18 січня 2022 р. Справа № 520/14796/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 (суддя Зінченко А.В., 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6 ) по справі № 520/14796/21
за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)
про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Позивач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-зупинити виконання постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гука С.В. від 26.07.2021 ВП № 65979584 про накладення штрафу до розгляду позовної заяви ТУ ДСА України у Харківській області по суті.
-постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гука С.В. від 26.07.2021 ВП № 65979584 про накладення штрафу скасувати.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.21 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 по справі №520/13151/2020 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та- зобов'язання вчинити певні дії, про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
-визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПГІ НОМЕР_1 ) суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), із застуванням ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
-зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249) провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПГІ НОМЕР_1 ) за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виплатити її недоотриману частину.
В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовлено.
ТУ ДСА України у Харківській області добровільно виконало рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 по справі №520/13151/2020 в частині, яка підлягала негайному виконанню та здійснило нарахування та виплату недоотриманої суддівської винагороди за квітень 2.020 року судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 у розмірі 5111 грн. 04 коп. (п'ять тисяч сто одинадцять гривень 04 коп.).
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 по справі №520/13151/2020 за період з травня 2020 року по 27 серпня 2020 року ТУ ДСА України у Харківській області здійснило розрахунок недоотриманої суддівської винагороди судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 загальна сума якої складає 187757 грн. 33 коп. (сто вісімдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят сім гривень 33 коп.) з цієї суми: 33796,33 грн. податок з доходів фізичних осіб, та 2816,36 грн. військовий збір, які необхідно утримати.
Таким чином, залишок недоотриманої суддівської винагороди який підлягає до сплати складає: 151144 грн. 64 коп. (сто п'ятдесят одна тисяча сто сорок чотири гривень 64 коп.).
13.07.2021 за вхідним № 1677/2021 до ТУ ДСА України у Харківській області надійшли постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2021 ВП №65979584, постанови про стягнення виконавчого збору від 06.07.2021 ВП №65979584, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.07.2021 ВП №65979584.
20.07.2021 за вихідним № 06-15/2397/2021 ТУ ДСА України у Харківській області надало відповідь з поясненнями та посиланням на норми чинного законодавства стосовно поважних причин, які унеможливлюють виконання рішення ХОАС від 20.11.2020 по справі № 520/13151/2020 (копія листа на 2-ох аркушах додається).
Зокрема, ТУ ДСА України у Харківській області зазначило, що виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 по справі №520/13151/2020 в повному обсязі можливе лише після зміни способу і порядку виконання судового рішення на підставі частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-УІП та статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-ІУ в порядку стягнення з вищевказаної бюджетної програми, головним розпорядником бюджетних коштів якої є Державна судова адміністрація України.
30.07.2021 на адресу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (далі - Позивач) надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 26.07.2021 ]ЗП № 65979584 про накладення на Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області штрафу в розмірі 5100,00 гривень.
Постанова мотивована невиконанням в повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 по справі №520/13151/2020 та містить посилання на норми чинного законодавства.
Не погодившись з такою постановою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідач діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII - виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити; певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Статтею 75 Закону №1404-VIII - визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.
Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть слугувати будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид та обсяг яких залежить від характеру правовідносин, суті та змісту покладеного на боржника зобов'язання та мотивів рішення, яке примусово виконується.
З матеріалів справи встановлено, що на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) перебуває виконавчий лист №520/13151/2020 виданий 25.06.2021 Харківським окружним адміністративним судом про зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПГІ НОМЕР_1 ) за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виплатити її недоотриману частину.
Листом 20.07.2021 від за вихідним № 06-15/2397/2021 ТУ ДСА України у Харківській області повідомило відповідача стосовно поважних причин, які унеможливлюють виконання рішення ХОАС від 20.11.2020 по справі № 520/13151/2020. ТУ ДСА України у Харківській області зазначило, що виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 по справі №520/13151/2020 в повному обсязі можливе лише після зміни способу і порядку виконання судового рішення на підставі частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-УІІІ та статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-1V в порядку стягнення з вищевказаної бюджетної програми, головним розпорядником бюджетних коштів якої є Державна судова адміністрація України.
Колегія суддів звертає увагу, що у спірних правовідносинах позивачем на виконання рішення суду було вчинено управлінське волевиявлення виключно з приводу призначення недоплаченого залишку суддівської винагороди і нарахування цієї суми за обліками бюджетної установи.
Судом встановлено, що станом на дату винесення спірної постанови про накладення штрафу, відомості про повне виконання боржником рішення суду у державного виконавця були відсутні.
Захист права судді на отримання суддівської винагороди у повному розмірі та своєчасно підпадає під режим посилених гарантій у якості невід'ємного елемента незалежності суду згідно з ст.ст.124-129 Конституції України та ст.135 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016р. №1402-VII.
У свою чергу, поширення на ці відносини дії інших актів законодавства може бути зумовлено виключно існуванням прогалин правового регламентування та не повинно суперечити самій суті проходження громадянином України публічної служби на посаді професійного судді.
Відповідно до висновку постанови Верховного Суду від 23.06.2021р. у справі №520/13014/2020 вимога про стягнення заборгованості не дублює вимогу про зобов'язання нарахувати і виплатити заборгованість, ці вимоги є двома різними способами захисту порушеного права, які передбачають відмінний механізм виконання судових рішень; списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Закону України від 05.06.2012 р. №4901-VI Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права є вимога про стягнення коштів.
Крім того, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 23.06.2021р. у справі №520/13014/2020 у віданні ДСА України діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання судових рішень КПКВ 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, призначена саме для таких-от цілей. За правилами пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, наявність такої програми означає, що списання коштів здійснюватиметься саме за нею.
Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік обсяг асигнувань на бюджетною програмою "0501150" складає 3.000.000,00 грн. у рік.
Таким чином, використання у якості джерела виплати державних/публічних фінансів за бюджетною програмою "0501150" із об'єктивною неминучістю призводить до погіршення правового становища професійного судді за рахунок створення правової ситуації, коли рішення суду про виплату боргу із суддівської винагороди професійного судді не буде виконано ніколи за відсутності доброї воли Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України при тому, що саме унаслідок адміністративної бездіяльності перелічених суб'єктів владних повноважень та невжиття заходів із законодавчого виправлення раніше допущеної помилки у нормотворчій діяльності виникла і продовжує існувати ситуація із виплатою суддівської винагороди професійного судді не у повному обсязі.
При цьому позивачем не зазначено жодного доводу про звернення до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня у цілях отримання додаткових асигнувань на виконання конкретного рішення суду і проведення виплати різниці в суддівській винагороді. Відповідних доказів позивачем не надано.
Таким чином, формальне посилання позивача на відсутність коштів не створює підстав для тривалого невиконання рішення суду без вжиття додаткових заходів організаційно-правового характеру, об'єктивно зумовлених потребою створити умови для виконання рішення суду.
До таких заходів може бути віднесено і окреме письмове звернення Теруправління до ДСА України з приводу виділення додаткових коштів для виконання конкретного рішення суду і включення боргових зобов'язань за невиконаним рішенням суду до кошторису бюджетної установи тощо.
Наявні в матеріалах справи докази не засвідчують відсутність у боржника реальної можливості забезпечити виконання рішення суду в частині проведення виплати боргу із суддівської винагороди, оскільки за загальним правилом безготівковим коштам як речі матеріального світу властиві родові ознаки, а ТУ ДСА у Харківській області не подано взагалі жодних доказів недостатності коштів для проведення усіх платежів та правомірності віддання переваги/пріоритету іншим платежам.
Отже, належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів вчинення будь-якого з таких заходів з метою набуття реальної можливості виконати рішення суду ТУ ДСА у Харківській області до суду не подано.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки позивач вказує лише на часткове виконання рішення та нарахування заборгованості і не надає жодних інших доказів виконання рішення суду в повному обсязі, то слід погодитись з висновком державного виконавця про доцільність накладення штрафу на позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із висновком суду першої інстанції, про невиконання рішення суду без поважних причин та про доцільність накладення штрафу на позивача.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області - залишити без задоволення
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 по справі № 520/14796/21 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий