25 січня 2022 р. Справа № 520/12123/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.,
суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської обласної державної адміністрації на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 14.09.21 по справі № 520/12123/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної державної адміністрації , Департамента соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати п.6 Протоколу №5 від 28.05.2021 року засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС"; зобов'язати Комісію з визначення статусу осіб які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян прийняти рішення щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано п.6 Протоколу № 5 від 28.05.2021 року засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".
Зобов'язано Комісію з визначення статусу осіб які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян прийняти рішення щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідно до п. 1.4. Положення про систему експертизи щодо встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого спільним наказом МОЗ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 30.05.1997 №166/129 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 20.10.1997 за № 491/2295), зазначеній експертизі підлягають особи, які згідно з чинним законодавством мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В переліку документів, що подаються на розгляд експертних комісій, визначено копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отже, у разі відсутності зазначеного статусу та посвідчення у громадянина, Експертний висновок про зв'язок його захворювання з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не міг йому бути наданий, а отже сам по собі не може бути доказом участі громадянина у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження.
Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 17 травня 1990 року позивачу видано посвідчення № 8887 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року.
Відповідно до експертного висновку від 30.01.1991 за № 1490 встановлено причинний зв'язок захворювання ОСОБА_1 із виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Рішенням Комісії з визначення статусу осіб, які постраждати в наслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації позивачу відмовлено у видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується Витягом із протоколу № 2 від 28.02.2020. Причиною відмови у видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС слугувала відсутність документів, що підтверджують виконання робіт в зоні відчуження.
Не погоджуючись із такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року по справі № 520/8832/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Харківської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 по справі № 520/8832/2020 скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано п. 1.8 Протоколу № 2 засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".
Зобов'язано Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Департаменті соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" категорії 1, з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення суду відповідачами було прийнято спірне рішення (п.6 Протоколу № 5 від 28.05.2021 засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян) про відмову ОСОБА_2 у видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що п. 1.8 спірного рішення відповідача, яким позивачу відмовлено у видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" з підстав відсутності документів, які підтверджують факт виконання робіт у зоні відчуження, не ґрунтується на правильному застосуванні норм Порядку № 551, прийняте без урахування всіх фактичних обставин та належного обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами: видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, видача довідок, про заробітну плату за цей період, здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а за період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Статтею 10 Закону № 796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Згідно з положеннями ст. 65 Закону № 796-XII посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року за № 51 (далі - Порядок) (який був чинним під час видачі позивачу відповідного посвідчення), посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 10 абзацу 4 Порядку посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11.07.2018 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок № 551), який визначає процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Порядком № 551 затверджено нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1-14.
Вказаний порядок регламентує процедуру видачі (заміни) посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
За змістом пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 за № 551 зобов'язано Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, зокрема, провести до 1 січня 2021 року заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).
Згідно з п. 11 Порядку № 551 посвідчення видаються уповноваженими органами за поданням райдержадміністрацій за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Посвідчення видаються, в тому числі, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби); довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку; довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.
Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 05.10.2018 за № 541 затверджено Положення про Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян.
Відповідно до пунктів першого та четвертого зазначеного Положення Комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є постійно діючим колегіальним органом, утвореним головою Харківської обласної державної адміністрації з метою додержання законодавства у сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу видане посвідчення особи учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1990 році.
У 2020 році справа ОСОБА_1 розглядалась Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій осіб при Харківській обласній державній адміністрації (далі - Комісія) у зв'язку із заміною посвідчення, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 за № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" (зі змінами).
28.02.2020 Комісією розглянуті документи особової справи позивача та прийнято рішення (протокол № 2 від 28.02.2020), яким ОСОБА_1 відмовлено у заміні посвідчення відповідно до вимог Постанови КМУ від 11.07.2018 за № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян".
З витягу з протоколу № 2 від 28.02.2020 вбачається, що підставою відмови у видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" став висновок про відсутність документів, які підтверджують факт виконання робіт у зоні відчуження, тобто, Комісією фактично здійснено перевірку правильності видачі такого посвідчення позивачу.
Не погодившись із таким рішенням, позивач оскаржив його до суду, який за наслідками судового розгляду дійшов висновку, що п. 1.8 спірного рішення відповідача, оформленого протоколом № 2 від 28.02.2020, яким позивачу відмовлено у видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" з підстав відсутності документів, які підтверджують факт виконання робіт у зоні відчуження, не ґрунтується на правильному застосуванні норм Порядку № 551, прийняте без урахування всіх фактичних обставин та належного обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
У зв'язку з цим вимоги позивача про зобов'язання Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, повторно розглянути звернення ОСОБА_2 щодо видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" категорії 1, з урахуванням висновків судового рішення задоволено в повному обсязі.
Водночас, як правильно зауважив суд першої інстанції в цій справі, при повторному розгляді заяви позивача на виконання рішення суду відповідачем повторно відмовлено в наданні посвідчення з підстав відсутності документів, що підтверджують виконання робіт в зоні відчуження.
Надаючи правову оцінку правомірності прийняття такого рішення відповідачем, колегія суддів зазначає, що 17 травня 1990 року позивачу вже було видано посвідчення № 8887 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року, а тому останній не має обов'язку доводити повторно перед органами державної влади свою належність категорії осіб, що є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позаяк ці питання вже досліджувалися під час попередньої видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Заявником апеляційної скарги не надано жодних доказів, які б свідчили на користь висновку про необґрунтованість видачі посвідчення, зокрема про те, що посвідчення видано на підставі завідомо недостовірних або сфальсифікованих відомостей.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з наказом № 34-вк від 30.03.1987 ОСОБА_1 в період з 15.12.1986 по 30.03.1987 на підставі довідки Орджонікідзевського РВК від 30.03.1987 вважався призваним на учбові збори зі збереженням заробітної плати.
У період з 16 грудня 1986 року по 15 березня 1987 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30 кілометровій зоні відчуження, отримав дозу опромінення 2,19 рентген, що підтверджується військовим квитком, архівною довідкою Міноборони України та довідкою Військової частини 68555 від 15.03.1987 за № 2732/6 (а.с. 15-17).
Вказані довідки в сукупності підтверджують факт того, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як призваний на військові збори в с. Оране в складі військової частини № 68555, від так посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в особовій справі відсутні документи, що підтверджують участь позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є безпідставними.
Також безпідставними є доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що військова частина № 68555, в складі якої позивач приймав участь в ліквідації радіологічної катастрофи, дислокувалася в с. Оране, а тому не відноситься до 30 кілометрової зони відчуження.
Дійсно, військова частина № НОМЕР_1 відповідно до наказу Міністерства оборони України № 322 від 08.09.1997 мала місце дислокації у с. Оране Іванківського району Київської області, що віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, отже поза зоною відчуження.
Водночас згідно п. 1 Директиви начальника Головного штабу Збройних Сил України від 14.04.1993, якою введено в дію Перелік військових частин, установ , підприємств та організацій, особовий склад яких приймав участь в роботі по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, затверджено перелік військових частин, які приймали участь в роботах з ліквідації наслідків ЧАЕС у зоні відчуження (в тому числі військова частина № НОМЕР_1 ).
В довідці, виданою Військовою частиною № 68555 від 15.03.1987 за № 2732/6 (а.с. 15-17) чітко вказано та підтверджено, що у період з 16 грудня 1986 року по 15 березня 1987 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30 кілометровій зоні відчуження.
Те, що в довідці не відображено кількість виїздів в зону (в першу чергу це пояснюється незадовільним станом ведення документації на той час) не може нівелювати підтверджені в військовому квитку записи про те, що ОСОБА_1 отримав дозу опромінення 2,19 рентген, що безспірно підтверджує участь позивача в ліквідації наслідків катастрофи планетарного масштабу.
Також доцільно звернути увагу на те, що Закон №796-ХІІ не містить визначення підстав і процедури позбавлення особи статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи, адже, якщо частина 3 статті 65 цього Закону визначає, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, то визнання безпідставною видачі посвідчення і вимога його повернути фактично означає позбавлення такої особи відповідного статусу.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що Законом № 796-ХІІ Кабінету Міністрів України було надано повноваження визначати порядок видачі посвідчень, а не фактичного позбавлення статусу постраждалого (потерпілого) від Чорнобильської катастрофи.
В контексті розгляду цієї справи колегія суддів зазначає, що особа, яка знаходилася під впливом випромінюючих та інших шкідливих чинників при виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, приймала безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідними довідками військової частини, з яких чітко вбачається, що військова частина НОМЕР_1 підтверджує участь ОСОБА_1 в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 16.12.1986 по 15.03.1987 та те, що сумарна доза опромінення складає 2,19 рентген, була позбавлена такого статусу лише з підстав того, що військова частина, особовий склад якої здійснював виїзди до 30 кілометрової зони дислокувалася в с. Оране, що віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Такі дії відповідача не відповідають "принципу належного урядування", сформованого в рішеннях Європейського суду з прав людини, адже без будь-якого належного мотивування, позбавляють статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особу, яка мала відповідний статус більше ніж 20 років та вимагає від позивача вчинення додаткових дій щодо доведення належності до категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зі спливом більше ніж 30 років після цієї катастрофи планетарного масштабу.
За змістом частини другої ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія): з урахуванням права особи па участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд апеляційної інстанції вважає, що спірне рішення, оформлене п.6 Протоколу №5 від 28.05.2021 засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", не відповідає вищевказаним критеріям.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував.
У зв'язку з цим, за результатом апеляційного розгляду цієї справи колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення відповідача щодо позивача не ґрунтується на правильному застосуванні норм Закону № 796-ХІІ, Порядку № 551 та прийняте без урахування усіх фактичних обставин та наданих позивачем документів, які у свої сукупності доводять належність його до категорії осіб, що приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, без дотримання принципу "належного урядування".
Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі про наявність в нього дискреційних повноважень та безпідставність зобов'язання судом прийняти рішення про видачу посвідчення, то колегія суддів ураховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17 зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. З огляду на те, що відповідачем проігноровано висновки, викладені в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року по справі № 520/8832/2020, ефективним способом захисту порушених прав є саме зобов'язання прийняти рішення про видачу посвідчення позивачу.
Інші доводи заявника апеляційної скарги про правомірність рішення Комісії, зокрема про те, що експертний висновок про зв'язок його захворювання з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС сам по собі не може бути доказом участі громадянина у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження, колегією суддів відхиляються як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи. В даному випадку спірним є питання правомірності відмови в заміні посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з урахуванням того, що в матеріалах справи наявна достатня кількість належних доказів, які в сукупності підтверджують виконання позивачем обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та те, що замість заміни посвідчення відповідач вчинив дії щодо фактичного позбавлення позивача статусу ліквідатора наслідків Чорнобильської катастрофи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши постанову суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 по справі № 520/12123/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов