24 січня 2022 р. Справа № 440/13165/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Головко А.Б.) від 15.11.2021 по справі № 440/13165/21
за позовом ОСОБА_1
до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
про визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправними дії Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо неналежного розгляду заяви вих. № П-1600 від 19.07.2021 року про призначення адвоката для надання правової допомоги у виді складення документів процесуального характеру до Вищої ради правосуддя дисциплінарної скарги щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 за протиправні дії, бездіяльність та винесення завідомо неправосудного судового рішення - ухвали суду від 29.06.2021 року по справі №554/9392/20 (провадження №1- кс/554/73/2021) в рамках к/с №04580007 за обвинуваченням ОСОБА_1 та в межах кримінального провадження №4202017000000123, клопотання про витребування доказів, інших заяв та клопотань, необхідних для подання даної дисциплінарної скарги, прийняття Полтавським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі заяви наказу №1271 від 30.07.2021 року про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 у виді здійснення представництва на підставі заяви ОСОБА_1 від 19.07.2021 року вх.№1223/01-24 від 22.07.2021 року та видачі на підставі нього доручення №571 від 04.08.2021 року про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 у виді здійснення представництва у Вищій раді правосуддя з питання притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_2 за протиправні дії, бездіяльність та винесення завідомо неправосудного судового рішення - ухвали суду від 29.06.2021 року по справі №554/9392/20 (провадження №1-кс/554/73/2021);
- визнати нечинним та скасувати наказ Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №1271 від 30.07.2021 року про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 у виді здійснення представництва інтересів згідно заяви вх. №1223/01-24 від 22.07.2021 року та зобов'язати Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги належно розглянути подану 19.07.2021 року заяву вих. №П-1600, про що винести відповідне рішення згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 13 та ч. 1 ст. 18 Закону України "Про безоплатну правову допомогу";
- стягнути з Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вказує, що повертаючи позовну заяву, суд помилково виходив з того, що позивачем у визначений судом строк не виконано вимог ухвали суду від 25.10.2021 року про залишення позовної заяви без руху та не усунуто недоліки, а саме, не сплачено судовий збір. На думку скаржника, суд допустив надмірний формалізм, не врахувавши при цьому відсутність реальної можливості у позивача отримувати дохід з огляду на перебування останнього в установі виконання покарань, що, як наслідок, стало перешкодою для повноцінної реалізації позивачем права на звернення із позовом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2021 року відкрито апеляційне провадження, закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.ч.1-3 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та залишено без руху позовну заяву. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 908 грн. (номер рахунку - UA588999980313101206084016712, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу : Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону. Роз'яснено позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Згідно повідомлення про вручення рекомендовано поштового відправлення, вказану ухвалу отримано 29.10.2021 року.
Розписка про отримання ОСОБА_1 копії ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2021р. в матеріалах справи відсутня.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у встановлений строк не було виконано вимог ухвали про залишення її без руху.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
При поданні позовної заяви, ОСОБА_1 заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого ним зазначено, що тривалий час він перебуває в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань №23", не залучається до суспільно корисної праці, доходів не має. До клопотання долучено довідку Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" від 23.07.2021 №5530/Дм про те, що у довічно засудженого ОСОБА_1 кошти на особовому рахунку станом на 26.07.2021 відсутні, до праці не залучається, доходи за 2021 рік не отримував.
Також позивачем було надано лист Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" від 09.07.2021р. №15/08/5269/Дм-н з якого вбачається, що з 2017р. режимний корпус № 1 утримання засуджених до довічного позбавлення волі знаходиться на стадії незавершеного будівництва , де повинні бути обладнані робочі камери, отже до закінчення ремонтних робіт на даному корпусі, надати засудженим до позбавлення волі роботу не має можливості.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи майновий стан позивача, що підтверджується наданими позивачем до позовної заяви копією довідки та листа, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача, станом на час звернення до суду, коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви у визначеному законом розмірі.
Відповідно до Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ч. 3 п. 6 ст. 2 КАС України принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що "гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
Враховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі", сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі "Беллет проти Франції", згідно якої, стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення без руху позовної заяви.
Згідно п. 1 ч. 4. ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву (ч. 7 ст. 169 КАС України).
На підставі вищевикладеного та враховуючи, що позивачем надавались докази на підтвердження його незадовільного матеріального стану, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про невиконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та як наслідок, неправомірно повернув позовну заяву позивачу.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 320 КАС України).
З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 по справі №440/13165/21 скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров