Головуючий І інстанції: С.М. Глазько
24 січня 2022 р. Справа № 480/6254/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2021, по справі № 480/6254/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про скасування наказу про звільнення з військової служби,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати наказ командира 27 реактивної артилерійської бригади (по особовому складу) від 26.05.2021 № 58-РС про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за п.п. «д» (через службову невідповідність) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог зазначив, що відповідачем необґрунтовано застосовано найсуворіший захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, та не враховано наявність нагороди за військову службу - ордену «За мужність» III ступеня, отриману у 2016.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді головного сержанта - командира бойової машини обслуги реактивного артилерійського взводу 2 реактивної артилерійської батареї 1 артилерійської батареї.
07.05.2021 командиром реактивного артилерійського дивізіону складено рапорт про те, що позивач 07.05.2021 виявлений з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, що 07.05.2021 о 17 год. 00 хв. на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , позивача виявлено у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання марихуани при виконанні обов'язків військової служби в умовах особливого періоду.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2021 № 304 «Про призначення службового розслідування» командиром Військової частини НОМЕР_1 призначено службове розслідування стосовно позивача за фактом перебування останнього в стані наркотичного сп'яніння в службовий час 07.05.2021.
За результатами проведеного службового розслідування складений акт службового розслідування від 24.05.2021 № 3833, за висновками якого вина позивача виражається у навмисному вживанні наркотичних речовин та перебуванні на військовій службі у стані наркотичного сп'яніння.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.05.2021 № 94 «Про результати службового розслідування» військовослужбовців військової частини, у тому числі позивача, притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2021 № 58-РС позивач був звільнений з військової служби за контрактом (через службову невідповідність).
Копію зазначеного наказу ОСОБА_1 отримав 10.06.2021.
Позивач, не погоджуючись з наказом відповідача від 26.05.2021 № 58-РС, звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ про звільнення позивача зі служби прийнято на підставі та в межах наданих повноважень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут) передбачено, що кожен військовослужбовець зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Статтею 49 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних сил України» передбачено, що військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до ст. 11 цього Закону необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Абзацом 7 ст. 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно з п. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Зі змісту акту службового розслідування встановлено, що старшина ОСОБА_1 самоусунувся від виконання службових обов'язків, вжив наркотичні речовини та перебував в службовий час у стані наркотичного сп'яніння.
Зазначені обставини підтверджуються довідкою КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорська» за результатами медичного огляду № 608 від 07.05.2021.
В подальшому, постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21.05.2021 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУаАП.
За змістом даного судового рішення Добропільським міськрайонним судом Донецької області встановлено, що позивач був виявлений з ознаками наркотичного сп'яніння на території військової частини НОМЕР_1 , а саме, у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання марихуани та при виконанні обов'язків військової служби в умовах особливого періоду. ОСОБА_1 свою провину у вчиненому правопорушення визнав.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, за висновками службового розслідування за порушення ст. ст. 11, 13, 16, 49, 59, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, наказу Міністерства Оборони України № 233 від 20.04.2017 «Про заходи щодо попередження пияцтва у Збройних Силах України» щодо сумлінного і чесного виконання військового обов'язку, неухильного виконання вимог військових статутів, наказів командирів, утримання від шкідливих до здоров'я звичок, не вживати під час проходження військової служби наркотичні речовини, під час виконання обов'язків військової служби, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, позивача вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, позивач вчинення ним дисциплінарного проступку не заперечував, однак вважав, що відповідачем необґрунтовано застосовано найсуворіший захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, зокрема не дивлячись не наявність у позивача нагороди за військову службу, отриману у 2016.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 45 Дисциплінарного статуту передбачає, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до ст. 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Пунктом 68 Дисциплінарного статуту України передбачено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Згідно з п. 86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Аналізуючи норми Дисциплінарного статуту, колегія суддів дійшла висновку, що питання обрання виду стягнення належить до виключних повноважень командира, що здійснює розгляд дисциплінарної справи та приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Таке рішення приймається з урахуванням ряду чинників, визначених пунктом 86 Дисциплінарного статуту.
Так, відповідачем при визначенні дисциплінарного стягнення, яке має бути застосоване до позивача, враховано дані негативної службової характеристики позивача, окрім іншого, враховано неодноразове притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, на підтвердження чого надано накази командира військової частини № 133 від 16.06.2020, № 212 від 01.10.2020, № 235 від 20.11.2020, № 277 від 31.12.2020.
Отже, з огляду на характер та обставини вчиненого позивачем правопорушення, беручи до уваги службові характеристики позивача, відповідачем прийнято правомірне рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Крім того, Дисциплінарний статут не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості, що в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для висновку про неспівмірність застосованого заходу вчиненому проступку.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо відсутності визначеного Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» поняття «службова невідповідність» та можливість звільнення особи зі служби у разі притягнення до адміністративної відповідальності за спеціальною нормою у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначені підстави звільнення з військової служби.
Так, згідно з пп. «д» п. 2 ч. 5 ст. 26 вказаного Закону контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) через службову невідповідність.
При цьому, виходячи з вимог та обмежень, що ставляться до військовослужбовця, та загального розуміння понять, слід дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність військовослужбовця встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість.
Відповідно до ст. 48 Дисциплінарного статут на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
При цьому, звільнення з військової служби через службову невідповідність (п. "ж") є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення, якиє має застосовуватись у разі вчинення дисциплінарних проступків, що є несумісними із подальшим проходженням служби.
Зважаючи на встановлені обставини перебування позивача на військовій службі у стані наркотичного сп'яніння, що стало підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, відповідачем обгрунтовано застосовано до позивача стягнення у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність.
Вимоги апеляційної скарги щодо визнання протиправним та скасування п. 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.05.2021 № 94 «Про результати службового розслідування» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачем такі позовні вимоги не заявлялись, предметом дослідження у ході розгляду справи судом першої інстанції не були.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 по справі № 480/6254/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов І.С. Чалий