< Копия >
Іменем України
01.07.10Справа №2а-1550/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі< колегії суддів >:
головуючого судді - Куімова М.В.;
при секретарі - Євтушенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 < Список > < Позивач в особі > до Державного нотаріуса Другої Севастопольської державної нотаріальної контори Ісаєвої Юлії Володимирівни < Список >< Відповідач в особі >про визнання незаконною постанови про відмову у здійсненні нотаріальної дії, зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину та свідоцтво про право власності, суд,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного нотаріуса Другої Севастопольської державної нотаріальної контори Ісаєвої Ю.В. про визнання незаконною постанови про відмову у здійсненні нотаріальної дії, зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину та свідоцтво про право власності. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу державним нотаріусом Другої Севастопольської державної нотаріальної контори Ісаєвою Ю.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини та свідоцтва про право власності на земельну ділянку після смерті іі чоловіка ОСОБА_4 Відмова була мотивована тим, що право власності на земельну ділянку було набуто спадкодавцем шляхом приватизації, у зв'язку з чим нотаріус не має підстав для застосування ст. 60 Сімейного Кодексу України та видачі свідоцтва про право власності на Ѕ частку земельної ділянки, про що було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 31.03.2010 року. Позивач вважає відмову незаконною та просить визнати незаконною постанову державного нотаріуса Другої Севастопольської державної нотаріальної контори від 31.03.20101 року, зобов'язати державного нотаріуса Ісаєву Ю.В. видати свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_1 на Ѕ частку земельної ділянки, розташованої в м. Севастополі по вул. Кокчетавська, 17, зобов'язати державного нотаріуса Ісаєву Ю.В. видати свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 на 2/3 частки від Ѕ частки вищезгаданої земельної ділянки.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримала позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні відповідач з позовом не погодилася у повному обсязі, просила у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні третя особа ОСОБА_6 з позовом погодився.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 377 Цивільного Кодексу України, особі, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частку земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частку земельної ділянки, необхідну для їх обслуговування.
Відповідно до ст. 1225 Цивільного Кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно, придбане подружжям у період шлюбу, належить жінці та чоловіку на праві загальної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, нагляд за дітьми, хвороба щодо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, придбана у період шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права загальної сумісної власності подружжя.
У судовому засіданні встановлено, що 15 травня 2008 року помер чоловік позивачки - ОСОБА_4 На момент його смерті позивачка перебувала із ним у зареєстрованому шлюбі. 10 липня 2008 року позивачка подала у Другу Севастопольську державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини і видачу свідоцтва про право власності на Ѕ частку сумісно нажитого майна на підставі ст. 60 Сімейного Кодексу України. До складу спадкового майна входило: земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована в м. Севастополі по вул. Кокчетавська, 17; житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в м. Севастополі по вул. Кокчетавська, 17.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що позивачці 26 березня 2010 року за реєстровим № 3-359 було видано свідоцтво про право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, а також за реєстровим № 3-361 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку від Ѕ частки житлового будинку з надвірними будівлями. Постановою державного нотаріуса Ісаєвої Ю.В. від 31 березня 2010 року позивачці було відмовлено у вчинені нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану в м. Севастополі по вул. Кокчетавська, 17.
Також, судом встановлено, що право власності на зазначену земельну ділянку виникло у спадкодавця ОСОБА_4 на підставі розпорядження Нахімовської районної державної адміністрації, тобто шляхом реалізації ОСОБА_4 особистого права приватизації земельної ділянки.
Суд дійшов висновку, що нотаріус не має права самостійно визначати ідеальні частки у спадковому майні. Крім того, у державного нотаріуса не було підстав для видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі ст. 60 Сімейного Кодексу України, оскільки зазначена земельна ділянка не є сумісно нажитим майном подружжя. Але вказана обставина не позбавляє позивачку права на звернення до суду в порядку цивільного судочинства із позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Повний текст постанови складено та підписано 06 липня 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 158-161, 163 КАС України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Другої Севастопольської державної нотаріальної контори Ісаєвої Юлії Володимирівни про визнання незаконною постанови про відмову у здійсненні нотаріальної дії, зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину та свідоцтво про право власності - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд м. Севастополя шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя підпис М.В. Куімов
Судді: < підпис > < Суддя >
< З оригіналом згідно >
Суддя < підпис > М.В. Куімов
Судді: < підпис > < Суддя >