24 січня 2022 р.Справа № 480/568/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 року по справі № 480/568/21
за позовом ОСОБА_1
до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 задоволено позов ОСОБА_1 до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
На зазначене рішення суду 14.04.2021 Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 вказану апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
01.07.2021 Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 по справі №480/568/21.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом сплати судового збору в розмірі 1362 грн.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2021 апеляційну скаргу Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 по справі № 480/568/21 повернуто скаржнику.
25.11.2021, через засоби поштового зв'язку, Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки повторно подано апеляційну скаргу, яка також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом.
Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У рішенні у справі "Рябих проти Росії" (980_172) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) Європейський Суд з прав людини визначився, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.
Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зі змісту пункту 52 рішення "Устименко проти України" випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
За цих підстав Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).
Отже, обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2021, скаржником зазначено, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2021 апеляційну скаргу Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки повернуто скаржнику, у зв'язку з несплатою судового збору. Крім того, зазначено, що Сумський обласного ТЦК та СП є бюджетною установою. Всі витрати організації здійснюються за рахунок Державної казначейської служби України, на замовлення та одержання яких потрібен певний час. Заявка на виділення коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги направлено до довольчого органу 5/1015 від 06.10.2021. На момент подання апеляційної скарги Державна казначейська служба не здійснила оплати зазначеної суми судового збору.
Колегія суддів вважає необґрунтованими вказані доводи та зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи рішення по справі №480/568/21 ухвалено Сумським окружним адміністративним судом 11.03.2021, проте, втретє з апеляційною скаргою Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається лише 25.11.2021, через засоби поштового зв'язку, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України, та не надає документ про сплату судового збору.
Суд зауважує, що звертаючись повторно з апеляційною скаргою більш ніж через вісім місяців з дня складення повного судового рішення суду першої інстанції скаржником не подано до суду документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, тобто апелянт мав достатньо часу для сплати судового збору.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору суб'єктом владних повноважень чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «...підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 по справі №640/3393/19.
Так, колегія суддів вважає, що Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки не підтверджується об'єктивна неможливість скористатись своїм правом на оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 та виконати вимоги процесуального законодавства щодо сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Колегія суддів зауважує, що скаржником не надано доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення суб'єкта владних повноважень до виконання процесуального обов'язку.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.
Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.
Згідно із ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Відмовити в задоволенні клопотання Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 по справі №480/568/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Рєзнікова С.С.
Судді Бегунц А.О. Курило Л.В.