Україна
05 липня 2010 р. справа № 2а-13512/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.
при секретарі Малій С.Ю.
за участю
представника позивача - Дунда В.І.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість на суму 44 802,00 гривень,-
Позивач, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до суду з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість на суму 44 802,00 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що за відповідачем станом на момент подання позову існує податкова заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 44 802,00 гривень.
Заборгованість утворилася в зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань на підставі податкової декларації з податку на додану вартість.
В обґрунтування позову посилається на пп.10.1 п.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.3 ст.1, п.5.1 ст.5, п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Узгоджені суми податкових зобов'язань, не сплачені в строки встановлені ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Зазначає, що відповідач своїми діями порушує інтереси держави, що може призвести до неналежного забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами Державної влади. З огляду на вищенаведене просить задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
З огляду на зазначені обставини суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутність.
Суд, заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Таким чином, позивач Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції (Далі за текстом Костянтинівської ОДПІ), - є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.
Відповідач, - фізична особа підприємець ОСОБА_3, згідно свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області зареєстрований 28.03.2007 року (а.с.5), з 29.03.2007 року узятий на облік у Костянтинівській ОДПІ, як платник податків.
16 червня 2007 року фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 видано свідоцтво про реєстрацію платника на додану вартість (а.с.6).
У період з 15 по 21 січня 2010 року уповноваженими особами Костянтинівської ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3, перевіряємий період з 28.03.2007 року по 31.12.2009 року.
За результатами проведеної перевірки 26.01.2010 року складено акт № 54-17-3-2486614362 (а.с.13-24).
Згідно висновків вказаного акту з боку відповідача серед іншого встановлені наступні порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» приватний підприємець ОСОБА_3 до складу податкового кредиту за перевірений період з 16.06.2007 року по 06.07.2009 року включила суми ПДВ без податкових накладних від постачальників товарів на загальну суму 29 868,00 гривень.
03.03.2010 року Костянтинівською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000271743/0-6308 (а.с.10).
Згідно вказаного податкового повідомлення - рішення ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 44 802,00 гривень, у тому числі 29 868,00 гривень основний платіж, штрафні фінансові санкції на суму 14 934,00 гривень (а.с.10).
Вказане податкове повідомлення - рішення направлено відповідачу поштою (а.с.11), але повернуті Укрпоштою з відміткою про те, що за зазначеною адресою СПД ОСОБА_3 не проживає.
У зв'язку із зазначеними обставинами податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) (а.с.12).
Н адресу відповідача направлялись перша та друга податкові вимоги форми «Ф1» № 1/35 від 20.02.2009р. (а.с.28) та 2/250 від 07.04.2009р. відповідно (а.с.29).
Вказані податкові вимоги були отримані відповідачем, про що свідчать його особисті підписи на повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.28-29).
Костянтинівською ОДПІ 19 липня 2009 року прийняв рішення № 19/10/24-012 про стягнення коштів а продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.30).
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Відповідно з пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»,-платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»,- у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до пп. 10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», - у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.
Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи, відповідачем заборгованість щодо якої пред'явлено позовні вимоги, не погашена.
У відповідності до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Оскільки заходи передбачені Законом України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» не призвели до погашення податкового боргу, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Отже, з урахуванням викладених обставин, позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість на суму 44 802,00 гривень, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, ст. 67 Конституції України, п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, ст. 6 Закону України „ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 2, п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ч. 3 ст. 136, ч. 3 ст. 112 КАС України, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість на суму 44 802,00 гривень, - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету (код платежу 14010100) на бюджетний рахунок одержувача 31115029700238, УДК у м. Костянтинівка, банк ГУДКУ у Донецькій області, код ЄДРОПУ 34686631, МФО 834016) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 44 802,00 гривень (сорок чотири тисячі вісімсот дві гривні) у тому числі 29 868,00 гривень (двадцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень) основний платіж, 14 934,00 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири гривні).
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 05 липня 2010 року.
Повний текст постанови складений 09 липня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Христофоров А.Б.