платника податку із сплати1 конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений к порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1, 203.2 ст. 203 ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом (п. 109.1 ст.109 Податкового кодексу України).
Статтею 111 Податкового кодексу України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:, зокрема, фінансова. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Відповідно до п. 112.1, п.112.2 ст.112 Податкового кодексу України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Тобто, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винною у вчиненні правопорушення.
Податковий кодекс України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у п.п. 112.1, 112.2 ст. 112 Податкового кодексу України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є: встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Отже, саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.
Згідно із п. 109.3 ст.109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125.1.2 - 125.1.4 статті 125.1 цього Кодексу.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що у всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов'язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.
Відповідно до п.п. 124.1, 124-1, 124.2 124.3 ст. 124 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків від суми такого акцизного податку.
Діяння, передбачені пунктами 124.1, 124 -1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання. Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 1.4 - 1.7, 2.3.2.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків-фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 р. № 395, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів. У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що детальне відображення в акті змісту виявлених порушень є обов'язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника; факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові № 420/1878/19 від 11.11.2021 р.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом до позивача заставано штраф за затримку сплати грошового зобов'язання (податків) за поданими ДП «Жовтневе лісове господарство» податковими деклараціями з податку на додану вартість за період листопад 2019 року - січень 2021 року.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів неможливості своєчасної сплати суми податкового зобов'язання, яку він самостійно зазначив у податкових деклараціях.
Проте, як вбачається з акту перевірки № 7131/20-40-18-13-05/00993165 від 26.04.2021 р., контролюючим органом не досліджувалась податкова декларація на додану вартість № 9269022955 від 13.11.2019 р. та висновки щодо неї у вищевказаному акті перевірки не зафіксовані, що свідчить про формальний підхід податкового органу до нарахування податкового зобов'язання за вищевказаною податковою декларацією.
Згідно із розрахунку до податкового повідомлення-рішення № 0082701813 від 21.05.2021 р. до позивача на підставі податкової декларації на додану вартість № 9269022955 від 13.11.2019 р. застосовано штраф у розмірі 119341,25 грн.
Згідно із розрахунку до податкового повідомлення-рішення № 0082731813 від 21.05.2021 р. до позивача на підставі податкової декларації на додану вартість № 9269022955 від 13.11.2019 р. застосовано штраф у розмірі 521800,27 грн.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що факт порушення саме термінів сплати по декларації на додану вартість № 9269022955 від 13.11.2019 р. досліджувалвся контролюючим органом під час перевірки, у зв'язку з чим штрафна санкція по зазначеній декларації нарахована на суму фактичної сплати платіжним дорученням № 229705626 від 04.12.2019 р. у сумі 200000 грн., платіжним дорученням № 230387292 від 05.12.2019 р. у сумі 185536 грн., у зв'язку з порушенням терміну сплати.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 р. по справі № 520/9905/21 необхідно скасувати в частині відмови в задоволенні позову ДП «Жовтневе лісове господарство» про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області № 0082701813 від 21.05.2021 р. в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 119341,25 грн., № 0082731813 від 13.11.2019 р. в частині застосування до ДП "Жовтневе лісове господарство" штрафу в розмірі 521800,27 грн. та прийняти в цій частині постанову, якою задовольнити позов ДП «Жовтневе лісове господарство».
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 р. по справі № 520/9905/21, відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 243, 308, 315, 316, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 по справі № 520/9905/21 скасувати в частині відмови в задоволенні позову Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області № 0082701813 від 21.05.2021 р. в частині застосування до Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" штрафу в розмірі 119341 (сто дев'ятнадцять тисяч триста сорок одна) гривня 25 копійок, № 0082731813 від 21.05.2021 р. в частині застосування до Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" штрафу в розмірі 521800 (п'ятсот двадцять одна тисяча вісімсот) гривень 27 копійок.
Прийняти в цій частині постанову, якою позов Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" в цій частині задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0082701813 від 21.05.2021 р. в частині застосування до Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" штрафу в розмірі 119341 (сто дев'ятнадцять тисяч триста сорок одна) гривня 25 копійок, в іншій частині податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0082701813 від 21.05.2021 р. залишити без змін.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0082731813 від 21.05.2021 р. в частині застосування до Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" штрафу в розмірі 521800 (п'ятсот двадцять одна тисяча вісімсот) гривень 27 копійок, в іншій частині податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0082731813 від 21.05.2021 р. залишити без змін.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду 05.10.2021 р. по справі № 529/9905/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич Я.В. П'янова
Повний текст постанови складено 25.01.2021 року